Про Миколаїв, як дзеркало українського нерозривного кола
Wednesday, 18 April 2012 11:02 amМиколаївські родичі розповіли. Восьмирічна дитина навчається у другому класі. Вчителька дає завдання написати кілька речень про рідне місто. «Тільки не пишіть нічого про Миколаїв – місто корабелів. Миколаїв ним вже давно не є».
І це правильно! Нарешті! А ще слід переписати підручник економічної географії України для 9-го класу. Переписати всі довідники, а також і Вікіпедію.
Працівники суднобудування та суміжних підприємств за СРСР складали не менше третини населення цього півмільйонного міста, а якщо брати трудові ресурси міста, то абсолютну більшість. Куди ж вони поділися?
Відповідь – перерозподілилися. Колишні дрібні, суто локальні молокозавод, радгосп «Піонер» на околиці міста, пивзавод «Янтар», відомий поза містом хіба що деяким одеським студентам тепер перетворилися на «Лакталіс» («Президент»), "Сандору" (тепер частина «Пепсіко»), «Янтар» вже як частину «Санінбеву». Власне у виробництві вони, мабуть, не набагато більше людей займають, але оскільки вони тепер виробляють на всю Україну, то багато людей займають у збуті, маркетингу, логістиці та різних інших бізнес- та технічний сервісах. Є низка й менш відомих компаній.
Другий, не менш великий сегмент – це зерноторгівля. Миколаїв був зерновим портом та центром заготівлі збіжжя ще за царату, тепер, коли не стало провідної галузі, місто повертається до свого природного економічного призначення. В умовах України заготівля збіжжя це дуже вигідний бізнес, до того ж не такий вже складний. Головне – потрапити через якісь зв’язки до ланцюжку посередників між селянином та великою експортною структурою. Ланцюжки довгі, тому доходу з них цілком вистачає щоб годувати величезну верству миколаївців, а також всіх інших, хто працює у сферах, де та верства гроші витрачає. Звичайно, ця система аномальна, вона існує допоки селянин погоджується продавати зерно за мізерні гроші, і не організувався, щоб себе захистити. Якщо це колись станеться, то перед значною часткою населення міста знов постане питання, як себе прогодувати.
На початку 90-х група громадських активістів рідкої для Миколаєва нетехнічної спеціалізації, а саме соціологи, економісти та різні гуманітарії провели власне дослідження з якого вибігало, що без суднобудування місто може прогодувати не більше 150, в крайньому разі 200 тисяч жителів. Що робити з різницею між 500 тисячами і цими цифрами пропонувалося замислитися політикам на місцевому та державному рівні. Їх не почули. Тобто почули тільки для того, щоб сформулювати гасла на місцевих виборах 1994-го року, а потім, як сіли у владні кабінети, то одразу ж забули. Як бачимо, наразі різниця зайняла себе у зерноторгівлі та у переформатованій (без якоїсь ролі влади) легкій та харчовій промисловості. Якщо навести порядок у сфері закупівель зерна, то місто чекає нова криза, не набагато менша за колапс суднобудування.
А тепер питання читачам для роздумів. Подібний аналіз, напевно, можна написати про більшість міст України. Значна частина населення заробляє у паразитичних, напівлегальних сферах або годується з грошей, зароблених цією частиною населення. Люди адаптувалися, і лікування буде дуже болючим. Це як вправлення суглобу: через деякий час після травма в людини вже біль вщух, а виправлення порушує адаптивність і викликає новий больовий напад. Отже, чи варто очікувати в Україні голосування за реформаторські програми?
І це правильно! Нарешті! А ще слід переписати підручник економічної географії України для 9-го класу. Переписати всі довідники, а також і Вікіпедію.
Працівники суднобудування та суміжних підприємств за СРСР складали не менше третини населення цього півмільйонного міста, а якщо брати трудові ресурси міста, то абсолютну більшість. Куди ж вони поділися?
Відповідь – перерозподілилися. Колишні дрібні, суто локальні молокозавод, радгосп «Піонер» на околиці міста, пивзавод «Янтар», відомий поза містом хіба що деяким одеським студентам тепер перетворилися на «Лакталіс» («Президент»), "Сандору" (тепер частина «Пепсіко»), «Янтар» вже як частину «Санінбеву». Власне у виробництві вони, мабуть, не набагато більше людей займають, але оскільки вони тепер виробляють на всю Україну, то багато людей займають у збуті, маркетингу, логістиці та різних інших бізнес- та технічний сервісах. Є низка й менш відомих компаній.
