Про Миколаїв, як дзеркало українського нерозривного кола

[kerbasi]

Миколаївські родичі розповіли. Восьмирічна дитина навчається у другому класі. Вчителька дає завдання написати кілька речень про рідне місто. «Тільки не пишіть нічого про Миколаїв – місто корабелів. Миколаїв ним вже давно не є».

І це правильно! Нарешті! А ще слід переписати підручник економічної географії України для 9-го класу. Переписати всі довідники, а також і Вікіпедію.

Працівники суднобудування та суміжних підприємств за СРСР складали не менше третини населення цього півмільйонного міста, а якщо брати трудові ресурси міста, то абсолютну більшість. Куди ж вони поділися?

Відповідь – перерозподілилися. Колишні дрібні, суто локальні молокозавод, радгосп «Піонер» на околиці міста, пивзавод «Янтар», відомий поза містом хіба що деяким одеським студентам тепер перетворилися на «Лакталіс» («Президент»), "Сандору" (тепер частина «Пепсіко»), «Янтар» вже як частину «Санінбеву». Власне у виробництві вони, мабуть, не набагато більше людей займають, але оскільки вони тепер виробляють на всю Україну, то багато людей займають у збуті, маркетингу, логістиці та різних інших бізнес- та технічний сервісах. Є низка й менш відомих компаній.

Другий, не менш великий сегмент – це зерноторгівля. Миколаїв був зерновим портом та центром заготівлі збіжжя ще за царату, тепер, коли не стало провідної галузі, місто повертається до свого природного економічного призначення. В умовах України заготівля збіжжя це дуже вигідний бізнес, до того ж не такий вже складний. Головне – потрапити через якісь зв’язки до ланцюжку посередників між селянином та великою експортною структурою. Ланцюжки довгі, тому доходу з них цілком вистачає щоб годувати величезну верству миколаївців, а також всіх інших, хто працює у сферах, де та верства гроші витрачає. Звичайно, ця система аномальна, вона існує допоки селянин погоджується продавати зерно за мізерні гроші, і не організувався, щоб себе захистити. Якщо це колись станеться, то перед значною часткою населення міста знов постане питання, як себе прогодувати.

На початку 90-х група громадських активістів рідкої для Миколаєва нетехнічної спеціалізації, а саме соціологи, економісти та різні гуманітарії провели власне дослідження з якого вибігало, що без суднобудування місто може прогодувати не більше 150, в крайньому разі 200 тисяч жителів. Що робити з різницею між 500 тисячами і цими цифрами пропонувалося замислитися політикам на місцевому та державному рівні. Їх не почули. Тобто почули тільки для того, щоб сформулювати гасла на місцевих виборах 1994-го року, а потім, як сіли у владні кабінети, то одразу ж забули. Як бачимо, наразі різниця зайняла себе у зерноторгівлі та у переформатованій (без якоїсь ролі влади) легкій та харчовій промисловості. Якщо навести порядок у сфері закупівель зерна, то місто чекає нова криза, не набагато менша за колапс суднобудування.

А тепер питання читачам для роздумів. Подібний аналіз, напевно, можна написати про більшість міст України. Значна частина населення заробляє у паразитичних, напівлегальних сферах або годується з грошей, зароблених цією частиною населення. Люди адаптувалися, і лікування буде дуже болючим. Це як вправлення суглобу: через деякий час після травма в людини вже біль вщух, а виправлення порушує адаптивність і викликає новий больовий напад. Отже, чи варто очікувати в Україні голосування за реформаторські програми?

Comments

[der-sch-shall.livejournal.com]

яка частка миколаївців працює моряками на іноземних судах? мені просто цікаво
в херсоні - кожен третій (якщо не другий) дорослий чоловік
* до речі, а херсонський судозавод щось неочікувано розкочегарився останнім часом
(не те що в миколаєві, мде)

[kerbasi.livejournal.com]

Не знаю. Суто з побуту: двоє моїх колишніх близьких приятелів з факультету пішли у моря. Один - торік, другий - вже кілька років. Нам, електрикам, найпростіше отримати морський диплом, та й посада непильна, обов*язки не напружують. Стосовно інших фахів - це більш складно і робота можу бути малоприємною.

