Мовні паралелі

[kerbasi]

Є у Ла-Маншу кілька островів, які знаходяться під юрисдикцією Британської корони, але формально у склад королівства не входять. Втім, їхній правовий статус для нас не так важливий. Важливо, що вони фактично існують у спільному економічному, політичному, культурному просторі з Великобританією, а решта – особливості місцевого самоврядування та міжнародних угод.

Ці острови примітні тим, що на них віддавна розмовляли самобутніми мовами або діалектами. Мова чи не мова – це часто питання суб’єктивне та політичне. От ці мови часто називають діалектами нормандської мови, часом вигадують якісь особливі терміни, але це також для нас не важливо. Головне, що вони існували фактично, як повноцінні мови з одномовними носіями, які усвідомлювали свою мовну відокремленість від інших мов, а деякі з них мали літературну традицію, освіту, ЗМІ. Тому далі я їх називатиму мовами.

У наші дні з кількох таких мов ледве жевріють три: джерсійська, гернсійська та саркська. Саркською вже володіють лише кілька десятків дуже старих людей, а гернсійською – також на дві третини пенсіонери, тільки кількісно їх трохи більше, ніж «саркчан», є обмежене радіомовлення та світла літературна історія у минулому. Саркська помітної літературної традиції не мала, як і літературної кодифікації мови. Нижче розглянемо джерсійську, бо вона ще більш-менш фугкціонує, і є чимало наполегливих активістів, які намагаються її врятувати.

Цікаво, що джерсійська інтелігенція відчула загрозу своєї мові ще у 19 сторіччі, хоча саме на той період прийшовся бум книговидання, літературної творчості, видання газет, часописів. Але соціальна престижність мови поза мистецьким колом залишалася на низькому рівні. Примітно, що однією з ключових фігур, що сприяла підвищенню соціального престижу джерсійської мови, був іншомовний письменник Віктор Гюго, який певний час провів на острові у засланні, і місцева мова несподівано, як для носія імперської мови, викликала в нього ентузіазм.

Під час другої світової війни острови були окуповані Німеччиною. Опір окупантам призвів до росту патріотичних настроїв. Нарешті спілкування мовою, читання періодики та літератури стало престижним, бо цієї мови не розуміли ані німецькі окупанти, ані їхні французькі перекладачі-колаборанти.

Втім, процес вмирання мови розігнався до неймовірної швидкості вже після війни. Руйнація, бідність, спричинені окупацією та повоєнним економічним занепадом призвели до чисельної еміграції корінних носіїв з островів. Присутність збільшених контингентів англійський військ (а на острові Сарк - переселенців за пільговим податковим режимом, який впроваджений на острові), зробило англійців важливим економічним чинником, отже, на їхню мову почали переходити ті, хто на них працював, а це фактично більшість населення. В результаті останній одномовний носій помер ще у 50-ті роки минулого століття, а останніх одномовних дітей приймали до шкіл у 70-ті. Лише 2% населення вважають, що вільно володіють джерсійською мовою, 15% - що більш-менш. Навіть до початкової школи вже не приходять одномовні носії, як це було ще 40 років тому.

Джерсійці мають багаточисленні та заможні діаспори. Назва Нью-Джерсі говорить за себе. У Канаді, зокрема у Квебеку існують джерсійські села, здебільшого рибацькі. Але у другій половині 20-го століття ситуація змінилася і в діаспорах: тепер лише одиниці, здебільшого немолодих людей більш-менш володіють мовою, а нові покоління повністю перейшли на англійську або французьку (у Квебеку). Хоча мовні ініціативи на історичній батьківщині підтримують матеріально.

Виснови з цієї історії для нас наступні:

1. Певний розквіт літературної творчості на мові не гарантує і не означає її живучості. Головне – мова спілкування людей, мова адміністрації, мова господарських відносин.

