Мова ділового спрямування... куди?
Friday, 22 April 2011 12:45 pmМШФ Дубчак звернула увагу на дивну обкладинку підручника з не менш дивного предмету – української мови ділового спрямування. Чого дивного? Тому що мова є мова, і спроби її сегментації по професійному використанню справа, звісно, можлива, але потребує іншого рівня підготовки, ніж мають школярі та студенти нефілологічних фахів. Значно корисніше вивчати літературну розмовну та писемну мову у повному обсязі, а стилістичні особливості та словникові списки брати з практики. Це не моя особиста думка, я її чув з передач BBC English, коли ці програми ще виходили. Подібне ж чули і деякі провідні лінгвопедагоги моєї рідної Миколаївщини, коли вони їздили на семінари до Великобританії, і там питалися про англійську мову для кораблебудівників та подібне.
Але не буду далі заглиблюватися у теорію. Переповім кумедний випадок, пов'язаний з Business English з мого життя. Наприкінці 90-х я отримував другу вищу, комерційну освіту в одному з вишів Києва. Про епопею вибору я вже писав. Але кумедне підстерігало не тільки на порозі, але й усередині.
Отже, на першій чи другій сесії прийшов час складати залік з так званої ділової англійської мови. Правила дозволяли отримати його автоматом, якщо ж у наявності підтвердження про мовну освіту чи іншу ґрунтовну мовну підготовку. Я очікував, що мої роки навчання у спеціалізованій школі, а також захист диплому у технічному виші англійською мовою з наявною довідкою з усіма необхідними регаліями, як підписи перших осіб, кругла печатка та фірм енний бланк буде достатньо. Звісно, студенти, котрі мали першу філологічну освіту з англійської мови були ще більше переконані, що для них цей залік стане просто пустою формальністю. Але кафедральні тітоньки були іншої думки.
Мені одразу було відмовлено, бо технічна мова мого першого диплому це не ділова мова. Тітонька почала мені одразу розповідати, яка це окрема дисципліна, ця ділова мова, як там все не так.
- Вибачте, але я працюю в представництві іноземної компанії, спілкування по всьому комплексу ділової та технічної тематики це для мене щоденна реальність. Якщо потрібно, давайте поспілкуємось…
- Ні, ні, ні і ще раз ні! – тітонька просто відсахнулася від мене, коли я запропонував поспілкуватися. – Ви повинні пройти курс та скласти письмовий тест. І крапка!
- Чому? Невже практики не достатньо? – не здавався я.
- Яка там у вас практика?! Знаємо, як ви там спілкуєтеся! У вас там все не таке, як потрібно…
Через ще кілька реплік я вирішив, що краще буде виконати її завдання. Взяв якісь роздруківки з завданнями, де треба було вписувати артиклі та форми дієслів «бути» та «мати», виконав все це у сусідній пустій авдиторії та віддав на кафедру. Який же я мав подив, коли наступного дня отримав результат! На папірці не було жодного виправлення чи перекресленої невірної відповіді, натомість весь текст було підкреслено хвилястою лінією і замість оцінку красувався напис: «Не по существу».
З цим я вже вирішив вирушати на тропу війни та подався до деканату. Виявилося, що з подібним вже зверталися чимало людей з першою англомовною освітою, а також з бекграундом, подібним до мого. Декан виявився мудрою людиною, він обізвав кафедру іноземних мов сховищем заздрісних комплексанток та запевнив мене, що хвилюватися нема причин, він все владнає. На цьому він сам розписався у мене у заліковій книжці та у відомості.
Цікаво де тепер ті заздрісні комплексантки. Не виключено, що якісь провідні методисти.
А мораль цієї байки така: немає ніякої ділової мови чи мови ділового спрямування. Є витівки висмоктувачів бюджетних коштів, грантоїдів та різних інших псевдо-педагогів. Є мова, є стилістика. А ще є форми типових документів, але це вже не курс мови, а дещо інше. Звісно, ми не маємо можливості впливати на шкільну чи університетську програму, але можемо заощадити власні гроші, не витрачаючи їх на непотрібну літературу або курси, де вчать нічому.
no subject
Date: Friday, 22 April 2011 09:43 am (UTC)no subject
Date: Friday, 22 April 2011 10:03 am (UTC)no subject
Date: Friday, 22 April 2011 10:40 am (UTC)в мене, пам"ятається, на 5 курсі і в аспірантурі була наукова англійська. нічого понадреального там не було - трохи нової лексики вивчили, та типові звороти треба було вивчити. як можуть бути різні форми дієслів «Не по существу» - поняття зеленого не маю.
no subject
Date: Friday, 22 April 2011 10:47 am (UTC)А з тими викладачками англійською все ясно насправді. Той месідж треба було розуміти, як "і можетє жаловацца хоть в ООН". Якби декан не був порядною людиною, то довелося б, мабуть, залагоджувати справу грошима.
no subject
Date: Friday, 22 April 2011 10:57 am (UTC)а отака стратегія - вимагати повну дурню, аби отримати гроші - це взагалі повний аллєс%) не знаю, як цензурно назвати навіть.
