І хто йому рейдер?

[kerbasi]

Дуже поважаю шановного frankensstein за мужність бути об'єктивним журналістом у найменш сприятливому для такої місії регіоні, і не менше поважаю за фотографічну точність.

Ось його нова стаття про фальшивих опозиціонерів на Донеччині:
http://frankensstein.livejournal.com/314522.html

Але я хочу звернути увагу не на головну тему статті. Там згадується і цитується дехто Роман, співвласник ЦУМу у Краматорську, в якого рейдерським способом відібрали власне той самий ЦУМ. І, як стверджується у статті, причетна до цього дехто Світлана Фальченко, голова місцевого відділення фонду держмайна та за сумісництвом опозиціонерка від "Батьківщини".

Ось що розповідає пан Роман:
- Некоторое время назад я сотрудничал со Светланой Фальченко. У меня был банковский кредит, по которому она выступала поручителем. Фальченко выплатила за меня 2 млн грн, после чего начались «качели». Через некоторое время ко мне нагрянула исполнительная служба, сотрудники которой заявили, что ЦУМ у меня отбирают за долги в пользу некоего гражданина Бабаевского, о котором я никогда не прежде не слышал. Оказалось, что Фальченко переуступила ему долг.

От власне далі можна й не читати! В цих словах вся сутність і українського підприємництва, і українського рейдерства! Наші ділові люди спочатку бізнес ведуть на інтуїції, а не розумом, не мають планів, проте мають повний бардак в документах, потім ще й гроші позичають бозна в кого, та ще й не можуть повернути, і за них повертає той, кого вони спочатку про це благають, а потім починають звинувачувати у хижацтві.  Ну, як не відібрати власність в такого бізнесмена? А він думав, що Фальченко за нього два мільйони заплатить та ще й на побачення запросить, а потім скаже: "Ах, ти такий Чоловік, що не треба о грошах - забудьмо про ті мізерні два мільйони"!

Це знов-таки про те, про що вже писав багато разів: не може бути іншого режиму, іншого ладу в людей, в чиїх в головах безлад. А безлад цей у кожного свій: у бізнесмена - один, у студента - інший, а сукупний результат - країна-невдаха.

Comments

[dubchack.livejournal.com]

всі такі на ничку сидять і ждуть, хто перший прокоментує ггг

[kerbasi.livejournal.com]

мабуть, вже втомилися від мене.

[dubchack.livejournal.com]

бояцця!

[larry-bc.livejournal.com]

Як прочитав то і комент залишив.
Одночасно із вашим.

[dubchack.livejournal.com]

да ви смєльчак!

[larry-bc.livejournal.com]

Чого б це?

[dubchack.livejournal.com]

ну просто в мене є настрій погнать, і обрала я для цього конєшно же Кербасі гг

[kerbasi.livejournal.com]

Ну ти гоніш! У мою молодість миколаївці до такої фрази додавали ще "сестра" з картавим "р". А "г" - українське, фрикативне.)) Не знаю, чи зберігся зараз цей акцент.

[larry-bc.livejournal.com]

Обережно.
Як кинеться на вас із засідки...

[kerbasi.livejournal.com]

Та яка там засідка, які кидки? Я вже давно повільний та ледачий))

[larry-bc.livejournal.com]

Дійсно.
Один влучний постріл...
)

[larry-bc.livejournal.com]

Та ото ж.

[crema-catalana.livejournal.com]

Є така думка, що тільки безладний бізнес здатен бути прибутковим. У цій країна, звісна річ. За відомих початкових умов.

[kerbasi.livejournal.com]

В будь-якому безладному бізнесі все ж таки слід думати, скільки і в кого позичаєш. І,звісно, назву таку неоригінальну річ, слід повертати борг. Інакше немає чого політику приплітати: не віддав гроші - віддав актив. По "спрощеній" процедурі? Ну, так це ж у безладній країні, а чого ви хотіли...

[crema-catalana.livejournal.com]

Повертати борг!? - Ну, це для слабаків ))
Країна живе за рахунок прямого чи опосердкованого боргу. Уся чи майже уся. Це й філософія, й переконання, й світогляд, й що завгодно. Нікого це не цікавить. А коли спливає на поверхню, то праве око помічає цей шоколад. А ліве заплющене від задоволення. Це наш портрет. Тому згоден з тим, який сукупний результат отримує суспільство В(траченої)країни.