2. Відсутність часописів, газет тощо мовою – це погано, але їхня наявність також не є порятунком мови. ЗМІ – це добре, але мова дома, на вулиці, на роботі – важливіше.

3. В умовах відкритої економіки мову легко може вбити бідність і економічний занепад. Українську не вбили злиденні 90-ті, але серйозно підкосили. І нівелювали спалах прагнень до відродження мови предків, часто на той час живих предків на сході та півдні. Тому поряд з мовними вимогами до політиків обов’язково мусять йти соціальні та економічні вимоги.

4. Діаспори, якими б численними та заможними вони не були, не рятують мову на історичній батьківщині, та й самі не дуже її зберігають у третьому-четвертому поколінні.

Написано за матеріалами статей Вікіпедії різними мовами та наведених там посилань.

Comments

[oranzhopa.livejournal.com]

І, все ж, має бути і четвертий пункт.
Існує певне критичне число носіїв мови необхідне для того, щоб мова не помирала.
Колись умовно вважалося, що це 100 тис, але світові приклади свідчать, що і деякі значно чисельніші мови помирають, а деякі менші за 100 тис добре стоять.

[aandrusiak.livejournal.com]

Цікаво було б дослідити життєвий цикл мови, а також чинники які впливають на нього. Чи може такі дослідження вже робилися?

[tin-tina.livejournal.com]

По відношенню до мов полабських слов"ян. Здається, Шевельов згадував (хоча, може, й Пріцак, не пригадую)

[kerbasi.livejournal.com]

За запитом language life cycle пошуковики дають кілька посилань.

[tin-tina.livejournal.com]

А як щодо сардської? (http://sc.wikipedia.org/wiki/Limba_sarda)

[aandrusiak.livejournal.com]

В Італії регіональні мови досить непогано почуваються. Дається взнаки колишня роздробленість Італії, коли ці мови були повноправними та застосовувалися в усіх сферах життя.

[tin-tina.livejournal.com]

В Іспанії, кажуть, теж.

[kerbasi.livejournal.com]

Чимало схожого з українською мовою: від важливості для самоідентифікації, важкого просування у всі сфери життя попри офіційне визнання до втрати у молодих поколіннях:

The Sardinian language is one of the principal elements of Sardinian cultural heritage, and there is activity dedicated to studying the language and acknowledging its importance; the recognition of the Sardinian language as a prominent element of the cultural identity is diffusely supported by the population.
........
In the last decade, the Sardinian language has been legally recognized ... yet its actual acknowledgement in the present-day life is hard. For example, in many Italian libraries and universities, the books about Sardinian language are still grouped under the labels Linguistica italiana (Italian linguistics), Dialetti italiani (Italian dialects) or Dialettologia italiana (Italian dialectology),[2] despite its legal recognition as a different language.

Despite the political campaigns launched in order to put Sardinian on an equal footing with Italian, and any emotive value linked to Sardinian identity, the sociolinguistic situation in Sardinia due to several reasons, mainly political and socioeconomic (the gradual depopulation of the island's interior and rural exodus towards more urbanized and industrialized areas, the forced use of Italian presented as a prerequisite to get jobs and as one of the keys to social advancement, the barriers to communication between the dialectal varieties etc.) has resulted in a constant regression, though it is not homogeneous throughout the island;[3] many Sardinians (especially those born in the towns, far more populated than the villages) are raised in families in which bilingual parents spoke to them predominantly Italian, being the children monolingual and with little proficiency in Sardinian. Nowadays, Sardinian is a language living in an unstable status of diglossia and code-switching; UNESCO classifies the language as endangered as "many children learn the language, but some of them cease to use it throughout the school years"[4]: there is a serious decline of language ability from one generation to the next, in which Sardinian is being replaced by Italian.[5]

[tin-tina.livejournal.com]

В них є дуже цікаві письменники, навіть і Нобелівські лауреати (це я згадала Грацію Деледда). Але вона, здається, італійською писала.

