kerbasi | День радіо

Entry tags:

День радіо

Сьогодні День радіо колишнього СРСР. Це чи не єдине з совєцьких свят, що я згадую, хоча для мене це скорішсвято «від протилежного».

Радіо є відміткою відстані на стовбовому тракті цивілізації. Колишнє вікно у світ для допитливих, колишня арена ідеологічних воєн та пропагандистських кампаній - радіо поступилося місцем інтернету. На наших очах величезний пласт культури, від культури технічної до культури масової стає історією. Коли я писав у тексті про «первомай», що Mayday це міжнародний сигнал біди, подумав, що мабуть, якщо його радіотелеграфний еквівалент, SOS теперішнім школярам наспівати морзянкою: - ті-ті-ті-ТАА-ТАА-ТАА-ті-ті-ті, – вони впізнають хіба рінгтон для повідомлення про надходження СМСки. А колись ці три літери масово вживалися в літературі всіх жанрів, за основним значенням і метафорично, співалися у піснях (згадаємо відому пісню гурту АББА) та в повсякденних розмовах про різні ситуації фіаско, дуже далекі від морських катастроф. Утім, минуло лише дванадцять років, як цей сигнал було замінено на автоматичний сигнал GMDSS.

Минуть ще десять років і текст з новели Антона Санченка barcaroly «Композитор Морзе»:

«Мені дісталися три метеозведення на найближчу радіостанцію світу, Могадішо, Джибуті чи Антананаріву або будь-який інший радіоцентр. Один нічний циркуляр з Києва. Дванадцять «трафік-лістів». І навігаційні попередження о третій тридцять за Москвою. Ось, власне, і все, якщо не рахувати прийому факсимільної газети «Рибалка Півдня», карт погоди… І дванадцять годин пильнування на визивних каналах»,

потребуватиме більше пояснень, ніж текст асирійської договірно-правової таблички:

«1 талант 6 мін олова за мірою ваги міського управління у Бел-каррада, сина Урад-кубе, Апапе, син Іннабу позичив. Протягом 7 місяців основну суму олова він повинен відважити. Коли термін мине, олово піде у зріст. Олово закріплено за заможним і надійним. Як застава – поле, сини та дім його. Пред’явнику таблички – олово. Белет екаллім, 6-й, Ашшур-мушетриш».

Коли я написав замітку про Чорнобиль, чи не у половині коментарів пішло обговорення не стільки самої теми, скільки забутих старшими або невідомих молодим реалій того часу, хоча часова відстань – лише тільки 25 років.

Ми вже дожили до того часу, коли 80-ті роки та й навіть 90-ті потребують фіксації як історія. Нещодавно ще в когось з літературних критиків прочитав докір сучукрлітівським авторам, що вони, мовляв, пишуть про себе, свої спогади, а не творчо досліджують певну тему. Я розумію бажання українських культур-трегерів витягнути українську культуру у річище авангардних світових трендів, але, на мою думку, найважливіше – це коли культура відповідає потребам країни. А потреба - у коректній історизації недавно пережитого, бо вже почався тренд, коли 20-30 річні заперечують пусті полиці і черги у совєцьких магазинах, посилаючись на світлини з «Книги о вкусной и здоровой пище».

PS: Зі святом, Антоне! А також усіх, кого це стосується.

PPS: Сучасний аналог цього свята, Міжнародний день телекомунікацій, святкуватиметься 17-го травня.

Flat | Top-Level Comments Only

Дякую! І тобі того ж :)

Шануймося! :)

"Нещодавно ще в когось з літературних критиків прочитав докір сучукрлітівським авторам, що вони, мовляв, пишуть про себе, свої спогади, а не творчо досліджують певну тему. Я розумію бажання українських культур-трегерів витягнути українську культуру у річище авангардних світових трендів, але, на мою думку, найважливіше – це коли культура відповідає потребам країни. А потреба - у коректній історизації недавно пережитого, бо вже почався тренд, коли 20-30 річні заперечують пусті полиці і черги у совєцьких магазинах, посилаючись на світлини з «Книги о вкусной и здоровой пище»."

А теперь, для тех, кто с бронетранспортера.

Так творчески исследовать или воспоминания писать?

