Про можливість партії середнього класу
Friday, 20 April 2012 11:27 amЗ самого початку горбачовських реформ я регулярно натрапляю на аргументи, що запорукою стабільності і сталого розвитку західних суспільств є середній клас, тобто і в нас щастя настане, коли створяться представницькі структури середнього класу у великій політиці та громадському житті, зокрема політичні партії середнього класу. Ідея цілком вірна, але вона потребує кількох уточнень.
По-перше, стабільність та сталий розвиток забезпечуються не самою наявністю середнього класу, а його чисельністю. Є чимало визначень та розумінь середнього класу. Серед них є суто емоційні (на кшталт: я – середній клас, тому що читаю книжки та думаю про високе), соціальні моделі (середній клас це верстви між верствами масових виробників і верхівкою) та суто статистичні («виделки» доходів, що відносяться до середніх). Як просто правило у дискусіях за останні роки розповсюдилося визначення середнього класу, як людей, в яких після витрат на відновлення та житло лишається від третини доходу. Під таке визначення потрапляє вже більше половини населення земної кулі. При чому бурхливий ріст відмічається за останні два десятиліття саме за рахунок країн, що розвиваються. Коли середній клас складає половину, ба навіть більше населення, він стає вагомим чинником, який вже ані політична еліта, ані бізнес не можуть ігнорувати.
Я не знаю статистики України, але судячи з того, що на ринку товарів та послуг для середнього класу практично немає, то середній клас в нас це більш емоційний стан та позиція в соціальній моделі, ніж економічний чинник. Найбільш показовий товарний ринок – одяг та взуття, ринок послуг – готелі.
По-друге, з першого слідує, що той прошарок, в якого дійсно середній дохід, якщо не має емоційної або соціальної складової, то не може виступати запорукою стабільності і розвитку суспільства. За совка середнім класом фактично були високооплачувані робітники з зарплатою 300-600 рублів. Їх було дуже багато у містах з розвиненим машинобудуванням або іншими достатньо складними галузями, але за свідомістю вони були типовим робітничим класом. Тепер же люди середнього доходу це часто дуже не приваблива у плані манер, життєвих пріоритетів, побутової культури, світогляду категорія. Торік я писав на цю тему у дописі про пресу. Отже, самої наявності середньої верстви за соціальною ієрархією мало. Потрібно, щоб в значної її частини співпадали три чинники: емоційна приналежність, соціальна позиція, рівень доходу. І ця частина мусить бути достатньо численною, щоб мати вплив.
По-третє, з того, що середній клас розпадається на кілька категорій в залежності від можливих комбінацій названих трьох складових, слідує, що не можливо створити одну партію, яка представлятиме інтереси всього середнього класу. Вийде партія, подібна до популярних у горбачовську перебудову партій любителів пива або домогосподарок та інших мертвонароджених партій в Росії та Україні, як партія пенсіонерів, партія жінок і т.д. Якщо уявити, що ці партії потрапляють до парламенту, то перші ж голосування з рішень по зовнішньополітичних питаннях, економічних питаннях, мовному питанню пересварять між собою найприязніших любителів пива або домогосподарок.
Сила західної політичної системи не в тому, що там є партія середнього класу на противагу партіям інших соціальних класів та верств, а в тому, що через чисельність та економічну вагомість середнього класу там все провідні партії на середній клас орієнтуються.
Отже, створення партії середнього класу в Україні нічого не вирішить. Сам проект не буде життєздатним. Партії мусять створюватися однодумцями з певною програмою, адаптованою до потреб тої чи іншої складової середнього класу, але не дещо усереднене для всіх, хто знаходиться посередині між нафтотрейдерами та монтажниками металопластикових вікон. З іншого боку, коло однодумців має визріти ще до створення партії, тому навряд чи реалістично скоротити типову схему формування партій минулих століть: неформальні клуби за зацікавленнями (кав’ярні, чайні, пивні, розливочні, кухні) – громадські організації (легальні та нелегальні гуртки та товариства) - політичні партії.
