Entry tags:
І хто йому рейдер?
Дуже поважаю шановного
frankensstein за мужність бути об'єктивним журналістом у найменш сприятливому для такої місії регіоні, і не менше поважаю за фотографічну точність.
Ось його нова стаття про фальшивих опозиціонерів на Донеччині:
http://frankensstein.livejournal.com/314522.html
Але я хочу звернути увагу не на головну тему статті. Там згадується і цитується дехто Роман, співвласник ЦУМу у Краматорську, в якого рейдерським способом відібрали власне той самий ЦУМ. І, як стверджується у статті, причетна до цього дехто Світлана Фальченко, голова місцевого відділення фонду держмайна та за сумісництвом опозиціонерка від "Батьківщини".
Ось що розповідає пан Роман:
- Некоторое время назад я сотрудничал со Светланой Фальченко. У меня был банковский кредит, по которому она выступала поручителем. Фальченко выплатила за меня 2 млн грн, после чего начались «качели». Через некоторое время ко мне нагрянула исполнительная служба, сотрудники которой заявили, что ЦУМ у меня отбирают за долги в пользу некоего гражданина Бабаевского, о котором я никогда не прежде не слышал. Оказалось, что Фальченко переуступила ему долг.
От власне далі можна й не читати! В цих словах вся сутність і українського підприємництва, і українського рейдерства! Наші ділові люди спочатку бізнес ведуть на інтуїції, а не розумом, не мають планів, проте мають повний бардак в документах, потім ще й гроші позичають бозна в кого, та ще й не можуть повернути, і за них повертає той, кого вони спочатку про це благають, а потім починають звинувачувати у хижацтві. Ну, як не відібрати власність в такого бізнесмена? А він думав, що Фальченко за нього два мільйони заплатить та ще й на побачення запросить, а потім скаже: "Ах, ти такий Чоловік, що не треба о грошах - забудьмо про ті мізерні два мільйони"!
Це знов-таки про те, про що вже писав багато разів: не може бути іншого режиму, іншого ладу в людей, в чиїх в головах безлад. А безлад цей у кожного свій: у бізнесмена - один, у студента - інший, а сукупний результат - країна-невдаха.
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Ось його нова стаття про фальшивих опозиціонерів на Донеччині:
http://frankensstein.livejournal.com/314522.html
Але я хочу звернути увагу не на головну тему статті. Там згадується і цитується дехто Роман, співвласник ЦУМу у Краматорську, в якого рейдерським способом відібрали власне той самий ЦУМ. І, як стверджується у статті, причетна до цього дехто Світлана Фальченко, голова місцевого відділення фонду держмайна та за сумісництвом опозиціонерка від "Батьківщини".
Ось що розповідає пан Роман:
- Некоторое время назад я сотрудничал со Светланой Фальченко. У меня был банковский кредит, по которому она выступала поручителем. Фальченко выплатила за меня 2 млн грн, после чего начались «качели». Через некоторое время ко мне нагрянула исполнительная служба, сотрудники которой заявили, что ЦУМ у меня отбирают за долги в пользу некоего гражданина Бабаевского, о котором я никогда не прежде не слышал. Оказалось, что Фальченко переуступила ему долг.
От власне далі можна й не читати! В цих словах вся сутність і українського підприємництва, і українського рейдерства! Наші ділові люди спочатку бізнес ведуть на інтуїції, а не розумом, не мають планів, проте мають повний бардак в документах, потім ще й гроші позичають бозна в кого, та ще й не можуть повернути, і за них повертає той, кого вони спочатку про це благають, а потім починають звинувачувати у хижацтві. Ну, як не відібрати власність в такого бізнесмена? А він думав, що Фальченко за нього два мільйони заплатить та ще й на побачення запросить, а потім скаже: "Ах, ти такий Чоловік, що не треба о грошах - забудьмо про ті мізерні два мільйони"!
Це знов-таки про те, про що вже писав багато разів: не може бути іншого режиму, іншого ладу в людей, в чиїх в головах безлад. А безлад цей у кожного свій: у бізнесмена - один, у студента - інший, а сукупний результат - країна-невдаха.
no subject
no subject
no subject
no subject
Одночасно із вашим.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Як кинеться на вас із засідки...
no subject
no subject
Один влучний постріл...
)
no subject
no subject
no subject
no subject
Країна живе за рахунок прямого чи опосердкованого боргу. Уся чи майже уся. Це й філософія, й переконання, й світогляд, й що завгодно. Нікого це не цікавить. А коли спливає на поверхню, то праве око помічає цей шоколад. А ліве заплющене від задоволення. Це наш портрет. Тому згоден з тим, який сукупний результат отримує суспільство В(траченої)країни.
no subject
no subject
ПС Що реально було за лаштунками оборудки на 2 млн. не тільки я не знаю, але й всі решта навіть не здогадуються. Бажання в тому гної копирсатися нема ніякого. Це все одно, що їсти його.
no subject
no subject
no subject
no subject
якщо хтось не міг, то й не "позичив"
no subject
no subject
Виросло покоління, яке не мало перед собою прикладів нормального ведення бізнесу, у їхній свдомості не відбилися конструкивні схеми діяльності.
