![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Мій перший урок антикомунізму
Прочитав пост під замком, тому не посилаюся, про те, як на першовересневих лінійках чимало дітей непритомніли від стояння.
У нас у школі учні непритомніли десь наприкінці другої години читання якихось партійних матеріалів на загальношкільній лінійці. І таких слабких було зазвичай небагато, один-два не більше. Наша школа була засланням для жінок з педагогічною освітою, котрих через якісь причини прибирали з партійних та комсомольських органів,звідти й такий екстрім з лінійками та компартійною пропагандою. При тому в народі школа мала непогану репутацію і вважалася однією з найкращих, хоча насправді все, чому я навчився, я навчився сам і поза школою. Хоча до армії підготували непогано: мене там ніяке самодурство, ніякий довбоє#ізм після такої школи не дивували.
Якось проводили лінійку на площі Леніна. Не памятаю, з якої нагоди. А я був у класі 8-му чи 9-му. Десь вже на другій годині впала дівчина з класу на рік мене молодше. Завучка доручила мені і кільком іншим хлопцям дівчинку відтягли до проходної обкому партії, і попросити викликати швидку. Мєнт на вході до обкому нас спочатку, взагалі, слухати не хотів, а потім, коли на нього наїхала піонервожата з нашої школи, котра пішла за нами слідом, дозволив з сонця занести постраждалу до вестибюлю. А тут якийсь хрін у костюмі спускався східцями та як почав кричати: "Це що таке! Сюди не можна"! - і на мєнта: "Як ти посмів допутити сюди етіх"! Вожата на цей раз промовчала, але ми почали голосно матюкатися та обурюватись "білодомівцями" (так тоді в народі називали різних начальників від "білий дім" - будинок владного органу або управління заводу). Чоловік не став нагнітати та просто пішов собі. Дівчина тим часом прийшла до тями і залишилась напівлежати на стільцях, що стояли вздовж стін вестибюлю, поки не приїхала швидка. А нас мєнт виштовхав на вулицю. Ось це був мій перший урок антикомунізму.
no subject
Я переконався, що хороші спогади про СРСР зазвичай у вилупків колишньої номенклатури, військових, гебистів і т.д. Навіть совєцькі багатії, завмаги. цеховики, фарцовщики, не несуть райдужних спогадів.
А ще послід селюків, що переїхали до великих міст 1-ї категорії забезпечення. Ясно що той, хто збіг з села буде хвалити житуху, скажемо, у Києві. Особливо, якщо ще є кому яйця з села автобусом передавати.
no subject
І, до речі, ще чую від таких женщін, колишніх заватдєлом або афіцерш. Цей контінгєнт ностальгує. Одні на діфіцитах сиділи, і їм кланялись, другі теж там в пачьоті були... Та шо там! Он відносно молода наша буфєтчіца на роботі - за совок пасть порве. Каже - всьо тада била.
no subject