[kerbasi.livejournal.com]

Не повернути борг, який було взято під гарантіюю дуже впливової у місті особи зі зв'язками з генпрокурором України та головою місцевої ОДА (на той час) це слід бути ідіотом навіть за мірилами економіки безладу!

[crema-catalana.livejournal.com]

Ви якось не по-нашому дивитесь на очевидні речі. Тільки за підтримки прокурора й можна не повертати борги. А Ви думаєте, що якщо підтримку прокурора має кредитор, то тільки тоді його можна "кинуть на дєнгі"? )) Оце дійсно для ідійотів.
ПС Що реально було за лаштунками оборудки на 2 млн. не тільки я не знаю, але й всі решта навіть не здогадуються. Бажання в тому гної копирсатися нема ніякого. Це все одно, що їсти його.

[kerbasi.livejournal.com]

Тут же питання не в оборудці. Питання суто психологічне та соціологічне: ця людина СКАРЖИТЬСЯ, що бізнес в неї ЗАБРАЛИ довірені люди кредиторів!Це як ті толстовські селяни, що не могли навіть на суді второпати, в чому вони винні, якщо скрутили собі гайки з рейок на вудки, і до чого тут аварія потягу.

[dniprovska.livejournal.com]

У Вас є ідейка, звідки взялася розруха в головах і як її подолати?

[kerbasi.livejournal.com]

Якщо говорити про бізнес, то подолати розруху в головах не можливо без повної зміни економічної моделі від напівтіньової екстрактивної економіки на інноваційну економіку. За двадцять два роки виросли покоління ділових людей, які не знають, ані ідеалізму і максималізму перших бізнесменів горбачовської доби, ані нормальних способів ведення бізнесу. І цих людей перевиховувати марно. Слід залучити інших. А це можливо тільки за умови зростання в іншій моделі. У даному випадку я впевнений на 300 відсотків, що той Роман та його спільники насправді не мають ніяких особливих ділових якостей. Просто хтось з них мав "вихід" на дирекцію ЦУМу, хтось на Фонд держмайно, хтось на банк, і ці зв'язки, напевно, родинні та "пацанські". Вони у бізнесі тільки тому, що тут немає реальної конкуренції, бо інакше б вони б працювали тільки за наймом та на примітивніших роботах.

[crema-catalana.livejournal.com]

тобто пацани просто "позичили" те, що могли
якщо хтось не міг, то й не "позичив"

[kerbasi.livejournal.com]

Саме так. Вони у бізнесі не тому, що до нього здібні, а тому що мають ресурс. При чому у більшості випадків це ресурс не фінансовий, а ресурс зв'язків, які всі сторони сподіваютьс я перетворити на гроші.

[dniprovska.livejournal.com]

Тоді виходить, що все-таки бытиЁ определяет сознание...

Виросло покоління, яке не мало перед собою прикладів нормального ведення бізнесу, у їхній свдомості не відбилися конструкивні схеми діяльності.

Треба інших, які зросли в іншій реальності.

А те, що такі типи, як Роман стали "бізнесменами" - теж наслідок пост-тоталітарного буття. У тоталітарній системі не було ніякої конкуренції і вільної економічної ініціативи - потім вона водночас зламалася - і на гору полізло бо-зна що...

[kerbasi.livejournal.com]

У випадку з бізнесом буття значною мірою визначається Регулятором, тобто законодавством країни та органами, що його втілюють (або не втілюють).

Тренд, створений горбачовською перебудовою, розвивався у правильному напрямку, але економічний провал 90-х та конфіскаційна фіскальна політика "зіпсували" перших підприємців. А далі вже пішло все шкереберть. Тому в країнах, де не було такого падіння і настільки конфіскаційної політики, якість бізнесменів вища. Отже, тоталітарне буття тут має вплив, але більше - вже пост-тоталітарні процеси.

[dniprovska.livejournal.com]

Регулятор можна придумати який завгодно, але якщо він не відображає адекватно об'єктивний стан справ - такий регулятор не працює, або призводить до плачевних наслідків, як у випадку з горбачовськими ініціативами. Горбачов і Ко недооцінили глибину економічного і морального занепаду суспільства і почали впроваджувати там елементи ринку і демократії - наслідки нам відомі.

