Про лідерство та інтелігентські комплекси - 8. Статеве виховання

[kerbasi]

Коли мені було років 11-12, моїм улюбленим заняттям було розбирати книжкові полиці в бабусі дома. Книг там були, мабуть, тисячі. Здебільшого, типові для совітських інтелігентних родин передплатні видання та різні "дефіцити", які в місцеві книгарні поступали лише в кількох примірниках на півмільйонне місто, втім, у сусідній області могли сотнями пилитися роками у черзі на списання та переробку. Траплялися й вилучені з книгарень та бібліотек видання, які пройшли шлях від дозволеної літератури до забороненої.

Одного разу мої батьки помітили, що я приніс від бабусі "Тисячу й одну ніч". Родинна рада, зібрана тієї ж миті, одностайно ухвалила рішення, що ця книга не може бути дозволена до читання дітям мого віку. Книга була відібрана і десь схована настільки надійно, що коли я через рік чи два дорікнув їм за їхнє святенництво, вони самі не змогли ту книжку знайти. А потім я вже й не нагадував.

Ось у недавній передачі Радіо Свобода "Поверх барьеров" Ігоря Померанцева філолог Михаїл Безродний згадує:

Домашняя библиотека была типичной для средней ленинградской интеллигентской семьи без корней, то есть состояла, главным образом из подписных изданий сочинений классиков. Мать, заметив, что пытливый отрок давно уже читает книги для взрослых, упрятала сладострастную "Тысячу и одну ночь" в ящик письменного стола. Пришлось подбирать ключи".

http://www.svoboda.org/audio/audio/957892.html

Щоб уявити собі масштаб трагедії, подумайте, де Миколаїв, а де Ленінград, де друга половина 60-х, коли за право читати "Тисячу і одну ніч" боровся підліток Безродний, і де рубіж 70-х - 80-х, де те ж саме випало підлітку Кербасі.

Хоча дореволюційній інтелігенції добряче перепало від провідних  російських мислителів за поверхову освіту, брак критичного розуму, відірваність від реального життя, вульгарне трактування нових європейських ідей та багато іншого, слід визнати, що совітська інтелігенція пішла значно далі. Стара освіта також прямолінійно про інтимне життя не згадувала, але тоді для статевого виховання юнацтва існувала класична гімназична освіта. Перечитай античну та східну класику, і дізнаєшся про всі варіанти дорослих стосунків. Совітська інтелігенція відгородилася і від цього. А як результат вбоге існування, яке періодично вибухало крайнощами, хибні схеми поведінки, прищеплені дітям, цькування здорової сексуальності, зрештою - прірва між поколіннями, втрата авторитету в суспільстві, неспроможність очолити суспільні зміни.

Comments

[jan grabowski (from livejournal.com)]

Хотел бы снова высказать мысль, что Вы ошибочно, на мой взгляд, приписываете совинтелям чужие пороки: это не интеллигенция "пошла значительно дальше", а государство. Контроль над сексуальностью человека — основа основ тоталитарного государства. Это даже зулусский царек-полубабуин Чака прекрасно осознавал, Тут, кстати, можно, конечно, возразить, что смысл интеллигенции и состоит в способности мгновенно осмыслять и бойкотировать подобные воздействия, но можно ли предъявлять подобное обвинение остаткам недобитой царской или чуть только появляющейся новой советской недоинтеллигенции после десятилетий физического террора?

[kerbasi.livejournal.com]

Я знайомий з цією темою. Зрештою, сексуальність - єдина сфера, яку повністю тоталітарних держава взяти під контроль не може. Тому я розглядаю інтелігенція не як жертви, а як колаборантів, свідомих і добровільних. Їм подобалася система, за якої з них відповідальність і за вибір та утримання партнера знімуть. Виродки негативного відбору - інтелігенція післявоєнного періоду.

[jan grabowski (from livejournal.com)]

Ну, вот что это за "коллективная ответственность" в лучших традициях фонда Визенталя и марксистских партсобраний? Про "self-hating jew" я Вам тоже уже писал. :(
Возвращаясь к уже говоренному: никакой "послевоенной" интеллигенции не могло быть в принципе, т.к. смысл "интеллигенции" состоит в достижении материального дохода на порядок превосходящего доход квалифицированного рабочего за счет интеллектуальной деятельности. Крестьяне, при этом, вообще не рассматриваются как какой-либо эталон (ср. с состоянием дел в советской и неосоветской украине). Следствием из этого будет приобретение значимого социального веса, уже позволяющего оказывать некое воздействие на население страны в целом. Подобное состояние было достигнуто некой протоинтеллигенцией Советского Союза к концу 80-х годов и тут же аннулировано в результате дворцового переворта большевистской элиты нач. 90х.
Единичные случаи уцелевших представителей царской интеллигенции брать во внимание, по-моему, лишено какого-либо смысла.
Но хочу заметить, что Ваш подход подбросил мне любопытную мысль "вмонтировать" роль этнически украинских выходцев сельского происхождения, получивших высшее образование и достигших ступенек высококвалифицированных технических и научных работников в становлении и укреплении Советской власти в контексте моего общего мнения о преимущественно большевиской по убеждениям украйне. Спасибо.

