Про лідерство та інтелігентські комплекси - 8. Статеве виховання

[kerbasi]

Коли мені було років 11-12, моїм улюбленим заняттям було розбирати книжкові полиці в бабусі дома. Книг там були, мабуть, тисячі. Здебільшого, типові для совітських інтелігентних родин передплатні видання та різні "дефіцити", які в місцеві книгарні поступали лише в кількох примірниках на півмільйонне місто, втім, у сусідній області могли сотнями пилитися роками у черзі на списання та переробку. Траплялися й вилучені з книгарень та бібліотек видання, які пройшли шлях від дозволеної літератури до забороненої.

Одного разу мої батьки помітили, що я приніс від бабусі "Тисячу й одну ніч". Родинна рада, зібрана тієї ж миті, одностайно ухвалила рішення, що ця книга не може бути дозволена до читання дітям мого віку. Книга була відібрана і десь схована настільки надійно, що коли я через рік чи два дорікнув їм за їхнє святенництво, вони самі не змогли ту книжку знайти. А потім я вже й не нагадував.

Ось у недавній передачі Радіо Свобода "Поверх барьеров" Ігоря Померанцева філолог Михаїл Безродний згадує:

Домашняя библиотека была типичной для средней ленинградской интеллигентской семьи без корней, то есть состояла, главным образом из подписных изданий сочинений классиков. Мать, заметив, что пытливый отрок давно уже читает книги для взрослых, упрятала сладострастную "Тысячу и одну ночь" в ящик письменного стола. Пришлось подбирать ключи".

http://www.svoboda.org/audio/audio/957892.html

Щоб уявити собі масштаб трагедії, подумайте, де Миколаїв, а де Ленінград, де друга половина 60-х, коли за право читати "Тисячу і одну ніч" боровся підліток Безродний, і де рубіж 70-х - 80-х, де те ж саме випало підлітку Кербасі.

Хоча дореволюційній інтелігенції добряче перепало від провідних  російських мислителів за поверхову освіту, брак критичного розуму, відірваність від реального життя, вульгарне трактування нових європейських ідей та багато іншого, слід визнати, що совітська інтелігенція пішла значно далі. Стара освіта також прямолінійно про інтимне життя не згадувала, але тоді для статевого виховання юнацтва існувала класична гімназична освіта. Перечитай античну та східну класику, і дізнаєшся про всі варіанти дорослих стосунків. Совітська інтелігенція відгородилася і від цього. А як результат вбоге існування, яке періодично вибухало крайнощами, хибні схеми поведінки, прищеплені дітям, цькування здорової сексуальності, зрештою - прірва між поколіннями, втрата авторитету в суспільстві, неспроможність очолити суспільні зміни.

Comments

[jan grabowski (from livejournal.com)]

Хотел бы снова высказать мысль, что Вы ошибочно, на мой взгляд, приписываете совинтелям чужие пороки: это не интеллигенция "пошла значительно дальше", а государство. Контроль над сексуальностью человека — основа основ тоталитарного государства. Это даже зулусский царек-полубабуин Чака прекрасно осознавал, Тут, кстати, можно, конечно, возразить, что смысл интеллигенции и состоит в способности мгновенно осмыслять и бойкотировать подобные воздействия, но можно ли предъявлять подобное обвинение остаткам недобитой царской или чуть только появляющейся новой советской недоинтеллигенции после десятилетий физического террора?

[istunoff.livejournal.com]

у нас вдома був "Декамерон" українською, я носив його в школу і на перервах організовували "читання вголос"))

[sparrow-hawk.livejournal.com]

дивно таке читати

у нас ніяких "сімейних рад" з цього приводу не було (та і з інших також)

читав все, що бажав

і декамерон, і ті ж східні казки, тритомник з дуже пікантними, подекуди, ілюстраціями, і неадаптовані грецькі міфи

[candrika.livejournal.com]

Чого не було, того не було, мої батьки в цьому сенсі були просунуті, тисячу і одну ніч я пам'ятаю, якщо не в оригіналі, тоді точно в якихось адаптаціях чи переказах. Крім того я виросла на адаптаціях Гомера і грецьких міфах. Не кажучи вже про дешеві французькі романи про Анжеліку і австралійські поющіє в тєрновнікє. Ну то вже мабуть твоє покоління не зачіпило, тим більше що це нечоловіча проза.

Там в тебе в передостанньому абзаці двічі Кербасі.