Другий, не менш великий сегмент – це зерноторгівля. Миколаїв був зерновим портом та центром заготівлі збіжжя ще за царату, тепер, коли не стало провідної галузі, місто повертається до свого природного економічного призначення. В умовах України заготівля збіжжя це дуже вигідний бізнес, до того ж не такий вже складний. Головне – потрапити через якісь зв’язки до ланцюжку посередників між селянином та великою експортною структурою. Ланцюжки довгі, тому доходу з них цілком вистачає щоб годувати величезну верству миколаївців, а також всіх інших, хто працює у сферах, де та верства гроші витрачає. Звичайно, ця система аномальна, вона існує допоки селянин погоджується продавати зерно за мізерні гроші, і не організувався, щоб себе захистити. Якщо це колись станеться, то перед значною часткою населення міста знов постане питання, як себе прогодувати.
На початку 90-х група громадських активістів рідкої для Миколаєва нетехнічної спеціалізації, а саме соціологи, економісти та різні гуманітарії провели власне дослідження з якого вибігало, що без суднобудування місто може прогодувати не більше 150, в крайньому разі 200 тисяч жителів. Що робити з різницею між 500 тисячами і цими цифрами пропонувалося замислитися політикам на місцевому та державному рівні. Їх не почули. Тобто почули тільки для того, щоб сформулювати гасла на місцевих виборах 1994-го року, а потім, як сіли у владні кабінети, то одразу ж забули. Як бачимо, наразі різниця зайняла себе у зерноторгівлі та у переформатованій (без якоїсь ролі влади) легкій та харчовій промисловості. Якщо навести порядок у сфері закупівель зерна, то місто чекає нова криза, не набагато менша за колапс суднобудування.
А тепер питання читачам для роздумів. Подібний аналіз, напевно, можна написати про більшість міст України. Значна частина населення заробляє у паразитичних, напівлегальних сферах або годується з грошей, зароблених цією частиною населення. Люди адаптувалися, і лікування буде дуже болючим. Це як вправлення суглобу: через деякий час після травма в людини вже біль вщух, а виправлення порушує адаптивність і викликає новий больовий напад. Отже, чи варто очікувати в Україні голосування за реформаторські програми?
no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 07:59 am (UTC)в херсоні - кожен третій (якщо не другий) дорослий чоловік
* до речі, а херсонський судозавод щось неочікувано розкочегарився останнім часом
(не те що в миколаєві, мде)
no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:13 am (UTC)У Херсоні один завод. Один працював і у Миколаєві, та й зараз щось там ще жевріє, під тим же власником тепер, здається, що й херсонський. Проблема в тому, що у Миколаєві є ще три, один з них в кілька разів більший за херсонський, другий - подібний, а третій - малотонажний, на нього можна незважати, про нього навіть не кожен миколаєвець згадає.
no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:20 am (UTC)російський олігарх (не першого ешелону, здається, але то таке)
* власне, якщо масштаби руху мешканців миколає"ва в моря" приблизно такі ж, як і в херсоні, то полемічний градус та накал вашого посту одразу падає на порядок
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:за реформаторські програми?
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:05 am (UTC)Re: за реформаторські програми?
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:15 am (UTC)Re: за реформаторські програми?
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:18 am (UTC)просто тому, що не розуміють наслідків.
Re: за реформаторські програми?
From:Re: за реформаторські програми?
From:Re: за реформаторські програми?
From:Re: за реформаторські програми?
From:Re: за реформаторські програми?
From:Re: за реформаторські програми?
From:Re: за реформаторські програми?
From:Re: за реформаторські програми?
From:Re: за реформаторські програми?
From:до економіки,яка існує за рахунок розкриття талантів б
From:Re: до економіки,яка існує за рахунок розкриття таланті
From:хтось нарешті мусить сказати і зробити так, щоб держав
From:no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:14 am (UTC)Тепер трубний давно розвалений і поділений, а на феросплавному працює дві тисячі щасливців (зі 140 тисяч населення).
no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:17 am (UTC)no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 08:43 am (UTC)no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 09:39 am (UTC)no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 09:55 am (UTC)no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 04:56 pm (UTC)чому ви схиляєтесь до "позитивістської диктатури"?