А взагалі дискусія про те, що головне - буття чи свідомість - абсурдна, як і дискусія, що було першим: курка, чи яйце. Будь-який процес - це зваємодія низки чинників, це ще Гегель підмітив - розумний був дядько...

[lawer-liar.livejournal.com]

Слід залучити інших.

А де візьмемо інших?

[kerbasi.livejournal.com]

Якщо завтра створяться належні умови для бізнеса, вже післязавтра я буду у приватному бізнесі. Це можливо в сфері, де я працюю. Зараз я представляю інофірму, і моє завдання створювати мережу партнерів з реалізації та проектів, а за належних умов, я перейду у розряд партнерів. Це розповсюджене явище в інших країнах, де значна кількість працівників компанії через 10-15 років досвіду переходять у приватний бізнес і стають партнерами компанії. Гадаю, що чимало теперішніх найманих працівників може вчинити так само.

[r0mn.livejournal.com]

абсолютно правильно, тому бажаю успіху! :)

[lawer-liar.livejournal.com]

Я зустрічав таких колишніх менеджерів, а тепер бізнесменів. Як правило, вони копії своїх колишніх босів, тільки калібром поменше (не натякаю на вас).
Тут та ж сама проблема, що й з СРСР. СРСР розвалився, ось тепер заживемо! Але виявилось, що люди ті ж самі, совки. І ці совки будують той же СРСР, тільки в профіль. Зміниться покоління, виростуть нові люди, з новим мисленням, ось тепер заживемо! Але виявилось, що совки здатні виростити тих же совків, тільки в профіль.
Ситуація може змінитися тільки під жорстким тиском обставин.

[kerbasi.livejournal.com]

На три рівні догори мої боси - 2 громадянина "старої" Європи, один - "нової". А над ними - Новий Світ. Тому якщо я буду схожим на своїх босів, навіть калібром поменше, то це аж ніяк не буде совок, і для мене буде компліментом.)

[lawer-liar.livejournal.com]

А який відсоток серед потенційних підприємців таких як ви, хто вчився в іноземних керівників, а не в наших?

[kerbasi.livejournal.com]

Ясно, що дуже малий, бо іноземні представництва або дочірні підприємства - це дуже малий сегмент, в общій масі кадрів майже не помітний. До того ж не всім підприємцям вдасться їхня справа, бо для успіху потрібно багато іншого, крім потенційної здатності та бажання, хай навіть і того ж везіння не завадить.
Ви праві, що потрібен ще додатковий тиск ззовні. Але я й кажу про таку ситуацію: якщо в країні встановляться розумні правила гри, тоді можна буде займатися бізнесом. А для цього потібні радикальні зміни. І не тільки. Як я пересвідчився у Грузії одних лише змін регуляторного середовища та подолання корупції дуже мало для успіху, і Грузія за Саакашвілі є прикладом: зовнішній антураж є, а структурних змін обмаль, можливостей для пересічної людини практично немає. Про Україну й говорити годі, бо ми й не приступали до вирішення цих проблем, з якими вже 9 років працює грузинське керівництво.

[r0mn.livejournal.com]

мабуть також треба взяти до уваги, що економіка зараз глобальна. Тому недостача інших може частково компенсуватися притоком інших зпоза меж України.
Але умови повинні бути сприятливі на фоні економік всіх інших країн. Недостачі ні в людях, ні в грошах ніколи не буде. Потрібні лише умови, куди це все може "прийти".

Фіскальне

[livejournal.livejournal.com]

Користувач crema_catalana посилається на ваш запис з Фіскальне (http://crema-catalana.livejournal.com/104533.html) пишучи: [...] В продовження банкету, започаткованого тут [...]

[fexplorer.livejournal.com]

та подождите... во первых вообще не факт что это были ее деньги,а не этого Романа, а во вторых - может ему вообще то было одним из условий обладания ЦУМом - кредит в именно том банке и именно этот поручитель. Возможно что и схема была прописана так, чтобы в итоге его развести: продать объект в долг и оставить без объекта, но с долгом. Так что тут все не так однозначно

А по поводу "вторичности" украинского бизнеса, то можно много говорить, а реальность в том что все западные фирмы на головах друг у друга сидят, зарабатывая свои деньги именно здесь и вообще на развивающихся рынках,а не у себя дома. И не слишком "цивилизованно" это делают (если не сказать конкретней)

[kerbasi.livejournal.com]

В будь-якому разі, він сідав грати в карти з шулерами, тоді чого тепер галас здіймати? Це ніяк не скасовує того, що в нас рейдерська держава, але й не робить його безневинною жертвою.