Йдеться про антиномію "писати з власного досвіду" - "писати з досліджень". Писати з досвіду не обов"язково означає мемуарний жанр. Я не накопичував посилань, але за останній раз натрапляв на два-три десятки закидів сучукрлітівським письменникам, що вони пишуть з власного досвіду. Зазвичай, автори закидів - літературні критикеси у віці не старще 30 з маленьким гачком.

Я вас понял.
Спасибо.

Одно з посилань є тут:
http://kerbasi.livejournal.com/81328.html

О, спасибо, что напомнили.
Начал читать, хотел откаментировать, а потом смотрю, что еще тогда откаментил :-)

от Вас потішу: обидві цитати однаково незрозумілі ).

Отож! Тому й важливо зберігати минуле для нащадків. Якщо воно сучасних молодих людей не цікавить, то наступне покоління зацікавить. Так завжди буває, що зацікавлення минулим йде через покоління.

Дивно, а я все зрозумів. :)))

У нас в школі був диво-прилад, ми його називали "датчик". На ньому були чотири колесика-лімби з цифрами від 0 до 9 як на спідометрі, перемикач типів даних - літери/цифри, і регулятро швидкості. І ось скільки буде комбінацій із цих чотирьох колесиків з 10-ма цифрами на кожне - стільки було й комбінацій "прошитих" у "датчику" комбінацій груп знаків. В кожній групі 250 знаків. Знаки при прийомі записуються у групи по п'ять. І ось цей "датчик" ми використовували як тренувальний прилад вивчення Морзянки. :) Не знаю звідки його дістали, чи подарунок від якоїсь "учєбки" радистів?... Не знаю. Перші два тижні з учителем під його мультивібратор з радіо ключем, а потім, на мінімальну швидкість - 20 знаків на хвилину - на "датчику", і з кожним днев все швидше, швидше, швидше...

Я надресирувався на ньому приймати до 150 знаків за хвилину. Майже три за секунду. :)

А потім вчитель саджав нас за трансивер, ми самі вчилися слухати ось такі передачі і записували їх на папері, тобто прогнози ми знали наперед. Я батькові - водію автобуса - міг переказати, що післязавтра його чекає ожеледиця, наприклад... :))) Він страшенно мною пишався.

Було невимовно цікаво. Я настільки напрактикувався у "морзянці", що читав просто на слух і відразу озвучува присутнім у кімнаті.

Потім я заробив довіру і мені дозволили виходити в ефір. Це було щось! Інтернет такого почуття не дає... сидиш собі мишею возиш по столі, а тоді щоб вийти в ефір, зловити якийсь DX (на сленгу радіоаматорів означає - рідкісна і дуже бажана радіостанція), зв'язатися з ним, а потім ще й отримати картку-підтвердження зв'язку - оооо! це було таке почуття!.......

Ні. Ви не зрозумієте. А скільки ж між нами тієї різниці, коли мені лише 39-й рік... В середньому 10-15 років - а між нами провалля, хоча я знаю те ж, що і молоді плюс своє зі своєї молодості.

А знаєте, як приймають Морзе? :))) Ні, не на крапки - тире, а за "наспівами".
Літера А = .- (крапка тире), читаєтсья як "а-зоот"
Д = -.. (тире крапка крапка) як "доо-ли-на"
С = ... (крапка крапка крапка) як "са-дів-ник"
М = -- (тире тире) як "маа-маа" (тобто "мама")
О = --- (тире тире тире) як "оо-коо-лоо"
Щ = --.- (тире тире крапка тире) як "щуу-каа-жи-ваа"
Ц = -.-. (тире крапка тире крапка) як "цаа-па-цаа-па"

Ось так і виходило, що ти жив у світі "наспівів", коли одягав навушникі і виходив на діапазони полювати на "деікси". Ось чуєш "цаа-па-цаа-па" "щуу-каа-жи-ваа" - це код виклику CQ (Щ по-нашому, а в міжнародному коді це Q) - опа! Нашорошуєш вуха: хтось викликає. Слухаєш позивний, за позивним визначаєш країну, регіон країни і т.д. Цікавить - викликаєш, ні - шукаєш когось цікавішого. :)