Цей допис розгорнута відповідь у дискусію:
http://kerbasi.livejournal.com/137597.html?thread=3207037#t3207037
Раніше про середній клас України (абзаци 3-4):
http://kerbasi.livejournal.com/94306.html
По-перше, стабільність та сталий розвиток забезпечуються не самою наявністю середнього класу, а його чисельністю. Є чимало визначень та розумінь середнього класу. Серед них є суто емоційні (на кшталт: я – середній клас, тому що читаю книжки та думаю про високе), соціальні моделі (середній клас це верстви між верствами масових виробників і верхівкою) та суто статистичні («виделки» доходів, що відносяться до середніх). Як просто правило у дискусіях за останні роки розповсюдилося визначення середнього класу, як людей, в яких після витрат на відновлення та житло лишається від третини доходу. Під таке визначення потрапляє вже більше половини населення земної кулі. При чому бурхливий ріст відмічається за останні два десятиліття саме за рахунок країн, що розвиваються. Коли середній клас складає половину, ба навіть більше населення, він стає вагомим чинником, який вже ані політична еліта, ані бізнес не можуть ігнорувати.
Я не знаю статистики України, але судячи з того, що на ринку товарів та послуг для середнього класу практично немає, то середній клас в нас це більш емоційний стан та позиція в соціальній моделі, ніж економічний чинник. Найбільш показовий товарний ринок – одяг та взуття, ринок послуг – готелі.
По-друге, з першого слідує, що той прошарок, в якого дійсно середній дохід, якщо не має емоційної або соціальної складової, то не може виступати запорукою стабільності і розвитку суспільства. За совка середнім класом фактично були високооплачувані робітники з зарплатою 300-600 рублів. Їх було дуже багато у містах з розвиненим машинобудуванням або іншими достатньо складними галузями, але за свідомістю вони були типовим робітничим класом. Тепер же люди середнього доходу це часто дуже не приваблива у плані манер, життєвих пріоритетів, побутової культури, світогляду категорія. Торік я писав на цю тему у дописі про пресу. Отже, самої наявності середньої верстви за соціальною ієрархією мало. Потрібно, щоб в значної її частини співпадали три чинники: емоційна приналежність, соціальна позиція, рівень доходу. І ця частина мусить бути достатньо численною, щоб мати вплив.
По-третє, з того, що середній клас розпадається на кілька категорій в залежності від можливих комбінацій названих трьох складових, слідує, що не можливо створити одну партію, яка представлятиме інтереси всього середнього класу. Вийде партія, подібна до популярних у горбачовську перебудову партій любителів пива або домогосподарок та інших мертвонароджених партій в Росії та Україні, як партія пенсіонерів, партія жінок і т.д. Якщо уявити, що ці партії потрапляють до парламенту, то перші ж голосування з рішень по зовнішньополітичних питаннях, економічних питаннях, мовному питанню пересварять між собою найприязніших любителів пива або домогосподарок.
Сила західної політичної системи не в тому, що там є партія середнього класу на противагу партіям інших соціальних класів та верств, а в тому, що через чисельність та економічну вагомість середнього класу там все провідні партії на середній клас орієнтуються.
Отже, створення партії середнього класу в Україні нічого не вирішить. Сам проект не буде життєздатним. Партії мусять створюватися однодумцями з певною програмою, адаптованою до потреб тої чи іншої складової середнього класу, але не дещо усереднене для всіх, хто знаходиться посередині між нафтотрейдерами та монтажниками металопластикових вікон. З іншого боку, коло однодумців має визріти ще до створення партії, тому навряд чи реалістично скоротити типову схему формування партій минулих століть: неформальні клуби за зацікавленнями (кав’ярні, чайні, пивні, розливочні, кухні) – громадські організації (легальні та нелегальні гуртки та товариства) - політичні партії.