no subject
Date: Friday, 22 April 2011 11:02 am (UTC)no subject
Date: Friday, 22 April 2011 12:00 pm (UTC)ми її вивчали окремо -- принаймні, німецьку. бо нам німецьку почали викладати на рік раніше, ніж ін"язу, і підручники швидко закінчилися, тому наші викладачі спочатку півроку читали нам німецьке ділове мовлення, котре супровождувалося ознайомленням із їхньою діловою культурою, а потім повоєнну історію Німеччини і ще коротенький курс про історію і устрій Євросоюзу :)
no subject
Date: Friday, 22 April 2011 02:26 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 22 April 2011 04:12 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 22 April 2011 05:20 pm (UTC)no subject
Date: Wednesday, 27 April 2011 09:53 am (UTC)Але думаю, що воно так саме відрізняється від "звичайного" як і у нас: "не будет ли так любезен многоуважаемый джин.." :))
Тобто, по суті, деякими ускладненими зворотами, великою кількістю паивних конструкцій - особливо в письмовій мові контрактів і т.і. Тому я би говорила про "деякі особливості" - бо вони таки існують. Але як про окремий "вид мови"..
А от щодо технічної мови - тут вузька профільність не розкіш, а засіб порозуміння і уніфікації означень. І практика - то добре, але з чогось же треба починати, тому хоч якась база теорії повинна бути, імхо.
Пригадую як я мучилася над першим у житті перекладом (перший у житті заробіток - 33 долари США :) ) великої інструкції користувача з користування телефоном-міні-станцією з можливостями влаштування аудіо-конференцій, дистанційним контролем-прослуховуванням дитячої кімнати і т.і. Десь у Голосієвському районі знайшла бібліотеку самих різноманітних іноземних словників, відкопала словник з телефонії 70-х років чи що.. потім не раз його згадувала, бо кілька років мала справу з продажем обладнання для АТС: розподільних шаф, коробок, настінних кросів, комутуючих елементів.. а там свій усталений "сленг", і зажим для кабелю зветься у телефоністів не інакше як "хомут" - і ти ж не перекладеш його як "хомут для коняки".. з іншого боку писати інструкції з переоснащення АТС на сучасні західні комутуючі елементи треба теж грамотно, а не сленгом - тобто, по суті, трохи самим диктувати нові назви для нових імпортних комутуючих елементів..
Тому знання існучих і усталених зворотів і слів у вузькопрофільних технічних темах і рідною, і іноземною - то не зайве. Але це завдання спеціалізованих словників з трохи більш розширеними поясненнями термінів і варіантів їх використання.
А от виокремлювати "ділове мовлення" - хіба у тоненькій брошурці "Деякі особливості мови в діловому мовленні" чи якось так, а не робити його спеціальним предметом. :)
no subject
Date: Wednesday, 27 April 2011 10:11 am (UTC)Мій перший заробіток був 50 дойчмарок, тобто 25 євро по-сучасному. )) Переклади міні-АТС також у мене в анамнезі.)) Як на моє вухо, то хомут це не сленг, а нормальний термін, clamp?
no subject
Date: Wednesday, 27 April 2011 11:40 am (UTC)Щодо виходу за межі курсу мови для немовних фахів.. ті "немовні фахи" потребують лексикології-термінології ще більше ніж мовні. :) Бо універсальних філологів (так щоб ВСІ терміни знали у всіх галузях) напевне одиниці. Треба шукати компроміс напевне.
Та clamp, тільки clamp - це металевий зажим для товстого "неразделанного" (а як українською?.. на жаль, а анамнезі, так би мовити, дуже мало перекладів -на -з української :)) ) кабеля. А коли він розшивається на "десятки" і заводиться на крос, то жмутки дротів підв'язуються для впорядкування пластмасовими затяжками із "замочком", які німці англійською звали.. bleen! забула!! за 6 рків.. а здавалося, до смерті пам'ятатиметься :)) string, strip чи щось таке..
Але то так назвали/переклали німці - та хтозна як ці пластикові вузенькі штучки звуть, наприклад, американці. :)
no subject
Date: Wednesday, 27 April 2011 11:51 am (UTC)В англійській мові існує варіативність термінології. Я часто в технічній документації наших конкурентів знаходжу незвичайні з моєї точки зору терміни, вони не помилкові, вживаються широко. Та й у росмові також від галузі до галузі трапляються суттєві розбіжності.
Все це дуже складно і нереально десь вивчити. Тут вже кожний мовний чи немовний фахівець мусить сам свій вокабуляр поповнювати. Просто мовний фахівець спеціально підготовлений для такої системної роботи, а немовний може це робити стихійно.
no subject
Date: Wednesday, 27 April 2011 11:53 am (UTC)"кожний мовний чи немовний фахівець мусить сам свій вокабуляр поповнювати. Просто мовний фахівець спеціально підготовлений для такої системної роботи, а немовний може це робити стихійно."
Неможливо не погодитися. :)
no subject
Date: Wednesday, 28 September 2011 08:28 am (UTC)Довідка: RFC - серія документів, розподілена за тематиками. Описує стандарти та протоколи інтернету. Наприклад 1918, описує локальні мережі, 1034 - доменні імена,... і так далі...
носії мови
Date: Friday, 11 November 2011 12:46 pm (UTC)http://linguaphiles.livejournal.com/5626867.html
Re: носії мови
Date: Friday, 11 November 2011 06:27 pm (UTC)