Завжди посміхаюся коли чую поряд "са-дів-ник" "маа-маа" "са-дів-ник". Чи багато хто з молодих власників телефонів знає, що це просто три букви - СМС? :)

Ти підтверджуєш мою тезу, що для нас радіо, хоч на аматорських або службових діапазнонах, хоч на широковіщальних діапазонах, було вікном у світ. Для сучасних людей таким вікном у світ є інтернет. Ось ця зміна і зробила так, що тепер спогади радіооператора і клинописна табличка однаково незрозумілі. :) До того ж, радіо занадто технічне, навіть на рівні прийому широковіщальних станцій: з антенами награєшся, формули частоти-довжини хвилі вивчиш, добові та сезонні властивості проходження хвиль... А інтернет - просто увімкни комп.

До речі, зазирни до української Вікіпедії, знайди "Азбука Морзе" та подивись, які там пропонують "наспіви". Як на мене, просто дурдом якийсь!

А ще були неформальні "наспіви": 73 - ДАЙ-ДАЙ-за-ку-ріть і-ді-ти-НА- :-)

Та зазирав. Той, хто робив статтю, хотів просунути Україну, але він не радіоаматор, а скоріше трохи ідейний. Це добре, але аби ще був хтось поряд, хто знає та порадив би...

У нас вчитель спонукав нас самих шукати собі наспіви, він родом з Донбасу, говорив, мішаючи слова, зараз його вже перемололо і говорить українською, а тоді російською здебільшого говорив і давав свої наспіви. Я, читаючи літературу, вихоплював підходящі слова і творив з них свої наспіви.

У 1988 вперше познайомився з поняттям "дружба народів" :). Вчитель підтримав нашу спробу проводити мікрофонний зв'язок українською з аматорами України. Я не дуже любив мікрофон, але треба було для школи виконати нормативи, ну ми і виконували. Ну знаходжу собі вільну місцинку на 40 метрах, даю виклик у мікрофон. Один, другий, третій. Є перша відповідь, пішла друга, третя, і ось я за півгодини став "центровим". :) За годину провів зо два десятки зв'язків від Луганська до Ужгорода - всі українською! Прикинь!
Вже закінчую, час зачинятися та йти додому, аж чую: "Йобание хахли і тут уже всьо акупіравалі!"...

Феєрично. Замислився. Вперше.

Так, я дивуюся як це на нас не звертали уваги всілякі "служби". У восьмирічці стояла радіостанція, 40 ватний трансивер, 10, 14, 20, 40, 80 метрів, ще одна рація на 160, переносна, теж подарували віськовики чи що. І в кутку стояв передавач з підводного човна на один мегават. Працював на 40, 80 і 160 метрах. Здорова така махіна! Коли були міжнародні радіо змагання ми чудили з Олегом (лише ми двоє опанували морзянку) у тандемі. Вихоидили у неділю з паїчками та термосками з самого ранку до школи, вчитель нас заводить і ми там до самого вечора...
Шукаємо деікс, на ньому "висять" кілька сотень бажаючих :))), прилаштовуємось трішечки осторонь на трансивері, підганяємо той мега передавач під цю ж хвилю, лише дочекалися 73 SK - ключем першу частину шкільного позивного відбабахав і відразу на прийом. Опа, той хлопець називає той шматок нашого позивного і додає RPT. Все! Він наш! 599 стабільно у будь-який куток Кульки. :)
Вчитель лише дивувався на наші витівки. :) Чудили таке! Думали, шо ми Маклауди, матері його чортів копицю. :D

Спогади, спогади, блін... Колись, може, знову займуся...

У мене з предками було трохи легше: батько сам ночами слухав "вражєскіє каласа". Але шипінням глушилок не переймався, а просто втикав у роз'єм зовнішньої антени дротину і кидав її у ночви з водою. І глушилки просто чарівно зникали. :)))
Пам'ятаю у нас у 83-му від витоку газу бабахнула середня школа у центрі нашого містечка, про це навіть місцевий "Ленінець" ніслова не начиркав, але того ж вечора про це повідомили "Радіо Свобода" і "Голосі Америки" в деталях, які відомі лише місцевим і таким чином батько лише зайве переконався, що ті голоси таки не брешуть, і що у них потужна система збору інформації.

