Ранок карнавалу

МШФ adamnet виклав альбом боса-нови, де серед іншого є пісня Manhã de carnaval. Це одна з моїх улюблених пісень, тому, дякуючи френду за те, що нагадав, розміщую її під тег "мій плейлист". Пісня з культувого бразильського фільму 1959 року "Чорний Орфей" французьского режисера Марселя Камю. Пісня швидко стала саундтрековою класикою. Можливо, ще й слова такого, "саундтрек", тоді не було, а "пісня з кінофільму" - принаймні, в нашій частині світу. Ну, й мелодія стала одним зі стандартів новонародженого тоді стилю боса-нова, що у перекладі буквально й означає "новий стиль".

Про цю пісню, як і про фільм є статті багатьма мовами у Вікіпедії:
http://en.wikipedia.org/wiki/Manh%C3%A3_de_Carnaval
http://en.wikipedia.org/wiki/Black_Orpheus  (тут є російською)

Композитор - Луиз Бонфа (Luis Bonfá), слова  - Антоніу Карлуш Жобін (Antônio Carlos Jobim - є українською у Вікі) ,
виконавиця - Елізет Кардосу (Elizete Cardoso)

Історія пісні і слова повної версії тут:
http://www.world-music-blog.com/elizete-cardoso-manha-de-carnaval/
Переклад російською тут:
http://es.lyrsense.com/elizeth_cardoso/manha_de_carnaval_ec
Слова прості: ранок... сонце на сходить на небосхил... щасливий день настає ...мрія у серці... чи буде ще такий день... але в нас є цей ранок карнавалу...

Фільма "Чорний Орфей" я не дивився, і ця пісня в мене асоціюється з деякими програмами Сергія Юрьєнєна на "Радіо Свобода" у першій половині нульових, де ця пісня була заставкою. Взагалі, такі пісні змушують згадати багато разів різними людьми сформульовану максиму, що культурній людині жити слід було між 1950 та 1990-м.

Раджу інтернет-канал боса-нова:
http://www.jazzradio.com/bossanova

Соціальний пост-скриптум на завершення нагадаю: у Києві, столиці європейської держави, немає на ФМ жодного каналу не тільки боса-нови, а бодай джазу у широкому сенсі цього поняття. Це означає одно з двох: або українці не є культурною нацією, або те, що клас медійщиків, креативщиків давно час відправити на смітник, не гребуючи методами.