Треба інших, які зросли в іншій реальності.
А те, що такі типи, як Роман стали "бізнесменами" - теж наслідок пост-тоталітарного буття. У тоталітарній системі не було ніякої конкуренції і вільної економічної ініціативи - потім вона водночас зламалася - і на гору полізло бо-зна що...
no subject
Тренд, створений горбачовською перебудовою, розвивався у правильному напрямку, але економічний провал 90-х та конфіскаційна фіскальна політика "зіпсували" перших підприємців. А далі вже пішло все шкереберть. Тому в країнах, де не було такого падіння і настільки конфіскаційної політики, якість бізнесменів вища. Отже, тоталітарне буття тут має вплив, але більше - вже пост-тоталітарні процеси.
no subject
А взагалі дискусія про те, що головне - буття чи свідомість - абсурдна, як і дискусія, що було першим: курка, чи яйце. Будь-який процес - це зваємодія низки чинників, це ще Гегель підмітив - розумний був дядько...
no subject
А де візьмемо інших?
no subject
no subject
no subject
Тут та ж сама проблема, що й з СРСР. СРСР розвалився, ось тепер заживемо! Але виявилось, що люди ті ж самі, совки. І ці совки будують той же СРСР, тільки в профіль. Зміниться покоління, виростуть нові люди, з новим мисленням, ось тепер заживемо! Але виявилось, що совки здатні виростити тих же совків, тільки в профіль.
Ситуація може змінитися тільки під жорстким тиском обставин.
no subject
no subject
no subject
Ви праві, що потрібен ще додатковий тиск ззовні. Але я й кажу про таку ситуацію: якщо в країні встановляться розумні правила гри, тоді можна буде займатися бізнесом. А для цього потібні радикальні зміни. І не тільки. Як я пересвідчився у Грузії одних лише змін регуляторного середовища та подолання корупції дуже мало для успіху, і Грузія за Саакашвілі є прикладом: зовнішній антураж є, а структурних змін обмаль, можливостей для пересічної людини практично немає. Про Україну й говорити годі, бо ми й не приступали до вирішення цих проблем, з якими вже 9 років працює грузинське керівництво.
no subject
Але умови повинні бути сприятливі на фоні економік всіх інших країн. Недостачі ні в людях, ні в грошах ніколи не буде. Потрібні лише умови, куди це все може "прийти".
Фіскальне
no subject
А по поводу "вторичности" украинского бизнеса, то можно много говорить, а реальность в том что все западные фирмы на головах друг у друга сидят, зарабатывая свои деньги именно здесь и вообще на развивающихся рынках,а не у себя дома. И не слишком "цивилизованно" это делают (если не сказать конкретней)
no subject
І приклади можна іноземних фірм, які в Україні заробляють більше, ніж на батьківщині, і до того ж не дуже цивілізовано.
no subject
А названий я озвучивать не буду, вы и сам в теме, прекрасно осведомлены во всем этом
no subject
І великі обсяги українсько ринка - це ілюзія тих, хто не в курсі. Насправді тут заробляються такі копійки, що заради них серйозна фірма не піде на ризик бути викритою у шулерстві і тим викликати проти себе розслідування на батьківщині. Взагалі, сюди практично ніхто більше й не приходить. Є ті, хто з дуру вляпався сюди ще на межі 90-х та нульових.
Винятком є, може, фармкомпанії - в них з етикою не все гаразд буває. Як лікарі виписують рецепти - відомо.Але ті ж корпорації так само й у США і в ЄС поводяться, можете погуглити - знайдете чимало інфи про скандали з підкупом лікарів.
no subject
На самом деле... тоже из личного опыта с первоисточниками... "этические стандарты бизнеса" в тех компаниях - они нам о них много говорят, но на самом деле все те этические стандарты в основе своей имеют прибыль тех компаний. Вот когда она есть - тогда они о них и говорят. Но когда речь идет чтобы ее заработать, ту самую прибыль - вот на эту часть вопроса те стандарты никак не распространяются, тут пожалуй один стандарт: "цель оправдывает средства". С улыбкой и полной уверенности в своей непогрешимости. Еще и нам, как туземцам, указывают.
И может быть объемы рынка у нас не такие и большие, но прибыли тут на порядок выше чем у них. Там за 2% рады, а у нас меньше чем за 30 вообще никто не станет напрягаться.
no subject
Звісно, залежить від галузі. Я про важку індустрію та енергетику.
no subject
но вот в этой теме:
«Если вы не хотите, чтобы будущее ваших детей строилось в соответствии с потребностями дядюшки в кепке, хотя бы придите на избирательные участки и проголосуйте против тех, кто работает на интересы этого дядюшки. А лучше - сделайте все возможное, чтобы на выборах партия власти не досчиталась как можно больше голосов.»
высунулись уши смышленого провокатора. а провокатору награда одна.