Про совітських жінок і секс-челобітні
Tuesday, 19 June 2012 01:26 pmТема виринула з френд-стрічки про жінок в СРСР. Ось у МШФ
lembitkoroedov – про літературний аспект:
http://lembitkoroedov.livejournal.com/1579575.html
З приводу цього мені згадалася совітська молодіжна періодика 1982-1986-го. Мені тоді було відповідно з 14 до 18-ти, і мене різна статево-родинна тематика цікавила, тому я й знаходив те, що було доступним. А доступним був, наприклад, «Алий парус», додаток до «Комсомольської правди» та щодення програми радіостанції «Юність», які транслювалися по «радіоточці». Звісно, там писали і говорили різні казкові бздури, тому ці матеріали для мене слугували своєрідною п’ятихвилинкою ненависті до совітського народу. І через це я отримував неабияке задоволення. Дещо підкреслював та потім показував близьким друзям, і тоді ми вже всі разом вибухали потоками кпинів на адресу «сов» (тоді казали «сови», а не «совки»). Ефект був зовсім не такий, на який розраховували совітські вихователі. Навивається це «зворотній ефект пропаганди» у фахівців.
На щастя, тоді нам ніхто не вклав у руки засобів вбивства, бо точно б з нас вийшли чудові оператори газокамер або кулеметники команд для масових розстрілів "бидла". До гуманістичних цінностей я дозрів, як не дивно, в армії, але це окрема тема.
Що ж там такого писали-говорили? Провідних тем було кілька. Одна з головних – «зачєм ви дєвушкі красивих любітє». Як помітив Короєдов, жінка, вродлива, розумна жінка сприймалася як бездуховна, тільки матеріально мотивована істота, якщо її чоловік не якийсь герой-інвалід війни та труда. І «Алий Парус» і «Юність» абсолютно серйозно оприлюднювали листи читачів з вимогами посилити роз’яснювальну роботу серед вродливих дівчат стосовно того, яких їм слід обирати кавалерів. Бували листи й від жінок на зразок, мовляв, законодавчо заборонити чоловікам заглядатися на вродливих дівчат, а вродливих дівчат жорстоко карати з усією суворістю пролетарських законів, якщо на них заглядаються, але мені здається, що більше все ж таки було вимог з боку чоловіків. Звісно, я можу помилятися, бо багато часу минуло, та й тоді чоловіча проблематика була для мене актуальною, а проблеми жінок цікавили менше, ніж наступний з’їзд ВЦСПС.
Взагалі, якщо таки дійсно більше було чоловіків з секс-челобітними, то це цілком відповідає теоріям, з якими тут періодично з’являється скандальний дедушко
bogoeb. Ті самці-невдахи відчували провідну роль самиці у збереженні генофонду, знали про свою неповноцінність, а також мали підстави вважати, що влада та суспільство скоріш на їхньому боці, а не на боці правильних самиць.
Власне з того досвіду читання/слухання комсомольських ЗМІ в мене й склалося ставлення до соціалізму, яке я висловив у себе у профілі. Соціалізм це притулок для статево недозрілих, сексуально неповноцінних людей, які прагнуть, щоб їм за картковою системою розподіляли партнерів на життя, бажано розумних, здорових, вродливих, і щоб цих омріяних та розподілених партнерів жорсткими засобами позбавляли будь-якої можливості пошукати собі альтернатив. Здається, ніякого імунітету проти експансії і зрештою домінування таких організмів соціалістичні ідеї в будь-якій своїй версії просто не мають.
На високому філософському рівні соціалізм закликає до емансипації, гуманізму та багатьох інших прогресивних речей, але на практиці, особливо, за умов прогнилого недопатріархального суспільства соціалізм породив потворні явища і народець, який навіть язик не повертається назвати людьми.
І ще один матеріал – розлоге цитування МШФ
maryxmas іншого дописувача з жіночої теми:
http://maryxmas.livejournal.com/3194159.html
Тут навіть цікавий не сам матеріал, а як в людей, які торкнулися совітської доби лише дитинством поступово деконтекстуалізуються спогади, реінтерпретуються і виходить доволі далеко від дійсності, як вона була. Як в автора, так і в його критиків.
Взагалі, біда совітських жінок і чоловіків була не стільки в дефіцитах та браку можливостей для здорового способу життя, скільки у хибних установках. У колі моїх батьків абсолютно серйозно всі жінки вважали, що якщо народити двох дітей, то неможливо залишитися стрункою. Для людей дорослого віку заняття фізкультурою можливі були хіба що на дворі та спортмайданчиках (якщо такі були поблизу), але до початку 80-х, поки до СРСР не дішла масова мода на "біг від інфаркту", вважалося дорослій людині, особливо жінці просто несерйозно по вечорах бігати чи робити фізичні вправи на людях. Добре пам'ятаю кпини від перехожих, які отримували ми з батьком до 80-81-го, поки не побігли від інфаркту геть усі.
