Про Миколаїв, як дзеркало українського нерозривного кола
Wednesday, 18 April 2012 11:02 amМиколаївські родичі розповіли. Восьмирічна дитина навчається у другому класі. Вчителька дає завдання написати кілька речень про рідне місто. «Тільки не пишіть нічого про Миколаїв – місто корабелів. Миколаїв ним вже давно не є».
І це правильно! Нарешті! А ще слід переписати підручник економічної географії України для 9-го класу. Переписати всі довідники, а також і Вікіпедію.
Працівники суднобудування та суміжних підприємств за СРСР складали не менше третини населення цього півмільйонного міста, а якщо брати трудові ресурси міста, то абсолютну більшість. Куди ж вони поділися?
Відповідь – перерозподілилися. Колишні дрібні, суто локальні молокозавод, радгосп «Піонер» на околиці міста, пивзавод «Янтар», відомий поза містом хіба що деяким одеським студентам тепер перетворилися на «Лакталіс» («Президент»), "Сандору" (тепер частина «Пепсіко»), «Янтар» вже як частину «Санінбеву». Власне у виробництві вони, мабуть, не набагато більше людей займають, але оскільки вони тепер виробляють на всю Україну, то багато людей займають у збуті, маркетингу, логістиці та різних інших бізнес- та технічний сервісах. Є низка й менш відомих компаній.
Другий, не менш великий сегмент – це зерноторгівля. Миколаїв був зерновим портом та центром заготівлі збіжжя ще за царату, тепер, коли не стало провідної галузі, місто повертається до свого природного економічного призначення. В умовах України заготівля збіжжя це дуже вигідний бізнес, до того ж не такий вже складний. Головне – потрапити через якісь зв’язки до ланцюжку посередників між селянином та великою експортною структурою. Ланцюжки довгі, тому доходу з них цілком вистачає щоб годувати величезну верству миколаївців, а також всіх інших, хто працює у сферах, де та верства гроші витрачає. Звичайно, ця система аномальна, вона існує допоки селянин погоджується продавати зерно за мізерні гроші, і не організувався, щоб себе захистити. Якщо це колись станеться, то перед значною часткою населення міста знов постане питання, як себе прогодувати.
На початку 90-х група громадських активістів рідкої для Миколаєва нетехнічної спеціалізації, а саме соціологи, економісти та різні гуманітарії провели власне дослідження з якого вибігало, що без суднобудування місто може прогодувати не більше 150, в крайньому разі 200 тисяч жителів. Що робити з різницею між 500 тисячами і цими цифрами пропонувалося замислитися політикам на місцевому та державному рівні. Їх не почули. Тобто почули тільки для того, щоб сформулювати гасла на місцевих виборах 1994-го року, а потім, як сіли у владні кабінети, то одразу ж забули. Як бачимо, наразі різниця зайняла себе у зерноторгівлі та у переформатованій (без якоїсь ролі влади) легкій та харчовій промисловості. Якщо навести порядок у сфері закупівель зерна, то місто чекає нова криза, не набагато менша за колапс суднобудування.
А тепер питання читачам для роздумів. Подібний аналіз, напевно, можна написати про більшість міст України. Значна частина населення заробляє у паразитичних, напівлегальних сферах або годується з грошей, зароблених цією частиною населення. Люди адаптувалися, і лікування буде дуже болючим. Це як вправлення суглобу: через деякий час після травма в людини вже біль вщух, а виправлення порушує адаптивність і викликає новий больовий напад. Отже, чи варто очікувати в Україні голосування за реформаторські програми?
І це правильно! Нарешті! А ще слід переписати підручник економічної географії України для 9-го класу. Переписати всі довідники, а також і Вікіпедію.
Працівники суднобудування та суміжних підприємств за СРСР складали не менше третини населення цього півмільйонного міста, а якщо брати трудові ресурси міста, то абсолютну більшість. Куди ж вони поділися?
Відповідь – перерозподілилися. Колишні дрібні, суто локальні молокозавод, радгосп «Піонер» на околиці міста, пивзавод «Янтар», відомий поза містом хіба що деяким одеським студентам тепер перетворилися на «Лакталіс» («Президент»), "Сандору" (тепер частина «Пепсіко»), «Янтар» вже як частину «Санінбеву». Власне у виробництві вони, мабуть, не набагато більше людей займають, але оскільки вони тепер виробляють на всю Україну, то багато людей займають у збуті, маркетингу, логістиці та різних інших бізнес- та технічний сервісах. Є низка й менш відомих компаній.
Другий, не менш великий сегмент – це зерноторгівля. Миколаїв був зерновим портом та центром заготівлі збіжжя ще за царату, тепер, коли не стало провідної галузі, місто повертається до свого природного економічного призначення. В умовах України заготівля збіжжя це дуже вигідний бізнес, до того ж не такий вже складний. Головне – потрапити через якісь зв’язки до ланцюжку посередників між селянином та великою експортною структурою. Ланцюжки довгі, тому доходу з них цілком вистачає щоб годувати величезну верству миколаївців, а також всіх інших, хто працює у сферах, де та верства гроші витрачає. Звичайно, ця система аномальна, вона існує допоки селянин погоджується продавати зерно за мізерні гроші, і не організувався, щоб себе захистити. Якщо це колись станеться, то перед значною часткою населення міста знов постане питання, як себе прогодувати.
