![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Свій до свого сучий син
Тарас Возняк написав статтю для «Дзеркала тижня» під назвою «Привиди галицького сепаратизму та ультранаціоналізму».
http://dt.ua/POLITICS/prividi_galitskogo_separatizmu_ta_ultranatsionalizmu-91378.html
Це дуже добре, що саме він порушує цю тему. Наприклад, коли я щось подібне у блогу пишу зі мною одразу починають сперечатися, що нічого такого немає і бути не може, і як вбивчий аргумент наводять, що, мовляв, живуть мої опоненти у Галичині від народження нічого не бачать, не чують, тобто я все вигадую: і галицький антилібералізм, і ксенофобію, і клерикалізм, і ізоляціонізм, що так разюче контрастують з проголошеною інтелектуалами місією Галичини як провідники України до Європи. З місцевим, та ще й з непересічною публічною особою, інтелектуалом така аргументація напевно не пройде.
Возняк все пояснює «рукою Москви». Я не маю сумніву, що дійсно політтехнологи і пропагандисти з Півночі, не сидять без діла. Інакше б загострення «проблеми» так званих орлят не приходилися б саме на періоди активного розвитку відносин між Україною і Польщею, наприклад. Але хочеться зауважити, що інтелектуальний осередок під керівництвом самого Возняка, а саме часопис Ї, вже давно є осередком сепаратизму мовного, не побутового, а саме літературно-мовного. За бажання можна узяти всі числа часопису і швидко виписати норми паралельної версії літературної української мови. Часопис, якщо й має іноземні гроші, то хіба що від Фонду "відродження", тобто від Сороса, але аж ніяк не від Дугіна. Я цієї теми вже торкався, і точилися жваві дискусії, звісно, з запереченнями очевидного.
Але я це пишу не для тролення галичан. Я, взагалі, хочу закінчити цей допис висновком, що стосується всієї України, а не тільки Галичини. У Галичині, Донбасі, окремому портовому місці Одесі, в Автономній республіці Крим в силу історико-культурних обставин склалася більш потужна місцева ідентичність, ніж в решті місцевостей України, тому там загальноукраїнські проблеми проявляються більш контрастно, якщо, звісно, бажати їх бачити і осмислювати. Найбільша, на мою думку, проблема полягає у тому, що інтелектуальна верства в Україні не очолює і не осмислює процесів, які мали б належати до поля цікавості саме інтелектуальної верстви. От саме через це будь-якому заїжджому або місцевому політтехнологу посередніх здібностей, але зі щедрим фінансуванням, не складає проблеми місцеві фобії, комплекси, міфи, забобони, маскультні уподобання нижчого класу організувати у політичний або навіть у культурний рух.
Ахілесова п’ята українських інтелектуалів це зведення афоризму «свій до свого по своє» до «він, звісно, сучий син, але він наш сучий син». Через це замість прямо назвати публічного, політичного, наукового чи мистецького дурня дурнем і висунути зі своїх лав та підтримати, визнати розумних українські інтелектуали починають вдосконалювати формулювання критеріїв дурості, щоб «свій» потрапив у винятки, а краще – у генії. Через це тут у всіх сферах життя домінують карикатурні особистості, керують – абсолютні негідники, а публічний простір дедалі більше відповідає естетиці соціальних низів.
http://dt.ua/POLITICS/prividi_galitskogo_separatizmu_ta_ultranatsionalizmu-91378.html
Це дуже добре, що саме він порушує цю тему. Наприклад, коли я щось подібне у блогу пишу зі мною одразу починають сперечатися, що нічого такого немає і бути не може, і як вбивчий аргумент наводять, що, мовляв, живуть мої опоненти у Галичині від народження нічого не бачать, не чують, тобто я все вигадую: і галицький антилібералізм, і ксенофобію, і клерикалізм, і ізоляціонізм, що так разюче контрастують з проголошеною інтелектуалами місією Галичини як провідники України до Європи. З місцевим, та ще й з непересічною публічною особою, інтелектуалом така аргументація напевно не пройде.
