Про матрьошки

[kerbasi]

Коли минулого разу летів до Польщі, читав у літаку «Виборчу», і натрапив там на замітку, по жінку, яка створила систему реабілітації жінок, котрі випадали з трудового життя через якісь причини, зазвичай, через пологи, відпустку з догляду за дитиною, а потім відсутність прийнятного працевлаштування протягом тривалого часу. Йдеться, звісно, не про вищі щаблі білокомірцевого середнього класу, як то бухгалтери з міжнародною кваліфікацією, адвокати та інші подібні, котрим всі ті «декрети» хіба уповільнюють кар’єрний зріст, а не викидають з ринку праці. Йдеться про жінок значно менш кваліфікованої праці.

Реабілітаційна установа організована на кшталт мануфактури, де в її учасників перед усім намагаються розкрити творчі здібності. Мануфактура виробляє різні сувенірні вироби, часто на етно-тематику. На світлині можна було розгледіти стіл, за яким кілька жінок виготовляли… МАТРЬОШКИ! Отже, у Польщі виготовляли цю занозу в чутливому місці свідомого українського патріота! І не згінела єшче Польска. До речі, матрьошки можна легко купити у Варшаві у Старому Місті, а також в аеропорту.

Щоб там не казали, але Росія – це дуже розкручений бренд. І ця розкрутка дозволяє продавати у сувенірному вигляді маскультову проекцію Росії. Чому б на цьому не заробити соціально неадаптованим жінкам з польської глибинки або торговцям сувенірами в duty free? До того ж, це завжди можна подати, як те, що Польща є східним форпостом Європи, частиною колишньої сфери російського впливу, а тепер відповідно європейським  мостом на Схід.

До мене по роботі часто приїздять іноземці, цікавляться   сувенірами, і звісно ж, ми розповідаємо їм про писанки, обереги, пузатих козачків з фаянсу, вишиванки, глечики. З моїх спостережень, після відвідування сувенірного краму, десь відсотків сорок з них все одно купують матрьошку або шапку-вушанку. Щоб зрозуміти, чому так стається, треба трохи знати, як проводять своє дозвілля з друзями нижні верстви західного середнього класу. Під час дружніх посиденьок з друзями чи родичами ніхто не веде довгих, фундаментальних розмов про складні речі. Це не інтелігентська кухня 80-х, де «синим цветком горит газ». Якщо Франц або Мішель їхав до України, ніхто не перейматиметься вивченням складної української історії. Задовольняться тим, що це десь на околицях Росії. Так само і з сувенірами, зазвичай, ніхто не хоче головоломок, людям потрібне просто матеріальне свідчення того, що Франц або Мішель приїхали з околиць Росії, де все так не схоже, особливе, а до того ж небезпечне (хай навіть і здебільшого уявно). А ще вип’ють по сорокаграмовому наперсточку горілки-водки – і парті вдалося.

Звісно, є такі, котрім цікаві автентичні речі, але це далеко не всі з туристів чи подорожуючих ділових людей. Отже, щоб мати виторг туристичній сувенірній крамниці потрібно мати певний набір «глобальних сувенірів, котрими поряд з матрьошками вже давно стали, наприклад, голландські домики та млини, німецькі скляні кулі з композиціями зі «снігопадом»  та багато іншого, що продається геть в усіх аеропортах і на центральних площах усіх туристичних міст. Звісно, крім глобальних сувенірів в асортименті слід мати і місцеву автентику. І також треба вміти цю автентику продавати. А ще треба вміти робити так, щоб ця автентика працювала на країну, а не була просто етно-кітчем. Але про це якось іншим разом.  

Comments

[larry-bc.livejournal.com]

Спасибо.

[maryxmas.livejournal.com]

в стык с твоим постом в моей френдленте было это:
http://maa13.livejournal.com/80367.html

[o-veremchuk.livejournal.com]

Ліпімо з глини козачка, та схожий був щоб на Кличка.

[bogoeb.livejournal.com]

Ну, "матрьошка" це ж японьська річ взагалі. Чого перейматися?
А напрямок правильний. Схвалюю.

