![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Про червневий 1986-го року Пленум ЦК КПРС
Чверть століття – це багато чи ні? Як на мою думку, багато або мало це категорії відносні, але чверть століття це однозначно достатньо, щоб подія стала надбанням історії і стала об’єктом досліджень істориків.
Зі зрозумілих причин у так званих країнах СНД тепер не акцентують уваги на подіях двадцятип’ятирічної давнини. А в той рік, 1986 фактично народився термін «перестройка» і почалися перші реформи, що згодом змінили життя не тільки нас, але й усієї планети.
Хоча минуло відносно мало часу, вже серед різних авторів, що спеціалізуються на тематиці колишнього СРСР, немає згоди, коли ж власне виник термін «перестройка». Вважається, що Горбачов вперше вжив це слово у більш-менш реформаторському значенні під час відвідування заводу ВАЗ у квітні 1986-го незадовго до вибуху на Чорнобильській АЕС. А в червні на пленумі центрального комітету КПРС він вже жбурляв цим терміном направо й наліво. А офіційно цей термін вже закріпився на січневому 1987 року пленумі, але залишимо цей пленум для майбутніх дописів.
Я, як кожен совєцький школяр, студент або службовець змушений був відслідковувати партійні події під наглядом різних політінформаторів та вихователів (робочі і селяни могли «забити», їх парторги боялися) . Але червневий пленум відбувався під час канікул (почався 16 червня), тому мав би проскочити повз мою увагу. Втім, саме його я запам’ятав. А сталося це тому, що мені лишалися лічені тижні до війська, сесію було здано ще на початку місяця, і я просто розслаблявся напередодні великих життєвих змін. Вже можна було не вставати рано, і я зазвичай прокидався під випуск новин першої програми українського радіо, що починався о восьмій ранку і тривав півгодини. От власне у дні червневого пленуму майже весь випуск новин складався з розлогого цитування промов Горбачова та рішень пленуму. І те, що я чув, було просто неймовірним.
В цілому, пленум займався питаннями управління економіки та підвищення якості, але кілька разів в різних матеріалах прослизнула фраза «індивідуальна трудова діяльність» та висловлено наміри заохочувати нею займатися та значно її лібералізувати. Треба тут сказати, що слово «підприємництво» в СРСР вживалося як термін тільки у кримінальному кодексі для назви складу злочину. Дрібний індивідуальний бізнес (такого слова також не було) називався індивідуальною трудовою діяльністю. Зазвичай нею займалися інваліди, що ходили по дворах з точилами та точили ножі. Також якісь мужики зовсім не благородної зовнішності тримали якісь кіоски, де виробляли та продавали брезентові ремені з написами USA та білими зірками на червоно-синьому тлі, матерчаті торби з трафаретними малюнками профілів «бітлів», або ковбоя на бику з написом RODEO та всякий подібний непотріб. Кажуть, заробляли вони непогано, а з податків та адміністративного клопоту було всього тільки отримання «патенту» та щомісячна сплата якогось копійчаного відсотку до фінвідділу райвиконкому. Мабуть, таки це дійсно було вигідно, бо поступово цих інвалідів та мужиків заміняли вихідці з гірських регіонів деяких союзних республік та півдня Росії.
Так от незадовго до пленуму у пресі прокотилися статті та листи від читачів – напевно організована інформаційна компанія – що чому б не дозволити людям за гроші ремонтувати авто, відкривати заклади харчування та, що особливо цікавили моїх батьків, навіть в приватному порядку надавати інженерні послуги. І от ця кампанія почала реалізуватися. Після партійного рішення почали рухатися державні органи і тодішній верховний совєт СРСР у листопаді того ж року прийняв закон «Про індивідуальну трудову діяльність». На жаль, серед сучасних бізнесів лише одиниці започатковані у 1986-1987-му, так само, як і практично немає тодішніх підприємців на верхівці сучасного владного та бізнесового Олімпу. В наслідок так званої «гайдарівської реформи» і споріднених процесів в Україні абсолютна більшість з них збанкрутувала, відкривши бюрократії та їхнім протеже дорогу до приватизації та використання держави для збагачення. Заможні совєцькі люди новим бюрократам були зайвими конкурентами, котрих треба було усунути. Можливо, саме через це республіканська бюрократія, маючи консервативну комуністичну свідомість, ненавидячи горбачовські новації, так легко і зненацька погодилася і на незалежність країни, і на ринкові перетворення.