Возняк все пояснює «рукою Москви». Я не маю сумніву, що дійсно політтехнологи і пропагандисти з Півночі, не сидять без діла. Інакше б загострення «проблеми» так званих орлят не приходилися б саме на періоди активного розвитку відносин між Україною і Польщею, наприклад. Але хочеться зауважити, що інтелектуальний осередок під керівництвом самого Возняка, а саме часопис Ї, вже давно є осередком сепаратизму мовного, не побутового, а саме літературно-мовного. За бажання можна узяти всі числа часопису і швидко виписати норми паралельної версії літературної української мови. Часопис, якщо й має іноземні гроші, то хіба що від Фонду "відродження", тобто від Сороса, але аж ніяк не від Дугіна. Я цієї теми вже торкався, і точилися жваві дискусії, звісно, з запереченнями очевидного.
Але я це пишу не для тролення галичан. Я, взагалі, хочу закінчити цей допис висновком, що стосується всієї України, а не тільки Галичини. У Галичині, Донбасі, окремому портовому місці Одесі, в Автономній республіці Крим в силу історико-культурних обставин склалася більш потужна місцева ідентичність, ніж в решті місцевостей України, тому там загальноукраїнські проблеми проявляються більш контрастно, якщо, звісно, бажати їх бачити і осмислювати. Найбільша, на мою думку, проблема полягає у тому, що інтелектуальна верства в Україні не очолює і не осмислює процесів, які мали б належати до поля цікавості саме інтелектуальної верстви. От саме через це будь-якому заїжджому або місцевому політтехнологу посередніх здібностей, але зі щедрим фінансуванням, не складає проблеми місцеві фобії, комплекси, міфи, забобони, маскультні уподобання нижчого класу організувати у політичний або навіть у культурний рух.
Ахілесова п’ята українських інтелектуалів це зведення афоризму «свій до свого по своє» до «він, звісно, сучий син, але він наш сучий син». Через це замість прямо назвати публічного, політичного, наукового чи мистецького дурня дурнем і висунути зі своїх лав та підтримати, визнати розумних українські інтелектуали починають вдосконалювати формулювання критеріїв дурості, щоб «свій» потрапив у винятки, а краще – у генії. Через це тут у всіх сферах життя домінують карикатурні особистості, керують – абсолютні негідники, а публічний простір дедалі більше відповідає естетиці соціальних низів.
no subject
Це перше.
А друге, неусвідомлена любов до поразок більша за любов до перемог.
а третє, бажання своїх зводити під корень, тільки б отримати через деякий час похвальне плескання по плечу: "маладец, хохльонок!", при чому, враження таке, що вони щиро вважають, що проявляють толерантність і взагалі найвищі людські якості. Мабуть, так і є. Але чомусь не усвідомлюється той факт, що до них аналогічного відношення ніхто не проявляє і не проявить. А на оцю прекраснодушність вони отримають тільки нагління тої ж таки 5 колони. Я вже не кажу про братню північну країну, яка не одну сотню років доказує, що українців, як народу і на світі немає (а наші інтелігенти-інтелектуали до сих пір як глухі ходять і навіть коли хтось робить кроки в елементарному відпорі - помічає на карті нашу територію, вони, як останні дурні на такого нападають) мрія якої, щоб українці злились в "русском морє", а то їм скоро складнувато буде вважатися слов"янською державою.
---------
Окремо про Возняка. Возняк - людина, що відчуває куди дме вітер. В нього немає своїх думок, але він вміє ухоплювати чужі і артикулювати їх. Я завжди його розглядаю як вловлювача певного мейнстріму. Почав битись в істериці від Свободи? Ага, значить, Свобода стала небажана владі. Щось там погнав на галичан - це теж думка у повітрі. (і давненько, ще з ранньої весни).
При чому, імхо, у Возняка це виходить абсолютно природньо, із наілучших побуждєній, він, може і сам не здогадується, що він медіум.
no subject
Возняк - це для мене з когорти інших імен, які якщо складають інтелектуальну верхівку нації, то націю дуже шкода, і її життєздатність залишається відкритим питанням. Але це ніяк не означає, що ця верхівка не можу казати слушних речей. Зламаний годинник також два рази на добу вірний час показує.
no subject
Бачте, який парадокс, за великим рахунком і Ви з Іренглорією і Возняк разом.
no subject
Тільки тому що gloria_ma дуже вдало помітила, що Возняк навчився дуже професійно бути провідником чужих ідей та, поміть, пишу великими буквами формулювальником НАСТРОЇВ У СУСПІЛЬСТВІ (забуть національне, є така спеціалізація малоросів вивчених на них українців прислужуватись уряду), то ти вже готовий об'явити подумки вмирущою всю українську націю? Вибач, але в тебе досі сидять якісь не українські погляди!