А "Голос Росії" вже давно триндить (http://je-suis-la-vie.livejournal.com/125631.html). Там у тебе допис за 2009, вони триндять чи з кінця 2009-го чи з початку 2010. Я кілька разів послухав і перестав навіть "Радіо ЕРУ" слухати, де ці гниди викупляли собі години...

Той, хто спробвав підібрати наспіви не врахував ритмику та наголоси українських слів. Взагалі, здається, йому ведміть на вухо наступив. Там для мене ще було кілька несподіваних відкриттів стосовно самих знаків. ґ - це G, г - Н, Q - не Щ, як в російській, а Ш. А для Щ неочікуваний додатковий знак, який в абетках на лат. основі зазвичай використовується для варіантів N.

Я також думаю, чи не зайнятися радіоаматорством.Тільки це ж стільки всього купувати та місце організовувати! Поки зберуся, сподіваюся, що телеграфом ще хтось працюватиме.

Домінування росіян в ефірі - цілком логічне й закономірне. В них є досвід, кадри, технічна база, фонди, а головне - посталені цілі. Після помаранчевої революції треба було створювати російськомовні і ТБ-канал і радіо, і віщати на російськомовні регіони і на РФ. Можна було запропонувати західним "голосам" ретранслювати їхні програми. Тепер вже все - поїзд пішов.

>"Домінування росіян в ефірі - цілком"

Я, в цілому, інколи дивлюся на все що відбувається і думаю, чи варто було взагалі щось починати в 1991, потім гоню від себе такі думки.
Про віщання, про спроби перевиховати таким чином усю ту країну Мордор почитай ось тут (http://yun.complife.ru/miscell/exodus.htm) і ще трохи тут (http://www.lebed.com/2008/art5436.htm). Що скажеш?

Транслюй - не транслюй, ретранслюй - не ретранслюй, віщай - не віщай - нічого не буде. Це не та країна, і не та "культура", щоб щось змінити у її масовому мисленні. Тож щодо поїзд пішов... еее.. знаєш, на мою думку не варто й тратити грошей на спорядження того поїзда. Це як я засвоїв урок у своєї унівеситетської викладачки: раз-другий спробуєш попрацювати з людиною, бачиш, що він не сприймає твою точку зору, а просто як бик валить з своєю кувалдою зору - то просто виносиш його за межі кола свого спілкування і все.
Ти ж сам говорив, що кому треба, той і сам дістане і розшифрує інформацію, якою б мовою вона не була. Як у тому класичному випадку 2004-го року, коли знайшовся якийсь ентузіаст з Росії, переклав за допомогою Ґуґл-транслейта плюс метод наукового тику статтю з японської про установку СУБД Oracle на FreeBSD (Oracle установлюється лише на Solaris, або Linux). Як бачиш, кому треба, той знайде і докопаєтсья до істини, а кому не треба, то ти того сукуба лише годуватимеш своїми емоціями і нічого позитивного не досягнеш (http://allin777.livejournal.com/63995.html?thread=723707&style=mine). Так і з тими каналами. Треба просто не повторювати помилок Заходу: допомагати Російській імперії, як це було в 30-і, у 90-і. Просто не робити нічого і вона сама розвалиться. Ігнорувати її в усіх аспектах свого життя. Найтяжче, що совок переносить, це лише одне - ігнорування.
Ігноруй гопніка, але будь завжди готовий дати гопніку по пиці, коли він полізе у твій город.
І ось іще цікавий факт. Цей allin777 публікує все це, щось хоче сказати, але мій коментар:

"С 1944 по 1952 годах в западных областях Украины подверглось разным видам репрессии до 500 тыс. человек, в том числе арестовано более 134 тыс., убито более 153 тыс., выслано навечно из пределов УССР более 203 тыс. человек. Около 8000 человек из молодежи, подлежащей набору в ремесленные училища и школы ФЗО, перешло на нелегальное положение.
С 1945 по 1955 годы бандеровцы убили 55.000 советских граждан, среди них: 2.622 активисты и партийные работники, 582 головы сельсоветов, 1.930 учителей и врачей, более 25.000 военнослужащих, пограничников и милиционеров."
Статистика взята на сайте stalinism.ru (http://stalinism.ru).

