Передплата-2012

[kerbasi]

На вихідних завітав до пошти, щоб передплатити періодичні видання. Це дещо ретроградно у сучасному світі, але я все ще цим займаюся. До того ж, можливість копійчиною підтримати український інтелектуальний продукт. Якщо це, звісно, його виробникам потрібно…

Більше не потребує моєї допомоги журнал «Всесвіт». Про його наочну творчу кризу, підлабузництво теперішніх керівників та нового могутнього спонсора я вже писав. І справа навіть не у цьому. Отримав число 9-10 за цей рік, поперегортав сторінки… Жодного твору ще живого автора! Якийсь літературний цвинтар талантів! Мені це не цікаво.

Взагалі, можна було не чекати такого розвитку, а відмовитися від передплати ще років 5 тому, коли у «Всесвіті», журналі іноземної літератури, Микитенки друкували романидло якогось свого коріфана на езотерично-екстрасенсорні теми. Важка хвороба починається з першого чиху, а я вже не перший раз зберігаю ненормальну лояльність. Ні, японський підхід, таки до українців застосовувати не варто.

Отже, передплатив «Кур’єр Кривбасу» і «Український тиждень». КК, на жаль, також починає проявляти ознаки покриття патиною (а може й цвіллю), але ще трапляється, що там читати.

УТ, здається, поступово знаходить себе. На жаль, після красивого старту через конфлікт у редакції його рівень швидко впав, до того ж саме у ті роки, коли суспільство конче потребувало такого видання. Тепер виправляється, але чи має це тепер якесь значення?..

Ще на півроку я цей часопис передплатив (на більше каталог Укрпошти не дозволяє). Взагалі, часопис нормальний, от тільки моїм вимогам до публіцистики він не задовольняє. Але це вже не стільки часопису вада, скільки середнього читацького рівня.

Щоб не залишитися без періодичного чтива у майбутньому, придивляюся до іноземних видань з можливістю передплати на електронну читалку.

Comments

[ripnyk.livejournal.com]

На жаль, вирішив для себе відмовитись від Тижня. Дуже погана робота головного редактора, який просто не працює над покращенням читабельності текстів. Ще мінус - давно вже не говорять нічого нового, все вже пишеться по знайомій колії. Ще є "Країна", де якраз редакторська робота справді відчувається. Але як правило охарактеризував їх один з читачів, це видання починає все більше змахувати на жіноче видання для жіночок бальзаківського віку. Ще мінус - іноді у намаганні стати народними вони падають набагато нижче паркету. Ну фактично і все, більше ніяких видань я серйозно не розглядаю.

[kerbasi.livejournal.com]

Принаймні, УТ відверто прозахідний, а "Країни" до мене потрапляли, либонь, два числи, і одразу ж якісь фантазії, про найщиріших слов'ян, яким незручно на меркантильному Заході.
УТ став знов цікавих людей залучати, інтерв'ю або статті. Це дає надію, бо у 2008-2009 там здається нічого не було, крім писанини їхнього журналістського молодняки рівня студентських рефефратів та прововідей Макарова про "божствєнноє".

[ferike.livejournal.com]

До теперішнього рівня УТ теж є багато претензій - і за надмірну, як на мене, провокативність ("Пристосуванці і провокатори"), і за "студентські" заяложені штампи (суперноваторська передовиця "Світ після 11 вересня", ха-ха). Мене особисто дуже дратує їхня звичка "підсилювати виразність" неперекладеними російськими висловами (чи то реалії, чи то чортзна-що).

Але, подлубавшись у черговому номері, завжди можна випорпати три-чотири цікаві речі, а решта матеріалів просто непогано вбиває час. Тому не припиняю читати (переважно онлайн-версію з очевидних причин).

[kerbasi.livejournal.com]

Ага! До "пристосуванців та провокаторів" О.З. потрапила! :-))

Мене дратує не провокативність, як така, а запізніла провокативність. Коли дійсно був час боротися за розуми, вони були ніякі-ніякі, а Макаров проповідував у передовицях християнські цінності у власній інтерпретації. А тепер вже пізно пити "Боржомі"...

Неперекладені рос.слова це тепер такий тренд. Якщо не зловживати, то має сенс. Якщо лайно сюди тече від сусіда і російською, то чому б не якорити за лайном саме сусідські ярдики? Це такий прийом пропаганди. Якщо він тебе дратує, значить, ти не в адресній групі, і цей журнал до тебе не дотягує. От власне тепер я можу сформулювати свій головний закид УТ: нмд, зараз варто не пропагандою займатися, а консолідувати той український інтелект, який ще залишився. Обиватель (це русизм-реалія?) все одно УТ не читатиме, а інтелектуалів пропагандистські трюки дратують.