[crema-catalana.livejournal.com]

Дякую. Доречно й точно.

[aandrusiak.livejournal.com]

Так, мої спостереження щодо діаспор так само не дуже оптимістичні.

[slipa-ol.livejournal.com]

так. якщо голодному замість ковбаси розповідати про чарівність звучання та мелодійність мови то реакція може бути протилежна очікуваній, але якщо тою ж таки мовою запропонувати йому добрий шмат ковбаси то вже можна сподіватись на пробудження свідомості.

[kerbasi.livejournal.com]

Та навіть при всій пробудженій свідомості, користі від неї мало, якщо носії цієї свідомості виїжджають за кордон на заробітки, або змушені переходити на більш соціально престижну мову, щоб збільшити шанси працевласштування на батьківщині. Бідність як чинник національної (не)безпеки - цей аспект, на жаль, державотворцями 90-х не усвідомлювався.

[o-teren.livejournal.com]

Трохи не в тему, але згадалося: нещодавно почув у лекції одного російського лінгвіста твердження, на перший погляд парадоксальне, що одним з факторів, котрі убезпечують мову від зникнення (йшлося про російську) є «наявність великої кількості малограмотних людей». І здається лінгвіст правий: така біда теж за певних обставин може стати позитивним для мови чинником. :)

[tin-tina.livejournal.com]

От цікаво. Може, не стільки від зникнення, скільки від закостеніння? Адже це малограмотний може поплутати рід слова, спростити якусь складну форму, вжити слово у незвичному контексті. А це все сприяє розвитку мови :-)
(Зараз прийде maksymus і пояснить, що малограмотних в нас і так досить, нам би внормувати те, що є :-) )

[o-teren.livejournal.com]

Ну, щоб не перебріхувати, це звучало приблизно так (та ж думка, того ж автора, тільки в іншому місці :)): "Я утверждаю, что величие и могущество русского языка основывается на двух столпах. Первый: великая русская литература, которая существенно поддерживает язык. Второй: как это ни парадоксально прозвучит, огромное число не очень грамотных людей. Они никогда не перейдут на английский язык, как это происходит в современных европейских обществах, которые стали двуязычными, что является некоторой угрозой их языкам. А нас много, часть из нас малограмотна, поэтому никакого английского языка в нашем обществе как подавляющего не будет." (http://www.kultura-portal.ru/tree_new/cultpaper/article.jsp?number=794&rubric_id=1000188)

[tin-tina.livejournal.com]

Ах, англійська...

[o-teren.livejournal.com]

Думаєте з англійською є якісь спеціальні особливості? Може :)

[tin-tina.livejournal.com]

Це я до того, що спершу не зрозуміла суті зауваження.

[o-teren.livejournal.com]

Ой, то здається я трохи недоладньо висловився. Вибачайте. :)

[kerbasi.livejournal.com]

Так, у цьому є глузд. Тільки, скоріш, справа не стільки в малограмотності, скільки в амбітності. Мова зберігається довше на селі, тому що там більше людей, які не зацікавлені у соціальних ліфтах, тому й не мають потреби перемикатися на більш соціально престижну мову.

[o-teren.livejournal.com]

Так. Але мені здається, що може бути і в тому, й в тому: одні не можуть, інші не хочуть, а результат однаковий.

[mapumba.livejournal.com]

я мильо насасаусі кольись на острові Гернсі(кому шо, а курці просо, да!)

[nekrashevych.livejournal.com]

Я буквально вчора (тобто майже сьогодні) говорив із одним французом про кейджун (cajun). Їхній діалект почав відносно недавно швидко занепадати. Ми почали розмову, бо я у травні був у їхньому центрі - Lafayette, а мій співрозмовник був у Луізіані у восьмидесятих роках, і говорив із місцевими. Він стверджував, що занепад прискорило відкриття нафти в Луізіані, бо від цього вони перестали бути простими фермерами. Крім того, парадоксально, негативну роль зіграло поширення викладання французької у школі. Вчителями були часто квебекці і бельгійці.