На початку 90-х група громадських активістів рідкої для Миколаєва нетехнічної спеціалізації, а саме соціологи, економісти та різні гуманітарії провели власне дослідження з якого вибігало, що без суднобудування місто може прогодувати не більше 150, в крайньому разі 200 тисяч жителів. Що робити з різницею між 500 тисячами і цими цифрами пропонувалося замислитися політикам на місцевому та державному рівні. Їх не почули. Тобто почули тільки для того, щоб сформулювати гасла на місцевих виборах 1994-го року, а потім, як сіли у владні кабінети, то одразу ж забули. Як бачимо, наразі різниця зайняла себе у зерноторгівлі та у переформатованій (без якоїсь ролі влади) легкій та харчовій промисловості. Якщо навести порядок у сфері закупівель зерна, то місто чекає нова криза, не набагато менша за колапс суднобудування.
А тепер питання читачам для роздумів. Подібний аналіз, напевно, можна написати про більшість міст України. Значна частина населення заробляє у паразитичних, напівлегальних сферах або годується з грошей, зароблених цією частиною населення. Люди адаптувалися, і лікування буде дуже болючим. Це як вправлення суглобу: через деякий час після травма в людини вже біль вщух, а виправлення порушує адаптивність і викликає новий больовий напад. Отже, чи варто очікувати в Україні голосування за реформаторські програми?
no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 07:59 am (UTC)в херсоні - кожен третій (якщо не другий) дорослий чоловік
* до речі, а херсонський судозавод щось неочікувано розкочегарився останнім часом
(не те що в миколаєві, мде)
за реформаторські програми?
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:05 am (UTC)no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:13 am (UTC)У Херсоні один завод. Один працював і у Миколаєві, та й зараз щось там ще жевріє, під тим же власником тепер, здається, що й херсонський. Проблема в тому, що у Миколаєві є ще три, один з них в кілька разів більший за херсонський, другий - подібний, а третій - малотонажний, на нього можна незважати, про нього навіть не кожен миколаєвець згадає.
no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:14 am (UTC)Тепер трубний давно розвалений і поділений, а на феросплавному працює дві тисячі щасливців (зі 140 тисяч населення).
Re: за реформаторські програми?
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:15 am (UTC)no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:17 am (UTC)Re: за реформаторські програми?
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:18 am (UTC)просто тому, що не розуміють наслідків.
Re: за реформаторські програми?
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:20 am (UTC)no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:20 am (UTC)російський олігарх (не першого ешелону, здається, але то таке)
* власне, якщо масштаби руху мешканців миколає"ва в моря" приблизно такі ж, як і в херсоні, то полемічний градус та накал вашого посту одразу падає на порядок
Re: за реформаторські програми?
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:22 am (UTC)no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:27 am (UTC)З мого досвіду, зі знайомих - три моряки (ще одного згадав), і всі решта (десятки) - зерноторгівці. Десь так.
Re: за реформаторські програми?
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:31 am (UTC)no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:35 am (UTC)кожен третій дорослий чоловік (дорослий чоловік) - це буде не 1/3 від загальної чисельності населення, бо є ще гендерний аспект :)
1/7 загального населення десь, я б сказав; 310 000 / 7 = ~ 44 000 осіб
* а що там з широко разрекламованим наміром будувати в миколаєві корвети класу 58250 для нашого ВМФ? фьодрич даж там табличку урочисто викруткою вінтіл в минулому році, пригадую
як я розумію, пшик? шкода
no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:40 am (UTC)Дошку він на чомусь іншому прикручував. Це не той корвет, про який тепер хвилі піднялися.
Re: за реформаторські програми?
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:40 am (UTC)тим паче, що чим більше стає власності, тим більше хочеться гарантій.
бо сьогодні хата стоїть, а завтра забрали, і з бізнесу викинули.
no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:43 am (UTC)Re: за реформаторські програми?
Date: Wednesday, 18 April 2012 09:05 am (UTC)no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 09:12 am (UTC)no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 09:19 am (UTC)Re: за реформаторські програми?
Date: Wednesday, 18 April 2012 09:34 am (UTC)Хоча, звичайно доведеться пристосовуватись.
Але, як казав мій приятель по універу - людина не свиня, вона до всього звикає.
no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 09:39 am (UTC)Re: за реформаторські програми?
Date: Wednesday, 18 April 2012 09:43 am (UTC)Re: за реформаторські програми?
Date: Wednesday, 18 April 2012 09:54 am (UTC)Наше суспільство прагне нічого не робити і все мати.
І воно нічого не прогавило - все що могли урвали.
Хтось більше, а хтось менше.
Якщо говорити про реформи як побудову правової держави з захистом прав власності, справедливим судом і представницьким правлінням, то вони знизу не проводяться, і не ініціюються.
Тільки зверху.
Якби Міша Саакашвілі комусь в 2003 році розказав, що збирається робити, то ніколи не виграв би вибори.
Відповідно ніяких реформ в Грузії не було б.
no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 09:55 am (UTC)Re: за реформаторські програми?
Date: Wednesday, 18 April 2012 10:01 am (UTC)