Підсумковий пост про розум і завзяття

[kerbasi]

Прочитав у френд-стрічці кілька реакцій на підписання губернатором Малоросії мовного закону, і особливо мені сподобалося, де закликають радше гострити розум, ніж вили. Додам тільки, що Україну може зберегти саме Україною, а не пост-УРСР чи ще гірше – Малоросією або Окраїною Московії – не просто розум, а критичний розум.

Український інтелектуал мусить абстрагуватися від своїх теплих спогадів дитинства, від світлих асоціацій зі святковими посиденьками, і нарешті увімкнути саме критичний розум і перестати оцінювати політиків, виходячи з того, чи подібний тембр їхнього голосу на дідусевий, чи схожий він на позитивного героя народних казок та іншого подібного мрійництва, яке, на жаль, міцно засіло в українських головах. Слід також вже нарешті подолати страх та розтулити широко очі і подивитися на реальність, як вона є, а не заміщати її штучно створеними середовищами навколо етно-фестивалів та літературних посиденьок, на основі котрих потім робити висновки, що «ще не вмерла Україна». Не вмерла, але помре, як будь-яка система, на чолі якої стоїть керманич з нетверезим мисленням. А інтелектуал і є керманичем.

Це дуже-дуже погано, коли цілком притомні в інших питаннях, талановиті, працьовиті, культурні люди, щойно йдеться про одного відомого ключового політика беруться запекло стверджувати, що цей політик виконав передвиборчу програму, хоча – ну, навіть не можу слів підібрати – все ж насправді очевидно.

Це дуже-дуже погано, коли цілком притомні в інших питаннях, талановиті, працьовиті, культурні люди, кидаються захищати лицеміра-митця, попри чорним по білому висловлені ним думки на підтримку правлячого режиму.

«Свій до свого по своє» - це гасло не може використовуватися за сучасних умов. Прихильне, поблажливе ставлення до будь-якого покидька тільки тому, що він розмовляє українською з правильною вимовою та нагадує архетипічні зразки, засвоєні у дитинстві, - це шлях до самоізоляції, відштовхування від себе людей з критичним, прогресивним мисленням, зрештою –шлях до гниття. Такий соціум збере людей з з завзяттям, але залишиться без людей з стратегічним мисленням. Власне це ми маємо можливості бачити на практиці: не народжує українське суспільство нових лідерів.

Такий соціум завжди перемагатимуть противники, що мають більшу економічну, політичну, воєнну вагу. Коли ти слабший, ти можеш перемогти тільки критичним розумом. При всій повазі до героїв, все ж таки крапку у війні ставить той, хто здіймає прапор над останнім осередком спротиву, а не той, хто гине за велику справу, залишаючи її недовиконаною.

Comments

[lena-ua-mk.livejournal.com]

Критичний розум,розсудливість,да,не виключає і тих безіменних героїв барикад - тільки все у сукупності -і дає результат.
Якщо навкруги тиша ,і по воді(болоту) ніякі кола не розходяться,то чим нам допоможе наш критичний розум,яким ми на кухні добре призвичаїлись користуватись...(

[mumikuku.livejournal.com]

прихильне, поблажливе ставлення до будь-якого покидька тільки тому, що він розмовляє українською з правильною вимовою, --------------

А чому ви вирішили, що САМЕ тому? Може, тому є якась інша причина? ; )
------------------

абстрагуватися від своїх теплих спогадів дитинства, від світлих асоціацій зі святковими посиденьками,--------------

Всю жизнь пытаюсь абстрагироваться от теплых спогадИв советско-украинского гетто. С покидьками, которые розмовлялы правильною украИнською мовоЮ.

[dubchack.livejournal.com]

Не буде в нас масового критичного розуму.
В українському суспільстві це спорадичне явище, вияв якого дуже швидко загноблюється тотальною душевністю, ліричністю, споглядальністю і ніжністю маси.

[maryxmas.livejournal.com]

ризикуючи видатись дурнуватою, перепитаю -- а про що / кого ви тут кажете?
бо я не в курсі.
я українські новини вже давно не читаю -- окрім того, що приносить френдстрічка. бо в мене стільки нервів нема.

[mumikuku.livejournal.com]

Впрочем, не українською - тоже

[kerbasi.livejournal.com]

Перше речення стосується підписання президентом вчора закону про мови.

А дажі я кажу про брак критичного розуму в українців. Принаймні, мені так здається, що критичного розуму українцям бракує. А до цих висновків я дійшов з багатьох дискусії в інтернеті та у реалі.

[kerbasi.livejournal.com]

Хоча б побажати можна...

[kerbasi.livejournal.com]

Чому вирішив: на підставі багатьох дискусій за кілька останніх років. Звісно, в інших можуть бути інші спостереження. Історія розсудить, до того ж доволі швидко.

Стосовно абстрагувань: мене легше, бо вони в мене не теплі.

[kerbasi.livejournal.com]

Я тих, хто спількується українською був схильний ідеалізувати, бо перші такі навколо мене почали з'являтися вже після набуття Україною незалежності.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Мій життєвий досвід свідчить, що серед осіб, які "розмовляє українською з правильною вимовою" кількість покидьків зникомо мала. n -> 0. Я можу назвати тільки: Лавриновича, Головатого, Сухого, Тараса Ч., Павла М. І то супроти кожного можуть бути застереження. Досі всі абсолютні покидьки, що траплялись на моєму життєвому шляху, були цілковито й беззастережно кацапомовні.