[fresh-scratch.livejournal.com]

Ви вкотре піднімаєте своєрідний пласт проблем совкової сімейної психології. Але, я вважаю, що за останні 10-15 років протестна течія зі сторони молодого покоління значно зменшилась. Щось не помітно популярності маргінального способу життя (рання втеча з батьківського дому, хіппі, дауншифтинг, рокери з металістами та інші вільні художники). Сучасна молодь мріє про милішу картинку (якнайдорожче авто, закордон, брендові шмотки та девайси, красуні та красені-супутники життя). Сучасне покоління 15-20 літніх має дуже реальний погляд на життя, як на мене, і "напрягатися" без крайньої необхідності не буде.. Натомість, нечисленна частина молоді, яка хоче "пробитися" при допомозі власних якостей, мусить пройти етап відвертого користування роботодавцем, який у нашій країні практично в кожній галузі (виробнича, невиробнича) прагне або займає монополістичне становище. Отак і живемо...Але такий "баланс" буде не завжди, чи не так?

[nezar net (from livejournal.com)]

Ну да, таке виховання на книжках призвело, наприклад, до такого, що я дізнався що буває менструація вже після того як спробував сексу. Про секс в книжках було, про менструацію ні .

А підлітку Кербасі 60-х добре би припинити воювати з підлітком Кербасі 70-х, не запатентувавши попередньо машину часу

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Біс його знає, як це мені вдавалося жити не в тих потоках, що основна маса населенян. І Мопасана читав у першому класі, пояснюючи сусідським дітям, що буде після слів: "Он раздєл єйо, всю дрожащую...", і багатотомне зібрання "1001 ночі" (здається, 8 томів) було в сільській бібліотеці, і Апулеєві "Метаморфози" були. Та й українські радянські письменники 60-х років писали вже непогано, а відчуваючи згасання статевої функції, полюбляли вставляти в тест "перса мов дині-дубівки", "пружне лоно" та куценькі еротичні сцени в соломі. І журнал "Здоров'є" давав повно цікавої інформації. Що вже казати про бойовий досвід товаришів, яким вони щедро ділилися. Хоч воно відкладалося в голові якимись непоєднуваними пластами: кохання - окремо, статеве дрючення - окремо. Що, врешті, в дорослішому віці спричиняло значні життєві труднощі.
Одно слово, потрібна для освіти і правильної орієнтації інформація була, треба було тільки вміти її здобувати. Скажу, що у 74-му році я перечитав майже вього Фройда, недоступного в СССР. А в медбібліотеці видавали вільно. У план громадської діяльності нашої академічної групи на 1974-75 рр. ми внесли пункт "Прочитати й обговорити книгу "Статеві розлади". Була така, українською, з барвистими прикладами, автора, на жаль не пам'ятаю. А ще були журнали "Perspektywy" та "Eulenspigel", де вміщали знімки гарних голих тіток... Та й у кінах дещо показували.

[pan-baklazhan.livejournal.com]

Пригадав 1989 рік (може 88, або максимум 90). Журнал "Техника-молодёжи" виходить із зображенням трьох пар жіночих ног на першій шпальті, це ілюстрація про дослідження ходьби, щось там про напругу зв"язкок при шпільках тощо. Через місяць редакція друкує відкритого листа, від бабусі, яка побачила цей журнал в скриньці і з обуренням видерла обкладинку, а внуку збрехала, що так і було. Сенс листа - як вам не соромно порнографію друкувати?
Відповідь редакції - на фотці був фрагмент скульпутури "Три грації".

Закінчу спіч уривком з останньої, доволі невдалої праці Пєлєвіна "Бетман Аполло":

"Женщина будущего – это одетая шлюхой феминистка под защитой карательного аппарата, состоящего из сексуально репрессированных мужчин… Только дело тут не в женских происках. Женщина ни в чем не виновата. Разгул феминизма, педоистерии и борьбы с харассментом в постхристианских странах – на самом деле просто способ возродить сексуальную репрессию, всегда лежавшую в основе этих культур. Как заставить термитов строить готические муравейники, соблюдая стерильную чистоту в местах общего пользования? Только целенаправленным подавлением либидо, его перенаправлением в неестественное русло. Поворотом, так сказать, великой реки. А поскольку христианская церковь перестала выполнять эту функцию, северным народам приходится обеспечивать нужный уровень половой репрессии с помощью своего исторического ноу хау – тотального лицемерия."

[nekrashevych.livejournal.com]

Мій батько - сільський вчитель із вищою освітою, бувший директор школи. Має багато із описаних вами інтелігентських комплексів (зокрема щодо грошей і скромності). Погляди щодо статевого життя має надзвичайно консервативні, але, можливо навіть завдяки цьому, він старався, щоб основна інформація про це ішла від нього і з якісних книжок. Тому ніяких подібних обмежень у мене не було.