Тепер і я лавреат

[kerbasi]

Дорогою на роботу зайшов сьогодні до поштового відділення перевірити свою скриньки, а там на мене чекала посилочка від шановної bapbapa_serafym   зі спеціальним призом  за написання до спільноти lvivska_kava
дописів "Нельвівська кава" (у моєму щоденнику - "Кавове").  

Посилочка містила десяток пакуночків з "Кавою зі Львову" та файні ручки з фірмовим логотипом "Кава зі Львова". Довго йшла до мене, але нарешті дісталася. Щоправда, судячи з кількості "Українських тижнів" у скринці, я вже п'ять тижнів скриньку не перевіряв... А здавалося, що лише пару тижнів... Час ресурс швидкоплинний.

Коли починав писати на кавову тему було планів щонайменш на десяток дописів, але, як часто зі мною трапляється, щось не визріли. Може, тепер під впливом чарівних ароматів "Кави зі Львову" нарешті достигнуть.

Отже, робочий тиждень для мене в офісі почався з горнятка запашною львівською кави.

Особливо приємно, що це перша відзнака за мої дописи у ЖЖ та, взагалі, за будь-які дописи. Дуже-дуже приємно! Дякую, Барбаро!

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Інтелігенція всюди каву пила, не тільки у Львові, і за царату, і за совітів.
Пояснення, мабуть, у тому, що Львів приєднали до СРСР, коли вже не було боротьби з буржуазними штучками, тому кав*яні не замінили на дієт*їдальні та закусочньіє, тому вони продовжили існування, а в інших містах їх доводилося відновлювати та пробивати через облпостач, щоб завозив каву, обладнання і т.д.

[vjn.livejournal.com]

===не тільки у Львові, і за царату, і за совітів.

До чого тут совіти, якщо я про Юрія Кульчицького?

[kerbasi.livejournal.com]

сумнівно, що саме ореол особи Кульчицького визначає культовість кави у сучасному Львові.

[tin-tina.livejournal.com]

Давайте я тепер поясню всерйоз. Справа в тому, що навіть у старі добрі часи було дві традиції кавопиття: одна, умовно кажучи, варшавсько-петербурзька, друга - віденсько-львівська. Якщо згідно з першою кавомани приходили пити каву, то, згідно з другою, кавомани в кав"ярнях жили. Тобто приходили сюди рано-вранці, тут розкладалися зі своїми поточними справами, тут приймали гостей, випускали журнали (як Франко) чи формулювали і розв"язували математичні проблеми (як Банах). Інколи навіть приймали екзамени в студентів. Природньо, що ця друга традиція мала більше шансів перетривати всі пізніші потрясіння.
От чого воно первісно так склалося, цього вже не знаю. Може, у Львові скрутніше було з помешканнями.

[kerbasi.livejournal.com]

Ваша традиція - варіант західно=європейської 17 століття, де кав'ярні були осередками світського життя та вільнодумства. Традиція російської імперії йде з двох трендів: "колоніальні лавки" та впливу східно-південних сусідів, Отоманської імперії та (мабуть, більше) Персії. Колоніальні лавки прийшли з Заходу. Там купували чай, каву, прянощі. Колоніальна лавка у 20-ті роки була навіть у селі у Поволж'ї, де народився один з моїх прадідів, і під час відомого голоду перевіз туди родину з одного волзького міста, де при університеті він ще за царя тримав чайну для професури. Можливо, і лавка була його, про це я не питав, а тепер вже й нікого.

Прикольно, що крамницю саме під назвою "Колоніальний крам" я бачив у маленькому голандському містечку 1998-го, через 8 років, коли я знов туди приїхав, вона вже так не називалася через політкоректність, мабуть.

Східні звичаї приходили через дипломатію та торгівлю, це більше чає/кавопиття вдома, з "дурного смаку" сервізами серед килимів на стінах :)) Кумедно це все тепер дивитися по якомусь іранському або турецькому ТБ-каналу, коли показують щось з їхнього життя. Одразу ж видні витоки деяких рососовкових звичаїв.

Не стверджую, що написане мною - істина. Робоча гіпотеза, не більше.

[tin-tina.livejournal.com]

Ні-ні, це неточно, бо між Варшавою та Львовом теж була чимала різниця в цьому плані. На початку міжвоєнного періоду це спричинило чималі тертя, коли львівські кав"ярні спробували перевести на варшавський лад "зайшов-випив каву-негайно пішов". Якщо потерпите, я знайду уривок з Винничука, він чимало про це писав у "Львівській каві".