Цей допис розгорнута відповідь у дискусію:
http://kerbasi.livejournal.com/137597.html?thread=3207037#t3207037
Раніше про середній клас України (абзаци 3-4):
http://kerbasi.livejournal.com/94306.html
Отже, створення партії середнього класу в Україні нічо
Date: Friday, 20 April 2012 08:41 am (UTC)І приписати адреси великих гсподарських магазинів де продають шнурки для білизни і мило.
))
коло однодумців має визріти ще до створення партії
Date: Friday, 20 April 2012 09:33 am (UTC)плюс іще одна важлива складова - у партії має бути виразно формульованим і зрозумілим для її потенційного електорату двійко-трійко базових ідеологічних постулатів, які є незмінними за дефолтом і не залежать від волі конкретного лідера партії=
з усих цих точок зору чи не єдиною більш-менш помітною "партією" у її класичному розумінні в нас, здається, є комуністична
no subject
Date: Friday, 20 April 2012 10:05 am (UTC)Від того такий безвихідь у очах тих, хто присутній на зборах засновників котроїсь із соціяльних ініцатив. Аж допоки не з"явиться пан з дубцем, середній клас заворушиться і не відірве свій тухес від каміну.
Камін!Амінь! :)
no subject
Date: Friday, 20 April 2012 11:21 am (UTC)Re: коло однодумців має визріти ще до створення партії
Date: Friday, 20 April 2012 11:22 am (UTC)Re: коло однодумців має визріти ще до створення партії
Date: Friday, 20 April 2012 11:36 am (UTC)no subject
Date: Friday, 20 April 2012 11:48 am (UTC)no subject
Date: Friday, 20 April 2012 11:53 am (UTC)no subject
Date: Friday, 20 April 2012 12:26 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 20 April 2012 04:11 pm (UTC)Партію, яку треба створювати, можна кваліфікувати, як партію креативного класу. Поняття "сер. клас", буржуазія і "креативний клас" не є тотожними, хоча мають значні площі перетину. Ось на вихідних нарешті опублікую блог на цю тему.
Іще варто зазначити, що порівняння між укр. і зах. суспільствами зроблено не вельми коректно. Укр. суспільство є перехідним, посттоталітарним. А на заході вже сформувалося гром. суспільство. Тому принципи існування у нас не співпадають.
Re: коло однодумців має визріти ще до створення партії
Date: Friday, 20 April 2012 07:28 pm (UTC)ІМХО ВО Свобода нині більше відповідає критеріям ідеологічної партії, оскільки відхід Тягнибока, на мій погляд, вплинув би на ідеологічну позицію ВО Свобода менше ніж відхід Симоненка з посади персека КПУ.
А ще стійкою ідеологічною партією є ПСПУ, але вона (на щастя) маргінальна.
Про можливість партії середнього класу
Date: Friday, 20 April 2012 11:03 pm (UTC)Re: коло однодумців має визріти ще до створення партії
Date: Monday, 23 April 2012 05:30 am (UTC)а ПСПУ це хто, вітренко? вона, здається, давно вже на маргінесі =
Я там у обсоса говноедова чи как там его
Date: Wednesday, 25 April 2012 10:39 am (UTC)А то вот еще у нас в хрякове есть такой товарищ саах... ах! такой товарищ Аваков! Точнее, был. Если совсем точнее, то это армянский %ыдяра из Баку, но мы ж с Вами люди высококультурные и образованные, у каждого по два, а то и три диплома, такша на эту хуйню мы внимания не обращам — абы чулавек был хороший.
Да, так, в общем, этот вот товарищ Аваков, будучи столь видным деятелем дискотеки на Майдане 2004-го года, шо его тутжыж нозначели губернатором Барабашова ("Барабашова" — это такой купеческий гойрод, вокруг которого сформировалось недоразумение с проживающим в емъ быдлом, инжынирами всякими там, учителями и прочими медиками, называемое "хряковом"), первым делом шо сделал, сев в кресло губермантора? Праильа! Первым делом он строго указал почти дохлой укросраньской так называемой "интеллигенции", способной сделать один вдох в минуту, и тот на аппарате искусственного дыхания, на необходимость активно включаться в социально-общественную жизнь обчества, не ожидая за это никаких наград, поощрений или, спасипутен, денег.
