Я кілька років тому міркував, чому в нашій частині світу така фіксація на новорічній ночі. Цей відлік "наступающій - нступівший" це лише одна з ознак цієї фіксації. Надто високі ставки саме на те, що один рік пройшов, інший настає. Надто багато надій, з цим пов'язаний. більше, ніж в нормальної людини зі здорового суспільства:
"В совєцькому війську були такі казарменні звичаї. Перед сном, після відбою хтось кричить: "Молодьож (до року служби), день прошел"! Обов"язкова відповідь хором: "Слава богу нє убілі"! Потім: "Черпаки (між рік і півтора служби), дєнь прошел"!. Відповіть: "Ну і х... с нім"! У війську дійсно кожний день - це просто обов"язок, день, що викреслений з власного життя. Твоє життя не належить тобі. Поки ти новобранець, для тебе, аби його пережити. А коли вже перевалив зі сходу до схилу, то вже просто викреслюєш його та рахуєш, скільки залишилось. Мені здається, що мізерне і фальшиве совєцьке життя, коли всі жили надією на "світле майбутнє", надією на наступнийпленум ЦК КПРС, котрий нарешті знизить ціни, підвищить зарплати, а бюрократам і сфері послуг суворо накаже жити чесно і не хамити, сприяло подібному ставленню і до років. Рік пройшов - добре, що пережили. Наступний хай стане кращим чи хоча б не гіршим. Звідси така фіксація народних звичаїв на цьому календарному святі. До того ж тоді це було єдине свято без політичного і ідеологічного підтексту. Важкі 90-ті для українців ці звичаї не розмили, а навпаки загартували. На жаль, "слава богу, нє убілі" можна було розуміти чи не буквально".
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
branchandroot
no subject
Date: Monday, 24 December 2012 07:54 am (UTC)"В совєцькому війську були такі казарменні звичаї. Перед сном, після відбою хтось кричить: "Молодьож (до року служби), день прошел"! Обов"язкова відповідь хором: "Слава богу нє убілі"! Потім: "Черпаки (між рік і півтора служби), дєнь прошел"!. Відповіть: "Ну і х... с нім"! У війську дійсно кожний день - це просто обов"язок, день, що викреслений з власного життя. Твоє життя не належить тобі. Поки ти новобранець, для тебе, аби його пережити. А коли вже перевалив зі сходу до схилу, то вже просто викреслюєш його та рахуєш, скільки залишилось. Мені здається, що мізерне і фальшиве совєцьке життя, коли всі жили надією на "світле майбутнє", надією на наступнийпленум ЦК КПРС, котрий нарешті знизить ціни, підвищить зарплати, а бюрократам і сфері послуг суворо накаже жити чесно і не хамити, сприяло подібному ставленню і до років. Рік пройшов - добре, що пережили. Наступний хай стане кращим чи хоча б не гіршим. Звідси така фіксація народних звичаїв на цьому календарному святі. До того ж тоді це було єдине свято без політичного і ідеологічного підтексту. Важкі 90-ті для українців ці звичаї не розмили, а навпаки загартували. На жаль, "слава богу, нє убілі" можна було розуміти чи не буквально".
http://kerbasi.livejournal.com/40446.html