Але це все буде згодом, а тоді я пішов до війська з оптимістичним настроєм, що за два роки я повернуся у країну безмежних можливостей.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Щодо Ющенка, то я не погоджуюсь, що він зовсім нічого не зробив. Діловодство офіційно перейшло на українську мову при ньому? Я не помиляюсь? Це ж у той час примусили всіх бюрократів говорити укр.мовою на державному рівні, бо при таргані Кучмі, ні менш при Кравчуку то не було обов'язково. Хоча, навіть під час "перебудови" перед незалежністю у КПІ казали, що викладачі мусили б викладати укр.мовою, хоча щось ніхто так і не повівся, у всякому разі, мені такі не потрапились викладачі. Ясно, що і зараз залишились на російській мові майже всі каральні органи, наприклад. Жлоботня мєнтовська не розуміє "телячої мови", але офіційно вони МУСЯТЬ. Он як Азаров блазнює, все вивчити "не може", а таки вимагається! Раніше ні. Погодься, що, здавалося б дрібниця, але з мовою, хоч такою засміченою та вихолощеною, повертається трошки свідомість у український бік, і це теж свого роду, "перестройка", дарма що "русские", ті що не отара, а розумні та хочуть продовжувати керувати, скоро краще за українців вивчать мову, аби тільки зберегти свій панівний стан.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Окрім Голодомору та Ґонґадзе було безліч злочинів, як тепер, окрім Луценко, є багато ув'язнених без можливості справедливого суду та у набагато гірших умовах утримання. Мене ця показушність та виривання з загального багна окремої какашки весь час достає. Такі вони фальшиві шукачі "істини"! Навіть Голодомор міг бути поданий інакше. То все комсомольсько-селянська пиха та захащений горизонт зіпсували.
no subject
Викладання у вишах формально давно українською, але завжди є причини, що до Ющенка, що при ньому, що після: немає кадрів, літератури і т.п. У Дніпропетровській області менти побили старика за те, що він вимагав розмовляти з ним державною мовою за Ющенка. Нічого за Ющенка на краще не змінилося, як нічого такого, чого не було раніше тепер не виникло: українофоби, як мали можливості гнути свою лінію, так її і гнуть. Ющенко тільки з виховальними промовами періодично виступав по радіо та ТБ, котрі деякі його прихильники чомусь тепер згадують, як нібито прийняті закони, укази чи інші рішення. Насправді були тільки балачки і нічого більше, а всі докори він відкидає тим, що нібито не мав повноважень через конституційну реформу, забуваючи, що під час революції, маючи за собою два мільйони прихильників на вулицях Києва, він міг на неї і не погоджуватися, в навіть погодившися, мав до її початку цілий рік.
no subject
А що українців не українська держава у останніх 20 років, та раніш при совку, била, на відміну від "требующих русскоязьічньіх", то це теж не новина. Потім тільки триндять про "хати з краю", а йолопи ще й вірять і повторюють. Жахи.
no subject
Звісно, вони ж Риби і саме рибині недоліки їх занапастили.
+!!!
no subject
Розцвіла кульбаба -
Жовте на зеленому;
Сиплеться додолу
Яблуневий цвіт...
Ми вивчаєм радісно
Матер'яли Пленуму
І радіє з нами
Прогресивний світ.
no subject
Я добре пам*ятаю, тому що 10-й клас та 1-й курс - це либонь найполітизованіші періоди життя совєцького інтелігента.
no subject
Наші місцеві комсомольці організували відеосалони, де крутили те, за що ще пару років до перестройки чихвоистили б на зборах.
З часом ці відеосалони перетворилися на інтери та п'яті канали... Шо ж ти хоч' - ускорєніє, расширєніє...
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Дяк! :-)
no subject
Что запомнилось больше всего. Михаил Сергеевич стал звездой прямых эфиров. Обычно, после двухчасовой лекции о перестройке, он жизнерадостно замечал «это первое», и без паузы начинал сначала, отчего у зрителей появлялось нехорошее предчувствие, что последнего они никогда не дождутся… Мегачасовые телеречи до и после полуночи, которые пересказать было невозможно из-за отсутствия содержания, наверное один из символов той эпохи.
Помимо всех прочих ляпов Горбачев сломал многолетнюю систему отбора и выдвижения кадров. Да, она была жутко архаичной. Но взамен не было предложено ничего. И начался управленческий хаос. Случайные люди получили возможность принимать важнейшие решения о судьбах миллионов. Последствия этого мы ощущаем и сейчас.
Дэн Сяопина не получилось. Увы.
no subject
Він дезорганізував систему управління економікою абсолютно волюнтаристським і популістським скороченням та об'єднанням міністерств, котрі, напевно, і були зайві, але були слугували ланцюга.
А ще він являв собою доволі точне втілення тодішніх наївних ілюзій як інтелігенції, так і простонароддя: надрукуй заборонене, відбери в партократів спецрозподільники - і у країні всім буде ковбаса і воля. Замість підприємницької ініціативи перестройка вивільнила балаканину. З Горбачова не вийшов Ден Сяопін так само, як з совєцької людини не вийшов китаєць.
no subject
Вот что еще мне кажется важным не забыть. Горбачев дал стране некоторую свободу, но не сумел наладить контроль за ее использованием. Генсек был в состоянии управлять только жестко централизованной госмашиной, и стоило дать звеньям этой машины минимальную степень самостоятельности, она вышла из повиновения. В новой перестроечной системе координат контроль за правильной работой аппарата могло осуществить только общество. Но гражданский контроль за властью неминуемо приводил к ограничению этой власти, что для Горбачева было так болезненно. В результате административные методы управления перестали действовали, а демократические не применялись. И случился коллапс. Свобода без ответственности, как всегда привела к свободе безответственности. Огромная страна оказалось брошенной и тихо скончалась в своей постели от недостатка присмотра...
Надеюсь, скончалась навсегда. :)
no subject
no subject
no subject