У Херсоні один завод. Один працював і у Миколаєві, та й зараз щось там ще жевріє, під тим же власником тепер, здається, що й херсонський. Проблема в тому, що у Миколаєві є ще три, один з них в кілька разів більший за херсонський, другий - подібний, а третій - малотонажний, на нього можна незважати, про нього навіть не кожен миколаєвець згадає.

[der-sch-shall.livejournal.com]

так,є такий собі новіцкій
російський олігарх (не першого ешелону, здається, але то таке)
* власне, якщо масштаби руху мешканців миколає"ва в моря" приблизно такі ж, як і в херсоні, то полемічний градус та накал вашого посту одразу падає на порядок

за реформаторські програми?

[ortep75.livejournal.com]

а що саме мається на увазі?

Re: за реформаторські програми?

[kerbasi.livejournal.com]

У випадку миколаївських зернотрейдерів та йхнів утриманців - будь-яка програма, яка демонополізує зерновий ринок, наприклад. А це зробить будь-яке "не пацанське" керівництво країни.

Re: за реформаторські програми?

[ortep75.livejournal.com]

за "не пацапське" керівництво проголосують.
просто тому, що не розуміють наслідків.

[ravlyk.livejournal.com]

Те саме з Нікополем, в якого за совєтів на гербі були самі труби і всі чоловіки працювали або на трубному, або на феросплавному заводі.
Тепер трубний давно розвалений і поділений, а на феросплавному працює дві тисячі щасливців (зі 140 тисяч населення).

[kerbasi.livejournal.com]

Це ж у вас є ще завод, де виробляють машини для змішування вибухівки. Я там був колись. Але це, звісно, крапля в морі для 140 тисячного міста. Там хіба кілька сотень робить разом з охороною.

[ravlyk.livejournal.com]

Не знала, що в нас таке виробляють :) Тобто, крихітних заводиків справді багато, але ніколи не цікавилась ними.

[groben.livejournal.com]

Ні. Тому реформи можуть бути проведені лише при суто недемократичній, але налаштованій на позитивний розвиток владі. Шанси на швидкі реформи мирним шляхом були втрачені попереднім президіотом. Тепер - лише через індивідуальний террор проти т.з. "еліти" чи через позитивістську диктатуру. Т.к. "південно-корейський" варіант. Якщо, звісно, для нього якось складуться сприятливі зовнішньо-політичні умови. Доки що таких умов немає.

[kerbasi.livejournal.com]

Внутрішніх умов також ще немає. Немає поки що "позитивістської хунти". Як можеш бачити з дискусій і у тебе, і у мене у щоденнику, найкращі українські інтелектуали все ще намагаються заспокоїти себе можливостями еволюційного розвитку. Коли вони зрозуміють, що це тільки спроби психологічного самозахисту, а не віддзеркалення реальності, і зрештою почнуть мислити об*єктивно, тільки тоді з*явиться можливість позитивістської диктатури.

[r0mn.livejournal.com]

ви є адвокатом вільної ринкової економіки.
чому ви схиляєтесь до "позитивістської диктатури"?

[odyn-owl.livejournal.com]

але ж при варіанті "позитивіської хунти" існує велика небезпека отримати саме хунту, без всякого позитивізму. Ставка іде тільки на особисті якості диктатора чи кола диктаторів.

[docent030.livejournal.com]

--Внутрішніх умов також ще немає. Немає поки що "позитивістської хунти".
Внутрішні умови можуть при недружньому поглинанні іншою державою. Тоді так звані еліти або схаменуться (що дуже малоймовірне) або звільнять місце новим лідерам. Грубо кажучи - отримання шансу через військову поразку.

[ioiizi.livejournal.com]

смотря кто будет проводить реформы. важно что бы смогли донести суть и перспективу, и не мало важно что бы это делали люди которые не были замешаны г*вне(пардон) ранее, хотя если учесть короткую память наших людей то это смертельно. если четко выстроить план и объяснить то все возможно,а если как обычно - вперед бульдозер а там посмотрим, то ничего хорошего не выйдет.

[kerbasi.livejournal.com]

Вище - дискусія з ortep75. Його тези, НМД, співзвучні з Вашими зауваженнями, і відповідно мої відповіді стосуються і Вашого коменту також.

[dniprovska.livejournal.com]

Миколаїв, Донецьк, Луганськ та ін. ніколи не голосуватимуть за реформи, бо українські промислові регіони завжди були паразитами.