[kerbasi.livejournal.com]

Цікаво буде ознайомитися. Провідні роль інтелігентів сільського походження в русифікації очевидна. В комунізації 20-30-х років також.

[easternwestern.livejournal.com]

А вам не приходило в голову, що за словами "держава" чи "влада" стоять звичайні собі люди, які часто-густо частиною тої самої інтелігенції і являються.

[jan grabowski (from livejournal.com)]

"приходило в голову" — это калька с российского "пришло в голову"
по-украински так не говорят. хохломовой это будет "спадати на думку", или, уж в самом крайнем случае быдлячьего суржика, "приходило ДО голови".
Также в хохломове отсутствует слово "являться", вместо него употребляется форма глагола "быть" "є", как и местоимение "тої" — нужно писать "тією ж самою"
Это раз.
Считать, что власть, государство и интеллигенция — одни и те же люди, может только упоротый кишлачник из глухого африканского села, для которого все белые, как известно, на одно лицо.

[easternwestern.livejournal.com]

По-перше, хіба не кумедно, коли російськомовний говорить україномовному: "По-украински так не говорят!". Введіть "приходило в голову" у Гуглі і подивіться, що воно зустрічається десятки тисяч разів. А потім почніть переживати, що більшість слів у російській мові це кальки з болгарської чи романських мов.
По-друге, здається очевидно, що я не негр і не з глухого африканського села.

І того, ви спокійно пишете дві явні дурниці. Цілком свідомо. Очевидно ви людина не зовсім розумна. Це не говорячи вже про неприховане бажання принижувати інших, що наводить на думки, що ви не задоволені своїми досягненнями у житті й стараєтесь так самоствердитись(не можу підняти себе, то спробую опустити сусіда обізвавши його негром).

Спробую пояснити розгорнуто: влада це група людей(президент, прем’єр, депутати, міністри т.д.). Ці люди переважно мають хорошу освіту і якийсь не так щоб й найгірший інтелект. Часто багатьох з них спокійно можна віднести до інтелігенції, що звичайно не значить, що влада = інтелігенція, що усі інтелігенти - влада, чи що усі хто при владі - інтелігенти.

Бажаю вам багато успішних самостверджень у майбутньому і багатьох граматичних помилок вашим опонентам до яких ви б могли соковито присосатися, прощайте.

[jan grabowski (from livejournal.com)]

Факт, что я знаю хохломову лучше самих хохлов, безусловно, чрезвычайно забавен. Все дальнейшие Ваши оправдание полностью подтверждают мои выводы относительно Вашего менталитета и происхождения.
P.S. Пардон, считаю нужным уточнить, что "негр" в Вашем случае — это комплимент.

[istunoff.livejournal.com]

у нас вдома був "Декамерон" українською, я носив його в школу і на перервах організовували "читання вголос"))

[kerbasi.livejournal.com]

А батьки знали?

[istunoff.livejournal.com]

ггг, звичайно ні, він стояв в книжній шафі в другому ряду, за останнім томом ПСС Пушкіна))

[sparrow-hawk.livejournal.com]

дивно таке читати

у нас ніяких "сімейних рад" з цього приводу не було (та і з інших також)

читав все, що бажав

і декамерон, і ті ж східні казки, тритомник з дуже пікантними, подекуди, ілюстраціями, і неадаптовані грецькі міфи

[kerbasi.livejournal.com]

Значить тобі пощастило. "В СССР секса нет" було більш розповсюдженою позицією до початку перебудови.

[sparrow-hawk.livejournal.com]

та я знаю

у дитинстві все сприймається, як належне - чим старше стаю, тим більше ціную свою родину

читаю тебе - і згадую цитату


Когда пропасть между интеллектуалами и рабочим классом слишком велика, первые не будут иметь влияния вовсе, вторые же от этого отнюдь не выиграют


як раз ситуація срср і пост-срср, імхо

[kerbasi.livejournal.com]

Так, головна думка та ж, що й у цитаті.

