Мажоритарка - лютий ппц

Принаймні, на 217-му окрузі. Хто всі ці люди? Десять відсотків або розпіарили соцмережі через скандали, або все ж таки десь засвітилися, але 90% - фіґ зна хто. Яка може бути представницька демократія, коли маловідомість на конкретному окрузі, здається, є політтехнологічним засобом? І так буде допоки партії та громадські рухи не стануть зацікавленими у низових організаціях та реальному членстві, а не тільки в електоральних здобутках. А друга умова - слід повністю переглянути поняття "териториальна громада". Вона має складатися з притомної чисельності жителів, як, наприклад, у Греції, де законом встановлено 2000 жителів. Це п'ять-шість 16-поверхівок. Від цієї кількості дійсно є шанс висунути представника, якого більшість хоча б раз бачила або сусід бачив. Коли громада тотожна мікрорайону в кілька десятків тисяч жителів, публічне висування кандидатів або громадське обговорення можно зробити чистою фікцією в повній відповідності до закону. Щоб два рази не вставати, про вибори: організовані значно краще за президентські/місцеві у травні. Черг немає, хоча людей багато.