Сакартвело: продовдення нотаток з відрядження

[kerbasi]

Попри мій попередній оптимізм стосовно відсутності чорного шлейфу за вантажівками, такі все ж таки знайшлися. Щоправда за міською смугою. І не дуже таких багато, всього дві вантажівки бачив. У Києві з цим значно гірше.

Бачив селище, де розселені біженці з Південної Осетії. Рівними рядками стоять абсолютно однакові будиночки. Все паралельно і перпендикулярно, як у спортивно-оздоровчій базі відпочинку часів ДОСААФу. Скільки будинків у селищі, не знаю. Либонь кілька сотень. Будиночки непогані.

Потішив дороговказ на Сухумі. У Грузії політика інтерпретації втрачених територій для внутрішнього ужитку нагадує китайську стосовно Тайваню: немає і не було ніколи двох китайських держав, якщо вже хочете, то є тільки два береги протоки.

Прикол дня: ще одна зустріч призначена на «першу половину дня – 12 годин».

А ще у фірмі-клієнті мене запитали, що я думаю про бізнес в Грузії. Я відповів, що мені подобається, що люди зацікавлені в нових рішеннях, в нових контактах, що видно вогник в очах. На що мені тут же відповили:
«Так может, за красівиє глаза ви нам скідку дадітє»?

Сьогоднішня вечеря: селянський салат (огірки, помідори, базилік, цибуля та ще якась травичка) – 5 ларі (25 грн.), страва під жахливою назвою «гриби у мізках» - 10 ларі (50 грн.), червоне вино сапераві «з крану» - 13,5 ларі (67,5 грн), за літр, кава по-турецьки – 3 ларі (15 грн.). Загалом рахунок вийшов, як і вчора 30 ларі, тобто 150 грн. Це ресторан на Проспекті Руставелі, тобто недешеве місце, але, як і вчора, порцій вистачило б на двох. Який інтер’єр не знаю, бо сидів на вулиці, за столиком в середземноморському стилі: щоб перехожі між столиками ходили.

У вуличних торгівців фруктами кілограм персиків – 1 ларі (5 грн.), а великих персиків – 1,20 ларі (6 грн.), нектарини – 1 ларі. Кавуни тут вже є величезні. Але, на жаль, поблизу не продаються. Хоча скільки їх була вздовж траси за містом! Але зупинятися було не комільфо.

Жебраків на вулицях Тбілісі багато. Вони не кидаються в очі, не крикливі, тому, напевно, більшість туристів їх не помічає. А ще можна помітити чимало чоловіків віком під 50 та старших, яким, напевно, немає чим зайнятися: дехто п’є пиво, дехто читає газети, дехто просто сидить на парапеті та дивиться у далечінь. Безробіття – болюча проблема сучасної Грузії. Минулого року безробіття сягнула 15,1% або 295,1 тисяч осіб. Для порівняння 2005 року рівень безробіття складав 13,8% або 279,3 тисячі осіб. Ці цифри мусять бути червоною лампочкою для грузинського керівництво, бо свідчать про те, що структурні реформи або недостатні, або малоефективні.

Виходом з ситуації могло б бути залучення більшої кількості людей до малого бізнесу. Ви всі знаєте, як просто в Грузії зареєструвати фірму – це можна зробити через інтернет - часто це наводиться, як приклад одного з головних досягнень Саакашвілі, а складність реєстраційних процедур в Україні – як неабияке гальмо. Частково це вірно, але тільки частково. Я регулярно повторюю в своїх коментарях та дописах, що реєстрація фірми – це найменший головний біль підприємця. Найбільший – знайти дешеві кредити. Нещодавно нам довелося вивчити питання кредитування міжнародної транзакції для невеликого нового нашого бізнес-партнера в Україні. В нього чудовий проект, але фінансувати він може тільки чверть його вартості. Запитували в банках вартість кредиту, банківської гарантії платежу і факторингу. В усіх трьох випадках вийшло по 25% річних. Там, де кредит – там ще застава потрібна на повну вартість, а де гарантія – безпроцентний депозит на повну суму гарантії, де факторинг – то слід самому профінансувати чималу частку транзакції, ту ж чверть, якщо вдасться домовитися. Отже, як не крути – а якщо в тебе немає грошей, то ніхто тобі їх офіційно не позичить. В Грузії ситуація практична така сама:
http://bizzone.info/experts/2012/1340230183.php
Люди кажуть, що тепер багато важать зв'язки у банках, щоб отримувати преференції при отриманні кредитів.
Дорогі кредити - це проблема, яку грузинському керівництву слід терміново вирішувати, інакше весь їхній успішний поступ дуже скоро зміниться на стагнацію.