Ми вже вкотре ніяк не можемо пояснити один одному. Я тобі говорю про те відчуття, як релігійне, якого сама не розумію, яке є з народження. А ти розповідаєш що ти "українізований". То не достатньо ти проникся, раз тебе так легко збити з шляху!
Якщо хтось виступає (знов таки, дякую за формулювання у другому дописі gloria-ma (http://gloria-ma.livejournal.com/154265.html?thread=1349529#t1349529)) як "самий український українець", не треба зразу об'являти його "ведучим інтелектуалом нації". Можливо, нема такої посади взагалі. Забудь російську ієрархічність. Будуть декілька думок, не построєних, відмінних, здорових, тільки тоді можна жити та дихати. Не буде "самих вивірених".
no subject
Мене не просто збити зі шляху. Мені вже стільки років, що якась суперечка не можу вплинути на мої погляди. До того ж я відстоював свої погляди у таких середовищах, які дуже міцно гартують.
no subject
no subject
"Ти не знаєш, що цю націю не треба як мінімум обсирати, бо вже так набридло що вимовити неможливо"?
...да єсть у нас єщьо нєдастаткі, но нікто нє давал вам права апльовивать прастих людєй, каториє не пакладая рук гарбатяться в полє і на шахтє, штоб такіє как ви, бєлоручкі, каториє нічєво самі нє проізводят...ті-ті-ті та-та-та тра-ля-ля тра-ля-ля...
.ті-ті-ті та-та-та тра-ля-ля тра-ля-ля...
Ти порівняв дві нації та гон на "бєларучєк" з задзьобаними та напівживими!
Мене "офіційні" ті що ще плавають, як лайно навкруги головного гіпопо, якось не переймають. А що, більше нема філософів у країні? Позакривали факультети і вже не навчають що може ще вилізе якийсь, якого ще не "заслужили"?
Re: .ті-ті-ті та-та-та тра-ля-ля тра-ля-ля...
Кожний неук виховував каждая дворняшка лапу подаёт
no subject
хм?
no subject
no subject
no subject
З чого ви це взяли? Ксенофобія у творі зашкалює незалежно від колон та арок.
"історію України розказали москалі"
Історію України розказав Грушевський(http://litopys.org.ua/hrushrus/iur.htm) - раджу почитати якщо вас так налякала історія розказана вам москалями, що ви всякий ксенофобський плагіат так близько берете до серця :-)
"неусвідомлена любов до поразок більша за любов до перемог"
Перемогу треба не любити, її треба здобувати. А з поразок брати досвід.
"бажання своїх зводити під корень, тільки б отримати через деякий час похвальне плескання по плечу"
То ви палко дружите з українськими комуністами? Вони ж свої.
"Але чомусь не усвідомлюється той факт, що до них аналогічного відношення ніхто не проявляє і не проявить"
А у під"їзді чужому ви не мочитеся(?) лише для того щоб не мочилися вам?
no subject
Грушевський довів свою Історію України до 17 ст. який смисл має ваше зауваження до 1917-1920-х років - важко навіть уявити.
"Перемогу треба не любити, її треба здобувати. А з поразок брати досвід".
От і я про те ж.
no subject
Де? <:-O Вас так вразила аналогія зі справлянням природніх потреб? Вона просто найдієвіша, складно добрати виразнішої. "Грушевський довів свою Історію України до 17 ст. який смисл має ваше зауваження до 1917-1920-х років - важко навіть уявити" Я чомусь не люблю таких категоричних зауважень, зважаючи на те, що і без ксенофобської літератури творів на цю тему та історичний період не бракує. "От і я про те ж" То давайте цікавитися справжніми причинами того, що "історію написали москалі", а не кидатися до кожної книжки де їх якимись унтерменшами малюють.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
я бачила вас декілька разів в інших журналах - ваші репліки не видавались мені глюпими. будемо вважати, що у вас просто засбоїло.
no subject