Про лідерство та інтелігентські комплекси - 8. Статеве виховання

[kerbasi]

Коли мені було років 11-12, моїм улюбленим заняттям було розбирати книжкові полиці в бабусі дома. Книг там були, мабуть, тисячі. Здебільшого, типові для совітських інтелігентних родин передплатні видання та різні "дефіцити", які в місцеві книгарні поступали лише в кількох примірниках на півмільйонне місто, втім, у сусідній області могли сотнями пилитися роками у черзі на списання та переробку. Траплялися й вилучені з книгарень та бібліотек видання, які пройшли шлях від дозволеної літератури до забороненої.

Одного разу мої батьки помітили, що я приніс від бабусі "Тисячу й одну ніч". Родинна рада, зібрана тієї ж миті, одностайно ухвалила рішення, що ця книга не може бути дозволена до читання дітям мого віку. Книга була відібрана і десь схована настільки надійно, що коли я через рік чи два дорікнув їм за їхнє святенництво, вони самі не змогли ту книжку знайти. А потім я вже й не нагадував.

Ось у недавній передачі Радіо Свобода "Поверх барьеров" Ігоря Померанцева філолог Михаїл Безродний згадує:

Домашняя библиотека была типичной для средней ленинградской интеллигентской семьи без корней, то есть состояла, главным образом из подписных изданий сочинений классиков. Мать, заметив, что пытливый отрок давно уже читает книги для взрослых, упрятала сладострастную "Тысячу и одну ночь" в ящик письменного стола. Пришлось подбирать ключи".

http://www.svoboda.org/audio/audio/957892.html

Щоб уявити собі масштаб трагедії, подумайте, де Миколаїв, а де Ленінград, де друга половина 60-х, коли за право читати "Тисячу і одну ніч" боровся підліток Безродний, і де рубіж 70-х - 80-х, де те ж саме випало підлітку Кербасі.

Хоча дореволюційній інтелігенції добряче перепало від провідних  російських мислителів за поверхову освіту, брак критичного розуму, відірваність від реального життя, вульгарне трактування нових європейських ідей та багато іншого, слід визнати, що совітська інтелігенція пішла значно далі. Стара освіта також прямолінійно про інтимне життя не згадувала, але тоді для статевого виховання юнацтва існувала класична гімназична освіта. Перечитай античну та східну класику, і дізнаєшся про всі варіанти дорослих стосунків. Совітська інтелігенція відгородилася і від цього. А як результат вбоге існування, яке періодично вибухало крайнощами, хибні схеми поведінки, прищеплені дітям, цькування здорової сексуальності, зрештою - прірва між поколіннями, втрата авторитету в суспільстві, неспроможність очолити суспільні зміни.

Comments

[nezar net (from livejournal.com)]

Ну да, таке виховання на книжках призвело, наприклад, до такого, що я дізнався що буває менструація вже після того як спробував сексу. Про секс в книжках було, про менструацію ні .

А підлітку Кербасі 60-х добре би припинити воювати з підлітком Кербасі 70-х, не запатентувавши попередньо машину часу

[kerbasi.livejournal.com]

Не зрозумів останню думку. А стосовно менструацій - ось з мого іншого допису:
2. Френди зауважили про відсутність предметів жіночої гігієни в СРСР. Власне у те ж саме літо 1980-го ці предмети у вигляді паралелепіпеда, розміром з сучасний пакунук "Тампаксу", з вати, загорнутої у марлю і прошитої під дикою назвою «жіночі пачки» почав з’являтися в аптеках міста. За ними завжди стояла величезна черга, а, як тоді говорили, «викидали» цей товар вдень, коли жінки, які працювали купити не мали шансів. Отже, я отримав доручення ці пачки купувати для мами. Взагалі, для підлітка тих часів подібне наближення до жіночого світу не додавало балів у вуличних рейтингах, тому стояти у черзі, що виходила на центральну вулицю, в кварталі від мого двору, це було випробуванням. Та й, взагалі, я доволі дискомфортно почувався у натовпі жінок. Я не дуже розумів тоді призначення цього товару, але помічав, що від згадок про нього в багвтьох чоловіків починалися напади нудоти. Таке якесь дивне тоді було ставлення. Пригадайте, до речі, реакцію плебсу на першу рекламу тампонів та прокладок, що з’явилася ще за часів Горбачова.

Зрештою, я достоявся, отримав кілька пакунків, скільки там давали у руки, і відніс до дому. Відтоді у мене ніколи не було ніяких комплексів, притаманних багатьом совітським чоловікам, як то попросити пачку презервативів або контрацептивів в аптеці, або купувати якийсь "жіночий" товар.

[candrika.livejournal.com]

От в цьому плані дійсно різниця в 10 років була суттєвою, і хоч я ще застала перші кілька років саморобний варіант марлі з ватою, вже десь в класі може сьомому до нас в школу!!! прийшли представники тампакса, провели нам семінар і роздали всім по пачці. Це все, звичайно, без хлопців відбувалося.
Ще згадала такий момент, коли тато обурювався щось про те, що замість називати речі (в сенсі проблеми чи хвороби) своїми іменами, притишеним голосом говорили фразу "по жіночому". Ну але в нас прийнято було розмовляти зі мною як з дорослою, навіть про речі, яких я ще через свій вік не розуміла.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

У 79-80 роках мій товариш, комуніст і член партбюро факультету, з престижних міркувань завів собі коханку-фінку (чи фінляндку?). І вона його замучила: "Фофа, пааатшєму тааак? Я єхаль фаша страна, тумаль ракееета лєтааайт космос, а тєпєрь каґда пифааают еті дні, каториє у женшін, я плакаль! Нітшево нєт для нас! Пааатшему, Фофа?" На слабкі Вовині виправданння - нова атака: "У фас нєт дажє туалетний бумаааґа. Пааатшєму, Фофа?"

[ak-possum.livejournal.com]

Тут цікаве інше - як йому вдалося завести коханку - фінку. Який механізм?