От ви слушно зазначили, що у переломний момент стан укр. суспільства і суспільств Сх. Європи і Прибалтики відрізнявся, тому і темпи розвитку в нас були різні. А стан відрізнявся тому, що Сх-Європ. соціалізм і рад. соціалізм - то двє большиє разніци.
У Сх. Європі і політ, і економічна система була ліберальнішою, ніж у СРСР, тому суспільство швидше піднялося з колін. Лєх Валєнса, наприклад, створив "Солідарність". Звичайно, по голівці його за це не гладили, але у СРСР у 60-70 р.р. теж була серія робітничих протестів. Ви знаєте імена їхніх організаторів? Їх мало хто знає, бо їх фізично знищили. Одних постріляли, а інших посадили на 15-20р.р., і вони вийшли фізично й морально зламаними. Якби Валєнса вякнув на радянській судоверфі "геть комуняк" і затіяв незалежний профсоюз, то отримав би вишку (або пятнашку).
Можливість - то не лише відчинені двері. Уявіть собі, Ви сиділи довго у тюрмі, Вас там морили голодом, зламали хребет, відбили пам'ять, повикручували руки-ноги, а потім відчинили двері і сказали "Ви - вільні! перед вами відкриті усі шляхи! Шо ж ви так повільно повзете!" Приблизно в такому ж стані опинилося наше суспільство на той момент, коли нам нарешті викинули незалежність, то ж не дивно, що у перші роки ми ледь повзали.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
branchandroot
no subject
Date: Monday, 21 May 2012 04:42 pm (UTC)У Сх. Європі і політ, і економічна система була ліберальнішою, ніж у СРСР, тому суспільство швидше піднялося з колін. Лєх Валєнса, наприклад, створив "Солідарність". Звичайно, по голівці його за це не гладили, але у СРСР у 60-70 р.р. теж була серія робітничих протестів. Ви знаєте імена їхніх організаторів? Їх мало хто знає, бо їх фізично знищили. Одних постріляли, а інших посадили на 15-20р.р., і вони вийшли фізично й морально зламаними. Якби Валєнса вякнув на радянській судоверфі "геть комуняк" і затіяв незалежний профсоюз, то отримав би вишку (або пятнашку).
Можливість - то не лише відчинені двері. Уявіть собі, Ви сиділи довго у тюрмі, Вас там морили голодом, зламали хребет, відбили пам'ять, повикручували руки-ноги, а потім відчинили двері і сказали "Ви - вільні! перед вами відкриті усі шляхи! Шо ж ви так повільно повзете!" Приблизно в такому ж стані опинилося наше суспільство на той момент, коли нам нарешті викинули незалежність, то ж не дивно, що у перші роки ми ледь повзали.