Сравните, пожалуйста, соотношение жертв и особенно обратите внимание на "целевую аудиторию"..."

так і не розіскрінив :))) То нахрін йому те віщання, ретрансляція? :))) Скажеш? :)
Не треба нічого казати, бо краще Нестеренка в "Ісходє (http://yun.complife.ru/miscell/exodus.htm)" вже не скажеш.

Ну, по-перше, не все так запущено. В Росії достатньо цивілізованих людей. Інтелектуальний клас там заможніший та численіший за український. Те, що "російський демократ закінчується на українському питанні" це є свідчення того, що з нашої сторони недопрацьовують.
По-друге, треба ж і своїх перевиховвати. Якщо немає "наших" російськомовних ТБ-програм, будуть "їхні".

Ну знову ж там із другої статті наведу цитату: "Да пойми ты, наконец: кто читает твой "Огонек"? Тираж сколько – миллион, два миллиона? Ну, пусть каждый даст прочитать еще двум своим друзьям, - сколько получится, шесть миллионов? А в стране, знаешь, сколько живет? Триста этих самых миллионов! Представь себе огромный котел воды – и на поверхности пленочку масла. Пленочка – это читатели « Огонька ». А полный воды котел – это все остальные. Теперь понял?!"
Скільки там тієї інтелігенції? Тонюній шар олії у кип'ячому котлі. Основа ж вся внизу і вона кипить, а додати вогню знизу, то закипить так, що той шар випліскуватиметься через краї...

Інтелігенція. Зачитай цитату з Миколи Рябчука ось звідси (http://je-suis-la-vie.livejournal.com/69552.html): "Попри різні погляди на "класову боротьбу" в Росії й роль КПСС, совєтські вчені і російські вчені-емігранти, що справили вирішальний вплив на західну історіографію й політологію, мали одну спільну рису: імперськість і, як похідне, явну або латентну українофобію.
За дотепним висловом Ореста Субтельного, і російські історики-іммігранти, і їхні американські колеги апріорно вважали, що "український історик - це, майже за дефініцією, український націоналіст. А тому й українська історія, - пише Субтельний, - до кінця 1980-х вважалася не лише периферійною, а й інтелектуально підозрілою ділянкою спеціалізації"." [emphasis mine L.V.]
Подібні речі я спостерігав навіть на рівні своїх знайомих. Доки просто не послав таких з кола свого спілкування. Просто виключив їх і все.

Ще он доки не притисли Новодворську, вона теж гавкала на Україну, Ющенка, на кого завгодно... Притисли її - оп! І вона вже українофілка. А що буде потім, коли вона прийде до влади? Я знаю що буде і я в цьому абсолютно впевнений.

Ось якраз у нас на наших ТБ каналах російськомовних програм - ну просто безліч!
Віднедавна ті передачі, що були україномовними раптом стали російськомовними. Це мої малі діти вже між собою граючись у кімнаті, чую, говорять українською. Дефолтова мова на письмі українська, дефолтові літери українські... Я не хочу такого ТБ, щоб воно псувало те, над чим я так довго працював. Тому у мене немає зомбоящика, але є анлім інтернет. Недавно навіть мультик відмовилися дивитися російською... Сиділи набичені. "Постав краще Тоторо японською", чим мене відверто здивували...

Не варто витрачати на них часу. Я давно вже для себе вирішив.

Ти маєш рацію на особистому рівні. Я також нічого не пишу російською. Це наша приватна справа. А Білозерська перекладає свої матеріали російською. І це вона вірно робить.
Ні ти, ні я не повинні щось доводити російськомовним, але якщо колись в Україні буде інша влада, їй слід розуміти, що без інформаційної боротьби за наших історичних умов не обійтися.

Ну як здобудемо владу, то поставимо Білозерську Містринею інформаційної політики.
Хоча важко переконати людину, коли вона уперлася рогами в асфальт.