[kerbasi.livejournal.com]

І, напевно, по нафту переїхало чимало нових іншомовних переселенців, в чиїх руках зконцентрувалися найбільші гроші, і які створили нові социальні прошарки, нові привабливі стилі життя тощо.

[nboyko.livejournal.com]

> Назва американського міста Нью-Джерсі говорить за себе.
New Jersey is a state. The city is Jersey, a part of the New York metropolitan area. (sorry no Ukrainian layout)

[kerbasi.livejournal.com]

Точно! Дякую!

[spitfire38.livejournal.com]

приклади не зовсім applicable до ситуації з українською ("малі мови") - українська поки що лишається однією з 10 найпоширеніших живих європейських мов - але висновки загалом справедливі=

валлійська (відносно "більша") лишається живою саме тому, що 1)протягом кількох десятків років політика як місцевого уряду, так і лондону скеровані на підтримку валлійської, 2)мешканці уельсу (крім, можливо, кардіфа) широко вживають валійську у повсякденному спілкуванні (пп.1 і 2 висновків), ну і є специфічні чинники 3)"принца уельского" - члени королівської родини мають за обов"язок вільно спілкуватися валлійською, а також 4) абсолютна відмінність валлійської від англійської - тобто своєрідне страхування від суржику і взаємопроникнення, бо мови метрополії-підкоронної країни не є споріднені

[kerbasi.livejournal.com]

Мені видався показовим саме економічний чинник у занепаді мови. У цьому паралель з українською є. А загалом кожна мова нещасна по-своєму, якщо перефразувати відомий вислів Л.Т.

До речі, про валійську

[kerbasi.livejournal.com]

Передача від 1 червня з Ігорем Померанцевим "Родной язик":
http://www.svobodanews.ru/archive/ru_bz_otb/latest/896/100.html
Валійський патріот на всі сто подібний до українського патріоту на схід від Збручу :-))

Re: До речі, про валійську

[spitfire38.livejournal.com]

дякую за лінк, гарна передача
я багато разів бував в уельсі, тому враження і оцінки в коментарі особисті, але приємно перевіряти власні враження на фахівцях, і виявляти, що ти не зовсім неправий))

сподобалось про англійську мову - так, це типовий коментар валлійця-патріота і тим він подібний до вашого зазбручанського прикладу =

негелськомовні (їх переважна більшість, на відміну від валлійців - див.цитату з Толстого про "нещасні.." ) шотландці не менші, а скоріше де в чому й більші патріоти, тож епітети цього перекладача стосовно англійців ще й досить витримані порівняно з тим, що інколи довзоляють собі у приватних розмовах шотландці ;-)

ось гарна англійська ж ілюстрація щодо всесвітньої сьогодні мови(англійці, як би не впиралися валлійсько-ірландсько-шотландські патріоти, як на мене, мають найкраще розвинене серед традиційних націй почуття гумору)

[odyn-owl.livejournal.com]

можливо варто для аналогій(та перейняття досвіду) з Україною розглядати ситуацію не на маленькому острові, а в більшій Ірландії. Де уряд намагається відстояти гельську мову. Звісно ситуація там відрізняється і є свої плюси - згуртованість, патріотичність і протестні настрої проти англійців, і мінуси - мова досить складна. Проте схоже позитивні зрушення таки є.
Взагалі цікаво розглядати мови як живі організми, які народжуються, вмирають, зазнають впливів, конкурують і тд. От ви назвали мову Гюго французську імперською, але зараз вона схоже втратила такий статус, і тепер захищається від англійської глобалізації. Ще одна імперська мова іспанська, розвивається гілками завдяки колишнім колоніям. Там теж доречі напевно функціонує той ж принцип що і для російської - два столи, один з носіями інтелектуалами, один з малограмотними носіями, які забезпечують розвиток.