Совітську маячню зараз не всі й пригадають, але зі сторінок глянцу лине потік не меншої фігні. Так, ідеал тепер не товста квочка, що не вилазить з дому після роботи та підтирає шмарклі своїм дітям та чоловіку. Журнал "Здоров'я" у давні часи писав, що в середньому в совітських чоловіків 10 кг зайвої ваги, в жінок - 20. Тепер, здається, у жінок недостатня вага, а в чоловіків не менше півцентнеру зайвої. Втім, сутність від цього не змінилася. Культ вічної молодості, тіла, як соціального ліфту, не кращий. Точніше той же недогнилий патріархат, тільки в іншій обгортці.
http://lembitkoroedov.livejournal.com/1579575.html
З приводу цього мені згадалася совітська молодіжна періодика 1982-1986-го. Мені тоді було відповідно з 14 до 18-ти, і мене різна статево-родинна тематика цікавила, тому я й знаходив те, що було доступним. А доступним був, наприклад, «Алий парус», додаток до «Комсомольської правди» та щодення програми радіостанції «Юність», які транслювалися по «радіоточці». Звісно, там писали і говорили різні казкові бздури, тому ці матеріали для мене слугували своєрідною п’ятихвилинкою ненависті до совітського народу. І через це я отримував неабияке задоволення. Дещо підкреслював та потім показував близьким друзям, і тоді ми вже всі разом вибухали потоками кпинів на адресу «сов» (тоді казали «сови», а не «совки»). Ефект був зовсім не такий, на який розраховували совітські вихователі. Навивається це «зворотній ефект пропаганди» у фахівців.
На щастя, тоді нам ніхто не вклав у руки засобів вбивства, бо точно б з нас вийшли чудові оператори газокамер або кулеметники команд для масових розстрілів "бидла". До гуманістичних цінностей я дозрів, як не дивно, в армії, але це окрема тема.
Що ж там такого писали-говорили? Провідних тем було кілька. Одна з головних – «зачєм ви дєвушкі красивих любітє». Як помітив Короєдов, жінка, вродлива, розумна жінка сприймалася як бездуховна, тільки матеріально мотивована істота, якщо її чоловік не якийсь герой-інвалід війни та труда. І «Алий Парус» і «Юність» абсолютно серйозно оприлюднювали листи читачів з вимогами посилити роз’яснювальну роботу серед вродливих дівчат стосовно того, яких їм слід обирати кавалерів. Бували листи й від жінок на зразок, мовляв, законодавчо заборонити чоловікам заглядатися на вродливих дівчат, а вродливих дівчат жорстоко карати з усією суворістю пролетарських законів, якщо на них заглядаються, але мені здається, що більше все ж таки було вимог з боку чоловіків. Звісно, я можу помилятися, бо багато часу минуло, та й тоді чоловіча проблематика була для мене актуальною, а проблеми жінок цікавили менше, ніж наступний з’їзд ВЦСПС.
Взагалі, якщо таки дійсно більше було чоловіків з секс-челобітними, то це цілком відповідає теоріям, з якими тут періодично з’являється скандальний дедушко
Власне з того досвіду читання/слухання комсомольських ЗМІ в мене й склалося ставлення до соціалізму, яке я висловив у себе у профілі. Соціалізм це притулок для статево недозрілих, сексуально неповноцінних людей, які прагнуть, щоб їм за картковою системою розподіляли партнерів на життя, бажано розумних, здорових, вродливих, і щоб цих омріяних та розподілених партнерів жорсткими засобами позбавляли будь-якої можливості пошукати собі альтернатив. Здається, ніякого імунітету проти експансії і зрештою домінування таких організмів соціалістичні ідеї в будь-якій своїй версії просто не мають.
На високому філософському рівні соціалізм закликає до емансипації, гуманізму та багатьох інших прогресивних речей, але на практиці, особливо, за умов прогнилого недопатріархального суспільства соціалізм породив потворні явища і народець, який навіть язик не повертається назвати людьми.
І ще один матеріал – розлоге цитування МШФ
http://maryxmas.livejournal.com/3194159.html
Тут навіть цікавий не сам матеріал, а як в людей, які торкнулися совітської доби лише дитинством поступово деконтекстуалізуються спогади, реінтерпретуються і виходить доволі далеко від дійсності, як вона була. Як в автора, так і в його критиків.