Індустріалізація здійснювалася за рахунок грабунку селян, у яких віжчужували увесь надлишковий і навіть частину необхідного продукту і надалі промислові гіганти грабували різні галузі виробництва. У села продовжували вилучати увесь надлишковий продукт, щоб прогодувати "гегемонів", а витрати енергії на виробництво прод. у 3-5 разів перевищували ті, що існували в цивілізованих країнах. На Сході завжди жили паразити, яким начхати, за чий рахунок вони живуть, аби бабло заробляти та відчувати себе гегемоном.

Миколаїв - не дзеркало України, а дзеркало промислових регіонів, у якому відбивається не вельми приваблива фізія.

[kerbasi.livejournal.com]

Чим Львів та Київ, наприклад, з їхніми промисловами гігантами менш паразитичні за схід/південь?

[chita-i.livejournal.com]

Дуже цікавий допис. Примушує задуматися. Останнє речення дуже вірне, вважаю.

Запитання ortep75 про реформаторські програми, та що саме мається на увазі, дуже слушне та своєчасне. Бо під реформами протягують будь-яке неподобство, заточене на збагачення вузького кола, звертання і так мізерної участі у фромуванні типу життя в країні, тощо.

З dniprovska теж не погодитись не можу. Те, що вона каже, загалом, не протирічить тому, що кажеш ти, як я це бачу. Просто ти бачиш все "люблячими" очима (хоча діагноз ставиш подібний), а вона просто говорить, як є, або подібно до того у великому відсотку.

[kerbasi.livejournal.com]

Я ж там і відповів, які реформи.
А, взагалі, дивно, що в когось з моїх давніх читачів можуть виникати питання, стосовно того, які реформи я маю на увазі. Я що, помічений у спробах протягнути "будь-яке неподобство, заточене на збагачення вузького кола, звертання і так мізерної участі у фромуванні типу життя в країні, тощо"?

Цитата дня

[livejournal.livejournal.com]

Користувач chita_i посилається на ваш запис з Цитата дня (http://chita-i.livejournal.com/57951.html) пишучи: [...] й напад. Отже, чи варто очікувати в Україні голосування за реформаторські програми? МШФ kerbasi [...]

[odyn-owl.livejournal.com]

завдяки світовій кризі, а також жадності укр влади. Заробляти стає важче і важче, різноманітні контролі і бюрократія зростає, ві того кількість незайнятого населення зростає, яке навіть не може прикласти в себе в тіньовому бізнесі. зводиться до того що втрачати вже нема чого і реформи не викликають страху.

[kerbasi.livejournal.com]

На мою думку, зміни під тиском доведеного до відчаю натовпу не найкращий сценарій. Краще все ж таки якщо якісь добірні меншини консолідуються (підприємці, військові бозна хто ще...) і чинять "тиск суспільства" у столиці.

[roman_sharp.livejournal.com]

Все дуже правильно й тверезо написано...



пивзавод «Янтар», відомий поза містом хіба що деяким одеським студентам

Тільки в цьому місці невірно. Пиво з "Янтаря" завозили ще в 90-ті (97-й, 98-й - точно не пригадаю) у Київ, ми вчилися в КПІ тоді, і нам воно навіть було досить таки сподобалося. Чи то наприкінці минулого року, чи то на початку вже цього воно було з*явилося у Києві знову - бачив.

Знов покуштувати не брав - вибір зараз досить великий, я беру так зване "живе", та й взагалі моє найулюбленіше це київське подільске (що його якимось дивом не перестали виробляти), а після нього - полтавське. Проте якщо в кіоску буде тільки "Оболонь", "Славутич" та "Янтар" - то візьму третє :)

[kerbasi.livejournal.com]

В 90-ті возили десь з середини 90-х. Раніше навряд, бо строк реалізації був лише 5 діб. Після - вже пиво перекисало, бо процеси пляшці продовжувалися. Для споживача це було непогано, бо якщо не зовсім живе, то точно напівживе пиво було. Це вже у 90-ті задача постала розширювати ринки. а для цього потрібний був довший shelf live, і почали використовувати спочатку домішки, а потім і сепарацію з фільтрацієй до більш чистого рівня, ніж раніше.

Якось я ще "у тому житті" був перекладачем саме на переговорах стосовно інвестицій у нові технології на цьому заводі.