І приклади можна іноземних фірм, які в Україні заробляють більше, ніж на батьківщині, і до того ж не дуже цивілізовано.

[fexplorer.livejournal.com]

Уж не помню где читал "если обычаи имеют силу закона, то это и есть закон", поэтому трудно мне назвать их шулерами, поскольку они же эти правила и устанавливают. И кто соглашается играть - играет по этим, установленным, правилам. Тут согласен - нет тут ни правых ни виноватых, это игра.

А названий я озвучивать не буду, вы и сам в теме, прекрасно осведомлены во всем этом

[kerbasi.livejournal.com]

Не знаю, про що Ви кажете. Я з досвіду з першоджерелами, так би мовити, знаю, що етичні стандарти бізнесу великих західних корпорацій значно вищі за українські. Якщо десь є шулерство, то йде воно від місцевого персоналу і не триває вічно. Багато шулерства в різних невеликих фірмах, але якщо придивитися, то там засновники з наших мігрантів або одружені з нашими.
І великі обсяги українсько ринка - це ілюзія тих, хто не в курсі. Насправді тут заробляються такі копійки, що заради них серйозна фірма не піде на ризик бути викритою у шулерстві і тим викликати проти себе розслідування на батьківщині. Взагалі, сюди практично ніхто більше й не приходить. Є ті, хто з дуру вляпався сюди ще на межі 90-х та нульових.

Винятком є, може, фармкомпанії - в них з етикою не все гаразд буває. Як лікарі виписують рецепти - відомо.Але ті ж корпорації так само й у США і в ЄС поводяться, можете погуглити - знайдете чимало інфи про скандали з підкупом лікарів.

[fexplorer.livejournal.com]

ну да, фармкомпании - это первое, эти вообще не стесняются. Другие делают то же в намного больших масштабах, только не так откровенно. Более иезуитскими методами.

На самом деле... тоже из личного опыта с первоисточниками... "этические стандарты бизнеса" в тех компаниях - они нам о них много говорят, но на самом деле все те этические стандарты в основе своей имеют прибыль тех компаний. Вот когда она есть - тогда они о них и говорят. Но когда речь идет чтобы ее заработать, ту самую прибыль - вот на эту часть вопроса те стандарты никак не распространяются, тут пожалуй один стандарт: "цель оправдывает средства". С улыбкой и полной уверенности в своей непогрешимости. Еще и нам, как туземцам, указывают.

И может быть объемы рынка у нас не такие и большие, но прибыли тут на порядок выше чем у них. Там за 2% рады, а у нас меньше чем за 30 вообще никто не станет напрягаться.

[kerbasi.livejournal.com]

2% прибутковості на Заході це міф, який живе ще з махрового совку.Інтелігенція - яка нічого в житті не продавала, крім випадково куплених по знайомству колготок не того розміру, і перепродавала близьким знайомим без націнки, соромлячися, перепрошуючи - і вигадала цей міф з серії "от в них який нестрашний капіталізм" та "а в Англії ружья кірпічом нє чістят, скажитє, чтоб і у нас нє чістілі". 30% - це майже критичний мінімум. Може десь в commodities і бувають кілька відсотків, але точно не в індустріях з високою доданою вартістю.
Звісно, залежить від галузі. Я про важку індустрію та енергетику.

[bogoeb.livejournal.com]

то, что упомянутый просто дурак и мудак — это полбеды: журнаглист есть журнаглист, тем более, журнаглист какляцкий, тем более, бздунецколоханский.
но вот в этой теме:

«Если вы не хотите, чтобы будущее ваших детей строилось в соответствии с потребностями дядюшки в кепке, хотя бы придите на избирательные участки и проголосуйте против тех, кто работает на интересы этого дядюшки. А лучше - сделайте все возможное, чтобы на выборах партия власти не досчиталась как можно больше голосов.»

высунулись уши смышленого провокатора. а провокатору награда одна.