А сім'ям, де зберегла вся здоровий глузд, слід низько вклонитися. Це правда.

[vjn.livejournal.com]

===і декамерон, і ті ж східні казки, тритомник з дуже пікантними, подекуди, ілюстраціями, і
===неадаптовані грецькі міфи

Найцікавіше, що у мене все те саме.
А ось від польського "Cats", купленого на базарі, у матері була справжня істерика.
Мабуть це була своєрідна радянська інтелігенція - секс може бути виключно високохудожнім :)

[candrika.livejournal.com]

Чого не було, того не було, мої батьки в цьому сенсі були просунуті, тисячу і одну ніч я пам'ятаю, якщо не в оригіналі, тоді точно в якихось адаптаціях чи переказах. Крім того я виросла на адаптаціях Гомера і грецьких міфах. Не кажучи вже про дешеві французькі романи про Анжеліку і австралійські поющіє в тєрновнікє. Ну то вже мабуть твоє покоління не зачіпило, тим більше що це нечоловіча проза.

Там в тебе в передостанньому абзаці двічі Кербасі.

[kerbasi.livejournal.com]

Анжеліка у фільмах з'явилася, коли я став студентом. Навіть якась сексологія почала видаватися неоковирною мовою. В 10-му класі як експеримент спробували ввести етики і психологію сімейного життя, у нас це стало додатком до кроку літератури. Але це вже були черненко - горбачов.

[candrika.livejournal.com]

Ага, тоді вже простіше було, мені тато підсунув був котрийсь із перших що з'явилися були переклад якогось американського "звідки я взявся", ну і так, навіть якісь совєцькі книжки почали з'являтися, плюс "медицина" під час того як в хлопців була воєнка, і мені особисто цього "науково-популярного" цілком вистарчало як додатку до художньої літератури - практичні деталі мене довго не цікавили. Вже аж десь років в двадцять, підчас першого кохання, читала якусь англомовну феміністичну енциклопецію, яку мені можливо навіть і "коханий" підсунув (вже точно не пам'ятаю) і звідти довідалася про "все решта" :).

[kerbasi.livejournal.com]

Ну, я у цьому сенсі дитина вулиці. Тільки на щастя перший досвід трапився не з перезрілою шльондрою з цвинтаря, а по-людськи, у ліжку, з одноліткою, щоправда абсолютно не інтелігентною. Інтелігентки тоді ще були цнотливі і з мішаниною книжкової романтики, комсомольської сазнатільнасті і слобідського прагматизму у голові.

[candrika.livejournal.com]

З цвинтаря - це як? :))) згадався анегдот той що "та я коли живий був, теж боявся" :)))

В мене все було дуже пізно, однолітки мене ніколи не приваблювали взагалі, - мені завжди треба було, щоб чоловік був набагато розумніший за мене, інакше мені просто було нецікаво. Тобто на першому місці в мене було інтелектуальне задоволення, звідти йшло емоційне, а звідти вже все решта. Відповідно перший коханий був якогось 63го чи 64го року народження - п'ятнадцять років різниці.

[kerbasi.livejournal.com]

Цвинтар - це з літератури. В кількох творах бачив згадки про перший секс зі старою повією на могильній плиті.

[candrika.livejournal.com]

Ми львів'яни в цьому сенсі надто забобонні, і хоч в нас ціле місто - суцільний цвинтар, все-таки могили в цьому сенсі табу... Хоча, в літературі чого тільки не буває :).
Ну і нас на той цвинтар мало не щотижня тягали в дитинстві свічки всім родичам ставити, тому романтики жодної не залишилося.

[fresh-scratch.livejournal.com]

Ви вкотре піднімаєте своєрідний пласт проблем совкової сімейної психології. Але, я вважаю, що за останні 10-15 років протестна течія зі сторони молодого покоління значно зменшилась. Щось не помітно популярності маргінального способу життя (рання втеча з батьківського дому, хіппі, дауншифтинг, рокери з металістами та інші вільні художники). Сучасна молодь мріє про милішу картинку (якнайдорожче авто, закордон, брендові шмотки та девайси, красуні та красені-супутники життя). Сучасне покоління 15-20 літніх має дуже реальний погляд на життя, як на мене, і "напрягатися" без крайньої необхідності не буде.. Натомість, нечисленна частина молоді, яка хоче "пробитися" при допомозі власних якостей, мусить пройти етап відвертого користування роботодавцем, який у нашій країні практично в кожній галузі (виробнича, невиробнича) прагне або займає монополістичне становище. Отак і живемо...Але такий "баланс" буде не завжди, чи не так?