Моє перебування у Грузії добігає кінця. Мені ще потрібно дещо осмислити, а наступного тижня я планую написати підсумковий допис з діагнозом і прогнозом.

Comments

[none_smilodon (from livejournal.com)]

я давно прийшов до неприємної думки, що без реєстрації юрособи в бізнесі взагалі нема чого робити. або працюй нелегалом, або роби своє ТОВ. причому раніше ніж почнеш робити якісь справи.

а з приводу кредитів не все так складно. на рівні мікробізнесу банки зараз буквально пхають фізикам готівку. а ось на рівні юросіб треба просто вміти намалювати пакет документів.

[groben.livejournal.com]

а сенс його малювати при таких відсоткових ставках?

ну, хіба що рентабельність бізнесу - відсотків 300. наркотики там. порностудія. чи зброя. :)

для бізнесу нормальної середньої рентабельності з продуктів українських банків придатні хіба що овердрафти. все інше - поза прийнятним рівнем ризиків.

в описаном друже kerbasi прикладі мова взагалі йшла про довгострокове проектне фінансування. в нашій країні отримати таке через банківські установи - неможливо. за визначенням. тому безліч проектів, котрі конче потрібні, ніколи не будуть реалізованими.

[none_smilodon (from livejournal.com)]

як пояснити, в нашій країні вести бізнес з менш ніж 300% рентабельності взагалі змісту немає. це не наркотики, порностудія чи зброя, у нас все множиться мінімум на два. від пиріжка у бабусі до літака антонова.

гроші вони або потрібні, або не потрібні. коли ти взяв тендер у банка з "множенням на десять" й тобі терміново потрібно 500 000 гривень, тобі ті відсотки до лампочки.

а взагалі цікаво б було почути про хоч 10 проектів з фінансуванням до 10 млн. які конче потрібні і яких не буде.

[kerbasi.livejournal.com]

далеко не все так. У технічному бізнесі бувають рентабельності і 50%, і менше. В тому-то й біда, що поза корупційними проектами з рентабельностями 300%, все інше дуже важко проштовхувати. А я саме на цьому полі й нахожуся. А якщо не взорати це поле, то невдовзі на Україну чекає самий справжній фейлд-стейт.

[none_smilodon (from livejournal.com)]

пробачте, але я бачив поряд мінімум два "технічних" бізнеси. один цех по виробницту певного метизу, що почався з зварювального апарату який зробили з десь вкраденого дроту, а інший бізнес - складні системи вендингу, який почався коли менеджер з продажу та інженер втекли від жадібного власника.

метиз був 300%, а щодо вендингу рентабельність вимірялась десятками тисяч відсотків, а вже поверх йшла корупція і відкати.

[kerbasi.livejournal.com]

Як вище зауважив друже Гробен, власне якщо хочеш займатися інженерними проектами, монтажем обладнання та тому подібним - а це власне те, що могли б робити інженери, які втратили роботу або заробляють копійки, то такий бізнес однозначно юрособа і потребує кредитування не за 25% річних.

І навіть якщо випхати остаточно того інженера до іншого бізнесу, то вже немає давно таких тем, які допомогло б започаткувати мікрокредитування. Хіба що взуття чистити перехожим.

[none_smilodon (from livejournal.com)]

це міф. є таке гарне слово "стартап". у нас чомусь вважається, що стартап це коли ти знаходиш багатого дядька, який роками тебе годує за красиву казочку про майбутні звитяги.

в реальності, це коли ти береш в компаньйони чувака у якого є гараж, береш кредит на 30 000 гривень, три місяці живеш напівголодний і випускаєш сиру штуку яка має заробити на себе.

[kerbasi.livejournal.com]

Не менше 100 тисяч євро в нашому бізнесі. І це абсолютний мінімум, жодного працівника не наймеш, хіба, що вони будуть рік без зарплати жити.

