Мова це теж суспільна конвенція: http://kerbasi.livejournal.com/79680.html Якщо вона перестає бути таковою, тоді носії кожної індивідуальної говірки зберігають її лише на рівні спілкування у родині, а на публіці їм пофіг, а згодом і у родині - пофіг, хіба що з батьками, поки живі. А освічена верства починає зловживати експериментами, бо не зовсім своє вухо не ріже. Зараз дуже складні процеси йдуть, різноспрямовані. З одного боку, мова дещо окріпла у центрі, на півночі та районному рівні сходу з півднем. З іншого боку, явно на заході йде повним ходом послаблення емоційного зв'язку з мовою, бо вже почалася серед молодого простонароддя тенденція, що круто російською, а творчі люди пишуть пісні, вірші, прозу мовною мішаниною. Що з цього вийде, можна тільки гадати. Тут і виявляється, хто оптиміст, хто песиміст.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
branchandroot
no subject
Date: Wednesday, 16 November 2011 05:38 pm (UTC)http://kerbasi.livejournal.com/79680.html
Якщо вона перестає бути таковою, тоді носії кожної індивідуальної говірки зберігають її лише на рівні спілкування у родині, а на публіці їм пофіг, а згодом і у родині - пофіг, хіба що з батьками, поки живі. А освічена верства починає зловживати експериментами, бо не зовсім своє вухо не ріже. Зараз дуже складні процеси йдуть, різноспрямовані. З одного боку, мова дещо окріпла у центрі, на півночі та районному рівні сходу з півднем. З іншого боку, явно на заході йде повним ходом послаблення емоційного зв'язку з мовою, бо вже почалася серед молодого простонароддя тенденція, що круто російською, а творчі люди пишуть пісні, вірші, прозу мовною мішаниною. Що з цього вийде, можна тільки гадати. Тут і виявляється, хто оптиміст, хто песиміст.