Очень правильно, Ящетаю, господин поступил. Кстати, гоподин саааа...ах, да! Аваков! вообще весьма умен: стал гуйбернаторомЪ в НСНУ, а продолжил уже в БЮТ. Правда, в данный момент у него какие-то проблемы с бздунецкими, они, почему-то, травят этого достойнейшего и культурнейшего человека, в своей жизни сделавшего не то, что пристойную обложку для книжки, а целую телепедерачу, лично им ведомую, а также пару банков. Видимо, это потому, что бздунецкие — люди простые, незатейливые, и не в состоянии оценить все величие личности как господина сааааа...ах, да! Авакова, так и глубину того концепта, который двигала в этой богом забытой стране последние 30 лет его начальница.
Пичаль...
Re: Я там у обсоса говноедова чи как там его
Date: Wednesday, 25 April 2012 06:06 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 26 April 2012 10:02 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 27 April 2012 10:17 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 3 May 2012 08:45 pm (UTC)Бггг, а де так роблять сучасні політичніх партії? :-) Джерелом влади в Україні є народ. Шо ж його робити?
що робити
Date: Thursday, 3 May 2012 08:52 pm (UTC)http://kerbasi.livejournal.com/106093.html?thread=1692525#t1692525
Re: що робити
Date: Tuesday, 8 May 2012 09:57 pm (UTC)Ого, а це теж у програмі сучасних політичних партій? :-)
"Очистити конституцію він народницьких кліше"
А як це зробити? Як отримати більшість голосів (або у інший спосіб взяти "конституційну" владу) цього народу пропонуючи йому очистити конституцію від його кліше?
Re: що робити
Date: Wednesday, 9 May 2012 05:38 am (UTC)І чому ти вирішив, що народницькі кліше, тобто продукт мислення людей, давно відірваних від землі та з комплексом провини, що воні не гній перегортають, а букви пишуть, мають якусь цінність для широкої публіки?
Re: що робити
Date: Wednesday, 9 May 2012 09:58 pm (UTC)"А скільки громадян України електорального віку конституцію читали, щоб це впливало на їхній вибір?"
Логічно - то навіщо її змінювати?
"І чому ти вирішив, що народницькі кліше, тобто продукт мислення людей, давно відірваних від землі та з комплексом провини, що воні не гній перегортають, а букви пишуть, мають якусь цінність для широкої публіки?"
Е? Які кліше? Я мав на увазі базові сучасні принципи легітимізації та формування влади. Які із західними націями поділяє (принаймні декларативно) і наша.
Re: що робити
Date: Thursday, 10 May 2012 10:23 am (UTC)Ти що, віриш, що українська конституція краща у світі? К. це передовсім юридичний документ, це принципово, які в ньому формулювання. Якщо джерелом влади є химерне поняття, то вся система легко спотвориться на наступних рівнях, що й відбулося насправді, бо ніякого захисту прав, ніякого ефективного судочинства, ніякого права власності проте апеляцій до народу неміряно і в державних документах і в партійних програмах.
Re: що робити
Date: Tuesday, 15 May 2012 05:45 pm (UTC)А логічних помилок не помічаєш? Зокрема апелюєш до "сучасних" партій закликаючи їх до того, за що партії сучасного цивілізованого світу не потрапляють до парламенту.
"Ти що, віриш, що українська конституція краща у світі?"
З чого такий висновок?
"Якщо джерелом влади є химерне поняття, то вся система легко спотвориться"
А що є джерелом владу у німецькій чи американській, та взагалі - у всіх сучасних конституціях?