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: Thursday, 19 April 2012 08:15 am (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: Friday, 20 April 2012 10:42 pm (UTC)Внутрішні умови можуть при недружньому поглинанні іншою державою. Тоді так звані еліти або схаменуться (що дуже малоймовірне) або звільнять місце новим лідерам. Грубо кажучи - отримання шансу через військову поразку.
no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 10:49 am (UTC)no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 05:11 pm (UTC)no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 01:00 pm (UTC)Індустріалізація здійснювалася за рахунок грабунку селян, у яких віжчужували увесь надлишковий і навіть частину необхідного продукту і надалі промислові гіганти грабували різні галузі виробництва. У села продовжували вилучати увесь надлишковий продукт, щоб прогодувати "гегемонів", а витрати енергії на виробництво прод. у 3-5 разів перевищували ті, що існували в цивілізованих країнах. На Сході завжди жили паразити, яким начхати, за чий рахунок вони живуть, аби бабло заробляти та відчувати себе гегемоном.
Миколаїв - не дзеркало України, а дзеркало промислових регіонів, у якому відбивається не вельми приваблива фізія.
no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 03:32 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:щоб люди максимально розкривали свої таланти з економ
From:Re: щоб люди максимально розкривали свої таланти з екон
From:no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 05:35 pm (UTC)Запитання ortep75 про реформаторські програми, та що саме мається на увазі, дуже слушне та своєчасне. Бо під реформами протягують будь-яке неподобство, заточене на збагачення вузького кола, звертання і так мізерної участі у фромуванні типу життя в країні, тощо.
З dniprovska теж не погодитись не можу. Те, що вона каже, загалом, не протирічить тому, що кажеш ти, як я це бачу. Просто ти бачиш все "люблячими" очима (хоча діагноз ставиш подібний), а вона просто говорить, як є, або подібно до того у великому відсотку.
no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 07:04 pm (UTC)А, взагалі, дивно, що в когось з моїх давніх читачів можуть виникати питання, стосовно того, які реформи я маю на увазі. Я що, помічений у спробах протягнути "будь-яке неподобство, заточене на збагачення вузького кола, звертання і так мізерної участі у фромуванні типу життя в країні, тощо"?
(no subject)
From:Цитата дня
Date: Wednesday, 18 April 2012 07:13 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 19 April 2012 08:21 am (UTC)no subject
Date: Thursday, 19 April 2012 08:43 am (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: Tuesday, 22 May 2012 07:39 pm (UTC)пивзавод «ЯнÑаÑ», вÑдомий поза мÑÑÑом Ñ Ñба Ñо деÑким одеÑÑким ÑÑÑденÑам
ТÑлÑки в ÑÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¼ÑÑÑÑ Ð½ÐµÐ²ÑÑно. Ðиво з "ЯнÑаÑÑ" завозили Ñе в 90-ÑÑ (97-й, 98-й - ÑоÑно не пÑигадаÑ) Ñ ÐиÑв, ми вÑилиÑÑ Ð² ÐÐÐ ÑодÑ, Ñ Ð½Ð°Ð¼ воно навÑÑÑ Ð±Ñло доÑиÑÑ Ñаки ÑподобалоÑÑ. Чи Ñо напÑикÑнÑÑ Ð¼Ð¸Ð½Ñлого ÑокÑ, Ñи Ñо на поÑаÑÐºÑ Ð²Ð¶Ðµ ÑÑого воно бÑло з*ÑвилоÑÑ Ñ ÐиÑÐ²Ñ Ð·Ð½Ð¾Ð²Ñ - баÑив.
Ðнов покÑÑÑÑваÑи не бÑав - вибÑÑ Ð·Ð°Ñаз доÑиÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ð¹, Ñ Ð±ÐµÑÑ Ñак зване "живе", Ñа й Ð²Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ñ Ð½Ð°Ð¹ÑлÑбленÑÑе Ñе киÑвÑÑке подÑлÑÑке (Ñо його ÑкимоÑÑ Ð´Ð¸Ð²Ð¾Ð¼ не пеÑеÑÑали виÑоблÑÑи), а пÑÑÐ»Ñ Ð½Ñого - полÑавÑÑке. ÐÑоÑе ÑкÑо в кÑоÑÐºÑ Ð±Ñде ÑÑлÑки "ÐболонÑ", "СлавÑÑиÑ" Ñа "ЯнÑаÑ" - Ñо вÑзÑÐ¼Ñ ÑÑеÑÑ :)
no subject
Date: Tuesday, 22 May 2012 07:50 pm (UTC)ЯкоÑÑ Ñ Ñе "Ñ ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¶Ð¸ÑÑÑ" бÑв пеÑекладаÑем Ñаме на пеÑеговоÑÐ°Ñ ÑÑоÑовно ÑнвеÑÑиÑÑй Ñ Ð½Ð¾Ð²Ñ ÑÐµÑ Ð½Ð¾Ð»Ð¾Ð³ÑÑ Ð½Ð° ÑÑÐ¾Ð¼Ñ Ð·Ð°Ð²Ð¾Ð´Ñ.