[none_smilodon (from livejournal.com)]

дик "без зарплати, за долю" це і є стартап. щоб взяти 100 тис. євро, треба мати залізяку ціною 150-200 тис. євро. для цього треба скласти таку залізяку та створити її в якості ОЗ.

[vivagor.livejournal.com]

Дякую, цікаво. Чекатиму на загальні висновки.

[larry-bc.livejournal.com]

Красно дякую.
Чекаю.

[groben.livejournal.com]

виходить, в Грузії проблему відсутності ресурсної бази для розвитку також не вирішили.

та й взагалі, чи може вона бути вирішеною, якщо всі фінансові ресурси - суто зовнішні, а політичні ризики - високі?

тому, як це не прикро, але на так званому "грузинському диві" можна ставити хреста. бо попри всі гарні умови ведення бізнесу нема одного з головних ресурсів для його розвитку.

а шкода. спроба була цікава і майже вдала.

[kerbasi.livejournal.com]

Мабуть, ще мають шанс, але, боюся, народ може не пробачити за марні сподівання, і дати владі добрячого копняка на виборах.

[groben.livejournal.com]

може й дати. ймовірність велика.

а от щодо шансів на доступні кредитні ресурси - вони нульові. власних в Грузії - немає. а зовнішні - занадто дорогі.

в Україні ситуація дещо інакша. власні ресурси - є і їх більш ніж достатньо. але щоби вони почали працювати - вони повинні змінити власників. тобто, як не дивно, "грузинський сценарій" в Україні дійсно міг би спрацювати у довгостроковій перспективі. але без усунення сучасної так званої "еліти" це неможливо.

[none_smilodon (from livejournal.com)]

не згоден. нещодавно грузини жили на 10 доларів в місяць, зараз зарплати тбілісі як білі у києві, а вартість нерухомості може й дорожча.

[groben.livejournal.com]

це щось змінює в факті відсутності ресурсної бази для розвитку?

в таких умовах може сяк-так розвиватися хіба що сфера послуг, та й те - дуже обмежено. і сінергійному ефекту для розвитку інших галузей взятися ніоткуди.

[daf-andrew.livejournal.com]

саме тому Кербасі їде в Грузію співпрацювати з місцевими - бо розвитку для галузей немає і не буде, ага.

[groben.livejournal.com]

я не бачу промислових проектів в Грузії. є нерухомість - переважно готельно-рекреаційної спрямованості. є певні інфраструктурні проекти. гроші на них прийшли ззовні і туди ж пішли за обладнання, матеріали та компетенції.

промислових проектів - немає. без них все інше - пусте витрачання грошей бо сінергійного ефекту не дає.

ще раз підкреслюю - на жаль.

[daf-andrew.livejournal.com]

робити фетиш з промисловості - величезна помилка.

[groben.livejournal.com]

апологетика "постіндустріальної економіки" - помилка ще більша.

[daf-andrew.livejournal.com]

хохо, то чому ви не їдете в Північну Корею?

[groben.livejournal.com]

товсто.

по суті питання маєте аргументи?

[kerbasi.livejournal.com]

Є і промислові проекти. Просто через відсутність місцевих виконавців вони виконуються турками, індійцями. А це тільки фіксує ситуацію країни третього світу, бо досвід і компетенція напрацьовуються іноземними фахівцями, і цінність зростає іноземного інтелекту. В нас теж подібне вже йде повним ходом. Вже мало часу залишилось для зміни ситуації. Рахунок йде вже не на десятиліття, а на лічені роки.
До речі, можливо, така вада грузинських реформ сталася через те, що Саакашвілі гуманітарій.

[groben.livejournal.com]

Я, власне, про це й кажу. Подібні проекти на дають сінергійного позитивного ефекту - хоча фінансисти можуть писяти окріпом від їх особистої економічної ефективності. Насправді для розвитку економіки їх ефективність нульова якщо не негативна.

Щодо нашої ситуації - згоден. Мене та моєї "банди вольтер'янців" просто не вистачить на все. А нас таких - дуже мало. І, головне, стає менше, бо терпець уривається вже навіть у самих стійких і люди просто емігрують.