[ferike.livejournal.com]

У 70-і роки теж був тренд не перекладати російські слова, а тиснути до українських словників різні утюги, галстуки та чемодани :) Жартую. Якщо серйозно, то надмір неперекладених висловів показує, що журналіст погано володіє засобами виразності власної мови. А це вже біґ проблем.

Я якраз не натягувала б на "УТ" роль "інтелектуального" журнала, бо доведеться відрізати рукави, щоб полатати поділ :) Між нечисленними "інтелектуалами" та неосвіченим "обивателем" є прошарок "масової аналітики": насущні теми, жвавий стиль, доступність для заклопотаного підприємця/менеджера/студента, але достатній рівень якості. Власне, цей прошарок "УТ" і намагається заповнити, але якість... див. попередній комент.

Руки геть від Забужко, ха-ха. Насправді її варто лаяти, і на багато ладів, але ж "за діло", а не для красного слівця. Найбільша біда для інтелектуала - це коли його публіка поділяється на солодкавих облизувачів і некомпетентних обгавкувачів, а для справжнього дебату партнерів немає.

[kerbasi.livejournal.com]

Може, я перескочив через статті з русизмами, бо не згадую чогось, крім суту стилістичного. З наступного числа почну звертати увагу. Взагалі, нмд це вплив блогерства. Ти ж бачиш, блогосфера поступово переходить до УТ :)

Погоджуся стосовно "масової аналітики", але сам УТ (і особисто головреда) регулярно заносить у месіанство. Та й обсяг не дуже сприяє. Такого обсягу він мусив би виходити щодня, а не щотижня.

Стосовно Забужко... Знаєш, якби таких забужок в нас були, ну, хоча б десятки... А так, на тлі повного убозтва інтелектуальної публічної сфери чисто статистично, якої теми не торкнешся, обов'язково згадаєш Забужко.

[ferike.livejournal.com]

Або вона сама згадається. Тут рекламую мій останній пост (напівсерйозно).

А може, це мене російські транслітерації надто шокують. Коли я бачу передовицю "Реальные VIPы", думаю - ну як ці хлопці-дівчата (блогери :)) не цінують свій шанс! Адже вони мають нагоду створити повноцінний україномовний наратив "доби Януковича" - і так нерозумно тою нагодою користуються.

[kerbasi.livejournal.com]

І це, здається, не у перший раз вона до тебе "приходить"?

Коли я був малим, я часто чув від російськомовних вживання укр. слів у зневажливому контексті: ну почему тьі такой впертьій? Це було розповсюджене явище, обговорень його в інтернеті - мільйон. Можливо, тепер ми це віддзеркалюємо вжитком транслітерованих російських слів у зневажливому контексті.

[ferike.livejournal.com]

Не вперше - то мусить бути якийсь меседж :)

Ти торкнувся теми суржику, вічної й невичерпної :) На рівні блоґів я тільки за експерименти, запозичення, реалії тощо - блоґи це як термометри, що замірЯють температуру соціуму тут і зараз. Але мейнстрімовому друкованому журналові, імхо, пасує дещо більший консерватизм.

[kerbasi.livejournal.com]

То не суржик. Стовідсотково расово чисті русскіє з довершеною рос. мовою так вживали українські слова. Це вжиток іншомовних слів для емфази.

[ferike.livejournal.com]

Розумію. Але це був для них один із багатьох іншомовних засобів емфази, поруч із "шерше ля фам" та "дура лекс сед лекс".
А для більшості простих українців вживання росіянізмів є головним (і часом єдиним!) засобом для стилістичних нюансів узагалі. Їхня-бо власна мова непридатна для інших регістрів, крім невиразно-середнього, та стилів, крім штивно-офіційного (державна мова, ага) та етнографічно-художнього ("заливався соловейко").

[kerbasi.livejournal.com]

Мене дивує, що українці аж дотепер вживають без перекладу (або перекладені - що навіть гірше) цитати з російської класики штибу "Горя от ума" або з фільмів Гайдая. Хай це роблять негуманітарії, але гуманітаріям ніхто не заважає розтягти на цитати Котляревського, Карпенка-Карого та фільм "За двома зайцями".