А колись же ще за Кучми у 1997/8-му були українські канали, що передавали різними мовами. Це ще раз - ось так своєрідно-ретроспективно - переконує мене, що Кучму з тим маловідомим журналістиком Гонгадзе, просто тупо підставила кремлядь. Бо Кучма робив багато правильних речей, робив тупі помилки, але Москва за Кучми почала помалу втрачати Україну. А журналісти і без нього було пропадали пачками. І на Харківщині минулого літа пропав журналіст, більш відомий, аніж Гонгадзе до зникнення. І нічо'. Ніхто й не гу-гу.

З іншого боку мені його не шкода, бо замість того, щоб сказати, що його підставила Москва, він звалює провину на ЦРУ. Сцикун.

[i]>І ось скільки буде комбінацій із цих чотирьох колесиків з 10-ма цифрами на кожне - стільки було й комбінацій "прошитих" у "датчику" комбінацій груп знаків.[/i]
Ніяких там прошивок, там генератор псевдовипадкових послідовностей ;-) Колупався колись в ньому.

Дякую.
А не знаєте, часом, де можна дістати таку штуку?
Купити тобто.

На що тобі? Якщо тренуватися, то в інеті купа різних програм-симуляторів. Походи по радіоаматорських сайтах.

Просто поцікавися.
Я вже зробив прикидки самому на "Сі" написати, не думаю, що було б складно.
Бо те, що валяєтсья на сайтах, сто пудово під віндовз, якої в мене ніколи не стояло.

http://www.morse-code.net/download/

Випередив. :) Дякую, віндовз, то не моє. :)))

Хо! Та ти диви! :))

[life@home:/usr/home/life/dev/rbl-checker]# pkg_info morseplayer
Information for inst:morseplayer-1.4p0

Comment:
morse player

Description:
The morseplayer utility reads from its standard input and plays
corresponding morse code sounds from an audio device. The program has
the full character set for the ARRL/FCC Element 2 examination, and
generates the timing of `dits', `dahs', intra-element spacing,
character spacing, and word spacing as specified by the ARRL.

Maintainer: The OpenBSD ports mailing-list <ports@openbsd.org>

[life@home:/usr/home/life/dev/rbl-checker]#

Навіть і писати нічого не треба... Все написано до нас. :) Як нудно стало жити! :)
Посто конкатенуєш файл і через потік направляєш у морзе генератор зі швидкістю 16 груп за хвилину. Наприклад!

[life@home:~/media/books/ASF/Dan.Simmons/English]$ cat Remembering\ Siri.txt | morseplayer -w 16

Люблю UNIX-и! А з них OpenBSD найбільше! :)

Я на радіоаматорських сайтах бьаичв силу-силенну світлин, де сидить якийсь дядько при трансівері з ноутбуком. Мабуть, там транслятор і на прийом і на передачу працює, тобто це все імітація, а не справжнє радіоаматорство.

То, мабуть, емулятор телетайпа. Так, то штучно. То все те... :-/
Уяви: а я ще щось пам'ятаю, ось у вухах текст пищить, навіть слова читаю на слух... :)

Гг! А я також сиджу бавлюся :)
Ех точно треба у радіоаматори подаватися...

Я ходив до шкільного гуртка радіолюбителів. У са була шкільна радіостанція, я з небагатьох її членів знав азбуку Морзе на прийомі 150 знаків на хвилину. прочитав книгу Кренкеля "RAEM - моі позивниє" і сам захотів того так.

Так, мені теж стрьомно чути, коли молоді обговорюють совок словами ностальгуючих бабусь та дідів. І це в епоху вседоступного інтернету з Ґуґлом... :(

Flat | Top-Level Comments Only

День радіо

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

АДКМ -- автоматичний датчик коду Морзе

Re: АДКМ -- автоматичний датчик коду Морзе

Re: АДКМ -- автоматичний датчик коду Морзе

Re: АДКМ -- автоматичний датчик коду Морзе

Re: АДКМ -- автоматичний датчик коду Морзе

Re: АДКМ -- автоматичний датчик коду Морзе

Re: АДКМ -- автоматичний датчик коду Морзе

Re: АДКМ -- автоматичний датчик коду Морзе

Re: АДКМ -- автоматичний датчик коду Морзе

Re: АДКМ -- автоматичний датчик коду Морзе

no subject