[vjn.livejournal.com]

===Щось не помітно популярності маргінального способу життя

То Ви своє оточення не плутайте зі світом :)

[fresh-scratch.livejournal.com]

Ну, мова не про весь світ, а про Україну..) І моя думка про "свідомий " вибір, а не про вимушеність такого існування через соціально низьке становище. Втім, Ви праві по-своєму

[kerbasi.livejournal.com]

З монополії нічого не може вийти, крім руйнації. А молодим... Знаєте, я якось спіймали себе на думці, що не хотів би бути зараз молодим. Попри всі свободи та гаджети.

[fresh-scratch.livejournal.com]

Отакої відповіді аж ніяк не очікував)))))

[candrika.livejournal.com]

Це про вік? А що тут дивного? Я ще теж ніби не стара, але чим далі, тим більше усвідомлюю, що нізащо б не поміняла свої тридцять з гаком ні на свої ж двадцять, ні на двадцять в теперішніх умовах. Молодим бути - це ж так напряжно взагалі, а тепер ще й настільки напряжніше, ніж було тоді :). Я про внутрішню якусь розгубленість, і непевність. Хоч може кербасі про щось інше.

[nezar net (from livejournal.com)]

Ну да, таке виховання на книжках призвело, наприклад, до такого, що я дізнався що буває менструація вже після того як спробував сексу. Про секс в книжках було, про менструацію ні .

А підлітку Кербасі 60-х добре би припинити воювати з підлітком Кербасі 70-х, не запатентувавши попередньо машину часу

[kerbasi.livejournal.com]

Не зрозумів останню думку. А стосовно менструацій - ось з мого іншого допису:
2. Френди зауважили про відсутність предметів жіночої гігієни в СРСР. Власне у те ж саме літо 1980-го ці предмети у вигляді паралелепіпеда, розміром з сучасний пакунук "Тампаксу", з вати, загорнутої у марлю і прошитої під дикою назвою «жіночі пачки» почав з’являтися в аптеках міста. За ними завжди стояла величезна черга, а, як тоді говорили, «викидали» цей товар вдень, коли жінки, які працювали купити не мали шансів. Отже, я отримав доручення ці пачки купувати для мами. Взагалі, для підлітка тих часів подібне наближення до жіночого світу не додавало балів у вуличних рейтингах, тому стояти у черзі, що виходила на центральну вулицю, в кварталі від мого двору, це було випробуванням. Та й, взагалі, я доволі дискомфортно почувався у натовпі жінок. Я не дуже розумів тоді призначення цього товару, але помічав, що від згадок про нього в багвтьох чоловіків починалися напади нудоти. Таке якесь дивне тоді було ставлення. Пригадайте, до речі, реакцію плебсу на першу рекламу тампонів та прокладок, що з’явилася ще за часів Горбачова.

Зрештою, я достоявся, отримав кілька пакунків, скільки там давали у руки, і відніс до дому. Відтоді у мене ніколи не було ніяких комплексів, притаманних багатьом совітським чоловікам, як то попросити пачку презервативів або контрацептивів в аптеці, або купувати якийсь "жіночий" товар.

[candrika.livejournal.com]

От в цьому плані дійсно різниця в 10 років була суттєвою, і хоч я ще застала перші кілька років саморобний варіант марлі з ватою, вже десь в класі може сьомому до нас в школу!!! прийшли представники тампакса, провели нам семінар і роздали всім по пачці. Це все, звичайно, без хлопців відбувалося.
Ще згадала такий момент, коли тато обурювався щось про те, що замість називати речі (в сенсі проблеми чи хвороби) своїми іменами, притишеним голосом говорили фразу "по жіночому". Ну але в нас прийнято було розмовляти зі мною як з дорослою, навіть про речі, яких я ще через свій вік не розуміла.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

У 79-80 роках мій товариш, комуніст і член партбюро факультету, з престижних міркувань завів собі коханку-фінку (чи фінляндку?). І вона його замучила: "Фофа, пааатшєму тааак? Я єхаль фаша страна, тумаль ракееета лєтааайт космос, а тєпєрь каґда пифааают еті дні, каториє у женшін, я плакаль! Нітшево нєт для нас! Пааатшему, Фофа?" На слабкі Вовині виправданння - нова атака: "У фас нєт дажє туалетний бумаааґа. Пааатшєму, Фофа?"

[ak-possum.livejournal.com]

Тут цікаве інше - як йому вдалося завести коханку - фінку. Який механізм?

