До дня конституції

З моїх дописів у минулі роки.

2009
А я пам'ятаю, як день конституції святкували 5 грудня. А ще я пам'ятаю, як цей день змінився на 7 жовтня. Я тоді ходив, здається, в третій клас. Не знаю, як ставилися до події дорослі, а мені сподобалося. Ілюмінацію в місті увімкнули. Книжечки в книгарнях з'явилися, красиві такі з гербом СРСР червоною фарбою. Я навіть купив таку. Читав. Вивчив дивовижне слово "преамбула".

А коли приймали конституцію України... депутатів з сесійної зали не випускали, поки вони не приймуть конституцію. Вони щось наприймали, щоб до дому піти, бо повірили, що Кучма вже не жартував. Як не випускає, то й не випустить. Ось і вийшов якийсь студентський курсовик за одну ніч замість конституції.

Та й саме свято є і не свято зовсім, а жалоба. Жалоба за конституційністю. Ми ж знаємо, що зробили з конституцією два великі помаранчеві революціонери Мороз з Ющенком. Останній мав таку підтримку народу (і не по домівках, а на вулицях), що міг сам диктувати правила гри, але... Маємо наразі конституцію таку, що пальці не підіймаються натиснути на "шифт", щоб написати з великої літери.
***

2012
Цю конституцію також називають найкращою конституцію у світі. При чому до цих хвальків чомусь не доходить, що роль конституції більше символічна, ніж юридична. Вона фіксує суспільну угоду сформувати державу саме такою, а не іншою. Вона може підкреслити цінності, притаманні народу. Наприклад, зв'язок з славними історичними предками, духовні джерела, мову. У нас тільки статус мови тягне на українську цінність у конституції, решта – набір соціалістичних та народницьких кліше.

Конституції не обов’язково мати величезний обсяг з виписаними деталями державного управління. Досконало і детально виписаний корпус інших законів разом з незалежністю і компетентністю судової влади значно ефективніше гарантує права людям, ніж одна єдина невелика книжниця.

Зрештою можна жити взагалі без конституції, як живе та ж Великобританія.

Коли навіть затяті націоналісти з придихом вимовляють слово «конституція», маючи на увазі саме цю, прийняту за одну ніч з 27 на 28 червня 1996 року парламентом, який складався з комуністів відвертих, комуністів прихованих і комуністів, що перефарбувалися, чомусь не можуть второпати, що ця конституція зафіксувала не стільки незалежність та державний суверенітет, скільки розвиток Україні, як пост-УРСР, а не як наступника державницьких проектів минулого. У цьому сенсі значно корисніше було б відновити конституцію УНР або впровадити конституцію Пилипа Орлика, як документ, який має не юридичне, а символічне значення, змушує людину визначитися, чи вона має спільну історичну долю з країною проживання, чи ні.

Отже, немає чого святкувати сьогодні. Це день, коли комуністи та рештки совітського народу можуть святкувати свою перемогу, коли їм вдалося на законодавчому рівні зупинити повернення України до своїх витоків.
***

Додати нічого до написаного раніше. Коли будемо наступну конституцію обговорювати?


       Шанoвні читaчі! Мої дописи можна коментувaти тiльки на платформі Dreamwidth. Автoматична трансляція моїx запиcів дo ЖЖ буде зупинена 30 червня. Переходьте нa "Дpім"! Наc вжe тaм багато!
З 13 червня, коли я анонсував перехід на "Мрію", кількіcть людей в мoєму "кoлі" (еквівaлент фpенд-стpічки) зpосла з 38 дo 117. А ще якіcь два міcяці тoму мoє кoло нaлічувало лeдве деcяток-півтoра щодeнників.