[sparrow-hawk.livejournal.com]

"як проводять своє дозвілля з друзями нижні верстви західного середнього класу"



як добре, що у нас не так... наша з друзями просто розмова під пляшечку пива може зайти до структури матерії зі згадкою Брайана Гріна... чи пригод Улісса... чи колоніальної політики європейських держав

хай простота вкладається у пласкі голови... кожному своє, як на одних чудових ворітцях писали %)



я, власне, оцієї "простоти розмов" терпіти не можу... у нас це здебільше "пролетарі".. а от "середній клас" - не по грошам, бо з євро точки зору ми всі бомжі, на х мірку, а от по знанням, по престижності праці - все ж таки розумні люди намагаються "тримати планку"... і це вкрай радує... але і на іноземців мені щастило, мабуть... хто від імен класиків великі очі не робив, принаймні...

[ingvarius.livejournal.com]

"Щоб там не казали, але Росія – це дуже розкручений бренд. І ця розкрутка дозволяє продавати у сувенірному вигляді маскультову проекцію Росії"

ІМХО, це ще з часів СРСР повелося, коли докладали багато зусиль, щоб під маркою радянських досягнень піарити саме російське і Росію. "Ми говоримо "Soviet" - маємо на увазі "Russian". Союзу вже нема, а інерція залишилася.

Росія – це дуже розкручений бренд.

[skagenij.livejournal.com]

[alla-g.livejournal.com]

Та не переймайтеся тими матрьошками! } До того ж їх і не росіяни придумали - чи то японці чи китайці, не пам'ятаю. Цікава іграшка - мені в дитинстві подобалось гратися ).
Гірше, що наше автентичне ті ж китайці от-от витіснять. Бо який же дядько свою дудочку за копіку довбать стане? А вони - за півкопійки десяток наклепають... і вишиванок, і глечиків, і кошиків. Якщо не додивлятися - то майже таких, як справжні... тільки десь збоку меленьке "made in china" приліплене

[22he-travnya.livejournal.com]

Як це лікується?
Кінематографом насамперед, чи не так?

[o-teren.livejournal.com]

"Росія – це дуже розкручений бренд. І ця розкрутка дозволяє продавати у сувенірному вигляді маскультову проекцію Росії".
Буквально на днях спостерігав спробу заробляння на одній з цих "проекцій": http://o-teren.livejournal.com/15739.html. (Можливо помиляюсь, але дуже схоже, що саме на ній :))
Звісно, нічого поганого в зароблянні на "маскультових проекціях" ніби то й нема, але лише коли крім них ще щось є. У польщі, схоже, є, тому й "не згінела", а от нашим здоров'ям я сильно переймаюся, бо ніц нема. От хоча б і газети "Виборчої". :)

[liniyka.livejournal.com]

Не знаю, з чого доречніше починати зміни у нас, але стільки разів зтикалася із тим, що київські колеги радять купувати іноземцям або самі купують саме матрьошки, тому що вже взяти з тих Мішелів... Вони не мусять вникати в історію народу, який сам у свою історію не хоче вникати.
До того ж, є ще один аспект, ремісничий. На матрьошках рука так "набита" за десятки років, що всі інші, в тому числі українські сувеніри, виглядають як явний недороблений непотріб.
колись писала про якісь кічька: http://liniyka.livejournal.com/7641.html

[tzar-saltan.livejournal.com]

Пане kerbasi, вітаю, добрий вечір.

Стереотипи - то є сила.

Кума моєї дружини живе та працює в Чехії. Щороку, влітку, вона відвідує Україну. Звісно, також їде на популярні курорти - типу Коблєво та Крим.
Коли вона, засмагла, поветається до холодної(на мій південний смак) при/за-карпатської Чехії, співробітники її питають : "Де ти відпочивала?".Та, звісно, відповідає "В Україні", а співробітники їй і кажуть "А, в тій Україні, де холодно і ведмеді по вулицям ходять та на балайках грають"

даруйте, я трохи іронізую.
Але власн supertitions чехів їм каже, що Україна - то якась частина холодної(в їх уявленнях) Росії.
І навіть побачити засмаглу жінку з України - ні в чому цих чехів не переконує.

Годі й казати, що "матрьошка" то є питомо японська іграшка, а "Ванька-встанька" - китайська.

Стереотипи - в свідогляді пересічних - грають велику роль.

Те, що поляки скористался з них - говорить тільки на їхню користь.

З повагою, saltan.