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Біс його знає, як це мені вдавалося жити не в тих потоках, що основна маса населенян. І Мопасана читав у першому класі, пояснюючи сусідським дітям, що буде після слів: "Он раздєл єйо, всю дрожащую...", і багатотомне зібрання "1001 ночі" (здається, 8 томів) було в сільській бібліотеці, і Апулеєві "Метаморфози" були. Та й українські радянські письменники 60-х років писали вже непогано, а відчуваючи згасання статевої функції, полюбляли вставляти в тест "перса мов дині-дубівки", "пружне лоно" та куценькі еротичні сцени в соломі. І журнал "Здоров'є" давав повно цікавої інформації. Що вже казати про бойовий досвід товаришів, яким вони щедро ділилися. Хоч воно відкладалося в голові якимись непоєднуваними пластами: кохання - окремо, статеве дрючення - окремо. Що, врешті, в дорослішому віці спричиняло значні життєві труднощі.
Одно слово, потрібна для освіти і правильної орієнтації інформація була, треба було тільки вміти її здобувати. Скажу, що у 74-му році я перечитав майже вього Фройда, недоступного в СССР. А в медбібліотеці видавали вільно. У план громадської діяльності нашої академічної групи на 1974-75 рр. ми внесли пункт "Прочитати й обговорити книгу "Статеві розлади". Була така, українською, з барвистими прикладами, автора, на жаль не пам'ятаю. А ще були журнали "Perspektywy" та "Eulenspigel", де вміщали знімки гарних голих тіток... Та й у кінах дещо показували.

[ak-possum.livejournal.com]

багатотомне зібрання "1001 ночі" (здається, 8 томів) було в сільській бібліотеці
І не тільки у вашій. Мені здається, що якраз ви жили у найзвичайнісінькому потоці, наймасовішому... А от у пана kerbasi ситуація була вельми специфічна. І тепер пости хоч-не-хоч сприймаються як той анекдот - "та їх тут тисячі". Це, звичайно, тільки моє сприйняття.

[kerbasi.livejournal.com]

Угу! І тампакс в кожному цеху ТНП виробляли.

[ak-possum.livejournal.com]

Не, вот чего не было - того не было) Ни тампаксов, ни памперсов. Чай не баре - бабушки кипятили пеленки, и вы покипятите)

[kerbasi.livejournal.com]

Варіанти були. Хто хотів, той знаходив. Тільки неприємно було, поки малий, а в тебе асексуальні або антисексуальні батьки та вчителі.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

А мені, навпаки, було приємно, що секс - окремо, а батьки і вчителі - ще окреміше, поза сферою фізіології.

[pan-baklazhan.livejournal.com]

Пригадав 1989 рік (може 88, або максимум 90). Журнал "Техника-молодёжи" виходить із зображенням трьох пар жіночих ног на першій шпальті, це ілюстрація про дослідження ходьби, щось там про напругу зв"язкок при шпільках тощо. Через місяць редакція друкує відкритого листа, від бабусі, яка побачила цей журнал в скриньці і з обуренням видерла обкладинку, а внуку збрехала, що так і було. Сенс листа - як вам не соромно порнографію друкувати?
Відповідь редакції - на фотці був фрагмент скульпутури "Три грації".

Закінчу спіч уривком з останньої, доволі невдалої праці Пєлєвіна "Бетман Аполло":

"Женщина будущего – это одетая шлюхой феминистка под защитой карательного аппарата, состоящего из сексуально репрессированных мужчин… Только дело тут не в женских происках. Женщина ни в чем не виновата. Разгул феминизма, педоистерии и борьбы с харассментом в постхристианских странах – на самом деле просто способ возродить сексуальную репрессию, всегда лежавшую в основе этих культур. Как заставить термитов строить готические муравейники, соблюдая стерильную чистоту в местах общего пользования? Только целенаправленным подавлением либидо, его перенаправлением в неестественное русло. Поворотом, так сказать, великой реки. А поскольку христианская церковь перестала выполнять эту функцию, северным народам приходится обеспечивать нужный уровень половой репрессии с помощью своего исторического ноу хау – тотального лицемерия."

[kerbasi.livejournal.com]

Пєлєвін міркує як типовий сучасний росіянин, який ніякої демократії не розуміє, крім керованої.

[nekrashevych.livejournal.com]

Мій батько - сільський вчитель із вищою освітою, бувший директор школи. Має багато із описаних вами інтелігентських комплексів (зокрема щодо грошей і скромності). Погляди щодо статевого життя має надзвичайно консервативні, але, можливо навіть завдяки цьому, він старався, щоб основна інформація про це ішла від нього і з якісних книжок. Тому ніяких подібних обмежень у мене не було.