[dubchack.livejournal.com]

Побажати, звісно, можна)

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Є таке не осмислене мною протиріччя між "простим народом" і українською "інтелігенцією" (вживаю цього слова, бо не знаю, як інакше назвати). "Народ" - завжди критичний і цинічний. До всього. Бо за всі роки надивився й здобув досвід: щойно розслабишся, розкриєш душу - город одріжуть, або самогонку потрусять, або податок на зайву яблуню накладуть. А "інтелігенція" (той прошарок, що заявляє себе українцями в містах) - навпаки: лірика, щем в очах, соплі на пазусі, некритична віра у всяких юльок. "Народ" здатний на все, але жде організатора. "Інтелігенція" не здатна ні на що, і також жде організатора. У цьому полягає єдність нації :)
Розумні люде кажуть, що відборювати Вкраїну треба з провінції.

[tin-tina.livejournal.com]

От давайте я спробую включити критичний розум і відмічу таке: нащо нам шукати ворога там, де його нема або ж робити своїми ворогами потенційних сторонників? А до числа цих останніх я включаю саме тих, для кого істотними є дитячі посиденьки, вишиванки, а також етнофестивалі. Хоч вбий, я не вбачаю нічого поганого в цих речах.
Якщо ми маємо претензії до поганого політика, то давайте, хай це будуть претензії за погану політику, а не за його правильну українську вимову (і що тут страшного? - в Англії чи Франції відбір до правлячого класу століттями йшов також на основі критерію правильності вимови) чи за вишиванку, яку він любить одягати. Я теж дуже люблю вишиванки.
"Прихильне, поблажливе ставлення до будь-якого покидька тільки тому, що він" наш, а не чужий сучий син абсолютно не є українською прерогативою і я дійсно не вважаю, щоб цей принцип спрацьовував у нас безвідмовно. Можливо, як корелят (і нічого не зробиш, ми доволі поблажливо ставимося до безпринципних покидьків, які мають добрі манери, хорошу освіту і приємну зовнішність), але він явно не поширюється на цілком правильну в сенсі вимови Ганю Герман.
Щодо мого рецепту розв"язку мовної проблеми, то я вже не раз його пропонувала - нам потрібне інтенсивне створення власного культурного поля. Створення україномовних сайтів, підручників, програм, перекладів. Якщо таке поле створене, то ми врешті переступимо той модернізаційний бар"єр, який вже спромоглися подолати не надто люблені Вами галичани.
(А взагалі це не привід до чергової суперечки на сотню коментарів, я ще на це не годжуся :-), тільки критичні зауваження).

[tin-tina.livejournal.com]

Я б трохи той список розширила, але загалом згоджуся. Взагалі з радістю відмічу, що в нас часто співпадає хід мислення :-)

[kerbasi.livejournal.com]

Чого ж, завзяті є. Он голодують. Тільки, якби мали вони критичний розум, вони не писали б листи з таким змістом та стилістикою, як наведений тут:
http://semesyuk.livejournal.com/185138.html

[mumikuku.livejournal.com]

"Народ" - завжди критичний і цинічний. До всього. Бо за всі роки надивився й здобув досвід------------

Ну, ну..

Особенно мне интересно, чего же он такого "надивився", чего "лірична" интеллигенция, получается, не видела.
Вот этот момент, если можно. И поподробнее.

[kerbasi.livejournal.com]

Я україномовному інформаціному полі з кінця 2006-го. За цей час я переконався, що україномовна спільнота вперто хоче перетворити на ворога мене. Я бачу вже приклади людей, схожих на мене, яких вже перетворили на ворогів.

Звісно, тих, хто вже зовсім себе розкрив, як Ганя Герман, тих засуджують, але при тому не помічають, як "відмазують" менших.

Я це не сперечатися написав. Я не збираюся обстоювати кожну тезу. За кілька років чи навіть місяцев те ж саме напише якийсь ваш кумір з потрібним етнічним антуражем, і ви всі почнете йому аплодувати. Прозріння невпинно наближається.

[kerbasi.livejournal.com]

Заради гуманізму Вас треба висувати в національні лідери, бо в вас найкоротший розстрільний список))

[dubchack.livejournal.com]

до речі, я з вами згодна:)
якраз народ, помойму, і ліричний, а інтелігенція істерична і заглиблена в пошуки себе

[dubchack.livejournal.com]

Привіт, брат-ворог! :)

[kerbasi.livejournal.com]

Бракує прошарку між інтелігенцією з абстракціями у містах та ситуативно-прагматичним народом у глибинці.

лизнуть(

[lena-ua-mk.livejournal.com]

я тільки но з ранку про те саме http://lena-ua-mk.livejournal.com/

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Це правда. А я один не справляюся :)

[kerbasi.livejournal.com]

Україну врятують вороги нації!)

[kerbasi.livejournal.com]

Народ - ситуативно прагматичний. Нижні верстви завжди вважають, що діють з вигодою для себе. Часто це не так у реальності, але це вже знов до питання про критичний розум.