Взагалі, біда совітських жінок і чоловіків була не стільки в дефіцитах та браку можливостей для здорового способу життя, скільки у хибних установках. У колі моїх батьків абсолютно серйозно всі жінки вважали, що якщо народити двох дітей, то неможливо залишитися стрункою. Для людей дорослого віку заняття фізкультурою можливі були хіба що на дворі та спортмайданчиках (якщо такі були поблизу), але до початку 80-х, поки до СРСР не дішла масова мода на "біг від інфаркту", вважалося дорослій людині, особливо жінці просто несерйозно по вечорах бігати чи робити фізичні вправи на людях. Добре пам'ятаю кпини від перехожих, які отримували ми з батьком до 80-81-го, поки не побігли від інфаркту геть усі.
Совітську маячню зараз не всі й пригадають, але зі сторінок глянцу лине потік не меншої фігні. Так, ідеал тепер не товста квочка, що не вилазить з дому після роботи та підтирає шмарклі своїм дітям та чоловіку. Журнал "Здоров'я" у давні часи писав, що в середньому в совітських чоловіків 10 кг зайвої ваги, в жінок - 20. Тепер, здається, у жінок недостатня вага, а в чоловіків не менше півцентнеру зайвої. Втім, сутність від цього не змінилася. Культ вічної молодості, тіла, як соціального ліфту, не кращий. Точніше той же недогнилий патріархат, тільки в іншій обгортці.
no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 11:06 am (UTC)про дефініції
Date: Tuesday, 19 June 2012 11:11 am (UTC)(фр., від лат., суспільний)
1. Суспільний лад, заснований на суспільній власності на знаряддя і засоби виробництва.
2. Учення про побудову такого суспільного ладу.
ч.- чоловічий
Re: про дефініції
Date: Tuesday, 19 June 2012 11:29 am (UTC)no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 11:44 am (UTC)no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 11:48 am (UTC)no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 12:55 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 01:04 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 02:05 pm (UTC)Але я знаю, що тоді не було дезодорантів-антиперспірантів. Цікаво, як без них дівчата обходилися? Чи, може, тоді спеки такої не було?
no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 02:24 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 02:38 pm (UTC)Моя мама користувалася. Спочатку і мене привчила, а потім поповзли чутки про жахливі наслідки користування ними, і мені заборонили ними користуватися. Але я все одно користувався, бо батьки раніще за мене на роботу виходили.
Більшість, звісно, не користувалися, бо народ взагалі любить вірити у жахи хімії, не любить митися, а до власного та сусідського смердіння швидко звикає. Та й люди старших поколінь і зараз не мають звички користуватися. Щоб пересвідчитися достатньо проїхати в метро.
В плані парфюмерно-коспетичних виробів Миколаїв не показник, бо в нас був комбінат "Червоні вітрила", (який ми у школі переінакшували на "червоний підрила" під час розповідей про рідний край). Його продукція не вся завжди до магазинів потрапляла, плановики могли її кудись до Мурманську зафігачити, але навзамін привозили Дзінтарс чи ще щось.
no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 02:43 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 02:44 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 02:48 pm (UTC)Років 10 дому один творчий "кольоровий" мігрант на запитання, чому він переїхав до США, відповів, що завжди мріяв жити у країні, де ожиріння - хвороба бідних. От це власне і відповідь.
no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 02:57 pm (UTC)А ще слобідське жлобйо любило у сімейних "труханах" (варіант: "трусняк") купатися. Плавки у них були не в моді. Це, так би мовити, "у совєцкіх собствєнная гордость - на буржуєв смотрім свисока".
no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 03:01 pm (UTC)знайомі картини, теж маю приблизно такі самі спогади
no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 03:20 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 03:39 pm (UTC)У них зараз прблема ожиріння в дітей шкільного віку. Одна з причин - висококалорійні сендвічі, батончики та напої в "вендінг машінз" при школах. В багатьох штатах вже їх або взагалі заборонили або вимагають іншого асортименту. А діти не помічають як з*їдають з десяток "Снікерсів" і жахливо перебирають калорій.
no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 03:45 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 03:52 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 03:52 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 03:57 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 04:04 pm (UTC)Он нижче прочитай посилання в коментарі шановного der_sch_shall. Скільки людей переживали ніяковість в інтимні моменти у молодості, а тепер, як психологічний самозахист, розповідають дітям, яке класне було життя, і які всі були доглянуті.
no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 04:16 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 04:18 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 19 June 2012 04:35 pm (UTC)