і ще одне песимістичне - укр мова не життєва. що далі? або вчити близьку російську, але яка псевдо-глобалістична, або ж англійську - тут швидше готуючись до еміграції.

[bbv-if.livejournal.com]

Щодо ірландської позитивних зрушень якраз практично нема, навіть у офіційно ірландськомовних районах (у них живе ад 90 тисяч чоловік) лише чверть дітей спілкується ірландською за межами школи і сім’ї.

[odyn-owl.livejournal.com]

сповільнення вмирання

[kerbasi.livejournal.com]

Уельс, мабуть, біль позитивний приклад, ніж Ірландія, де успіхи менш, ніж скромні.
Стосовно французької. Коли Росія робить щось, що навіть менше 1% від L’Organisation internationale de la francophonie, ми здіймаємо неабиякий галас про імперську політику. Французька продовжує сприяти зникненню мов африканськіх народів. Те ж саме з арабською, яка є офіційною та діловою в багатьох країнах, де власне арабів майже немає але зовсім немає, але так зручно еліті. Отже, імперськість мови може проявлятися, навіть коли немає імперії.
Чи життєва українська мова напевно вже стане ясно років за 30, а наразі власне й відбувається мовно-культурна міграція інтелектуальної верстви: у напрямку російської, польської, англійської. І не тільки інтелектуальної - вже до польськіх шкіл в Україні стоять черги з українців більші за місцевих поляків. І виною тут, нмд, власне економічний чинник. Тому я й написав про острівні нормандські мови, які деградували власне здебільшого через економічний чинник. У цьому урок.

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

Згоден зі всіма пунктами. Втім, в нас перед очима є ще один приклад - білоруська. Вона потрохи стає чимось на кшталт латини (входить до шкільної програми), але поза уроками нею не говорять - за виключенням відносно вузького кола ідейних інтелектуалів.

[kerbasi.livejournal.com]

Моя знайома щороку їздить до Білорусі, до одного райцентру. Вона спостерігає за останні кілька років помітне пожвавлення вжитку білоруської мови поза родиною, тобто на вулиці, у крамницях. і навіть у державних установах: бібліотека, лікарня, орган реєстрації іноземців.

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

Це неймовірно цікаве спостереження (без іронії).

Школа, що немає жодного толкового нейтрального дослідження щодо реального стану білоруської. Зникає вона? Відроджується? Інші варіанти? Ситуація по регіонах?

Є лише спостереження очевидців. Ті, що я бачив, діляться на дві групи:
1) мова майже вмерла, навіть на заході села переходять на російську
2) мова відроджується: на базарі пишуть цінники білоруською, інтелігенція вживає мову як протест проти режиму тощо

І де правда?

[kerbasi.livejournal.com]

Правда, мабуть, у тому, що мову не виносять за межі родинного кола. Навіть з патріотичною інтелігенцією з "вимученою мовою" спілкуються тільки російською. Це дуже схоже на наш з вами рідний Південь. Це, звісно, одна зі стадій вмирання мови, але вона може тривати років сто чи навіть більше.

І ще - передивіться ролика за посиланням:
http://seems-to-be.livejournal.com/188418.html

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

Так, на рідному Півдні було враження, що у місті Одеса 100% російськомовних. Щодо одеситів, це було так: не чув щоб хтось зі знайомих говорив вдома іншою мовою. А от серед наших студентів з селі більшість була "перевертнями": у місті людина російськомовна-російськомовна... А потім виявляєтбся, що у селі та ж сама людина переходить на українську.

Але потім такі люди осідали у Одесі і їхні діти вже були автентично-російськомовні.

Щодо ролика з Лукашенком - бачив його ще роки три тому. "Бацька" - добрий оратор, але його аргументи і факти варто дуже фільтрувати. Він при нагоді як дважди-два доводить, що у Білорусі справедливість, демократія, свобода і репресують лише бандитів. І підбере переконливі аргументи.