Щодо причин згадуваної вади грузинських реформ то навряд чи справа в особі Саакашвілі. Ця вада притамана сучасній світовій економіці взагалі - через що й маємо глобальну світову кризу, вихід з якої навряд чи обійдеться без великої війни.

[sparrow-hawk.livejournal.com]

цікаво!

[vpasty-vgoru.livejournal.com]

==Найбільший – знайти дешеві кредити

Хіба для кожного малого бізнесу потрібно брати кредит?

Низькі ставки податків, мало перевіряльників, низький рівень корупції - хіба це не сприятливі умови для старту малого бізнесу? Для самозанятості там принаймні є всі умови.

[kerbasi.livejournal.com]

Які є види діяльності, для яких не потрібні кредити? Хіба що найдрібніші та найпростіші.
Для процвітання країни потрібно, щоб були створені умови для розкриття талантів людей з економічним для них зиском. Інакше кажучи, щоб кожний за своїм фахом і здібностями заробляв собі достатньо для пристойного життя:
http://kerbasi.livejournal.com/137987.html
Про які розкриття талантів може йти мова, якщо можливості існують тільки для найпростішого?

[vpasty-vgoru.livejournal.com]

Якщо людина не почне з найпростішого, то кредит вона елементарно не зможе повернути, бо не дасть собі раду зі своїм бізнесом. Зрештою, а що безробітні здатні на більше? Та ну, вони б не були тоді безробітними.

Почати можна з надання особистих послуг (виконання робіт), залучити партнерів, щоб об"эднати ресурси, знайти інвесторів, якщо проект справді вартий того і т.п. Інтернет дає можливість працювати без офісу, мати безоплатний зв"язок і т.д., і т.п.

Той хто має гроші - вкладає в бізнес гроші, хто не має грошей - вкладає час. І те, і те дає свій результат.

[groben.livejournal.com]

теоретик? розумійуу. :)

[vpasty-vgoru.livejournal.com]

Якраз практик. І кредит на бізнес я брала свого часу.
А ви?

[groben.livejournal.com]

Я також. Але кредитів не брав, не беру і брати не буду.

Щоби "бізнес на послугах" міг розвиватися необхідні, власне, дві речі:

1. попит на такі послуги;
2. ресурсна база для конвертації попиту в послуги.


Кажучи простіше, в вашого потенційного клієнта повинні звідкілясь взятися гроші, щоби він міг з вами розрахуватися. Тобто йому їх треба десь заробити.

Тому об'єм "економіки послуг" не може бути рівним чи навіть більшим за об'єм "економіки виробництва" (під виробництвом мається на увазі не тільки промислове виробництво). Приклад США наводити не треба. По-перше - поганий приклад та й поточна "постіндустріально пірдуха" підходить там до кінця, переходячи до старту нової "індустріалізації", по друге - "що є дозволеним Юпітерові, те не є дозволеним бикові".

[vpasty-vgoru.livejournal.com]

Логічно. Погоджуюсь.

[kerbasi.livejournal.com]

найпростіший з автосервісів - шиномонтаж. скільки коштує зняти приміщення, яма, домкрати? Чомусь коли кажуть про дрібний бізнес перед усім думають про айтішників, кому хоч на весь світ працюй не виходячи з дому та різні побутові послуги. Я знаю інженерів, для яких найпростіше - це відремонтувати верстат з ЧПУ. З цього найпростішого і починають у бізнесі. Запитайте в Сіменса, скільки коштує система ЧПУ.

Той підприємець, про якого я згадав у дописі, таки отримає кредитну підтримку, тільки не від українських банків, а від нас, іноземної компанії-постачальника, і зробить свій проект. Доволі простий проект, для початківців в усьому цивілізованому світі, де працьовитим і компетентним людям доступні кредити.

Ви пишете правильно, але з іншої перспективи. дійсно, "родіну нє вибірают" - якщо вже потрапив у скрутне становище, то треба крутитися, а не чекати, поки не прийде нова історична епоха. Я ж пишу зовсім з іншої перспективи, про те, що повинно усвідомити суспільство, активно його часть, чого вимагати від влади, від політиків, щоб зупинити процес перетворення України на державу-невдаху. На рівні конткретної особи доглядати дітей за гроші, ремонувати приміщення, встановлювати Вінду тощо - це вихід. На рівні країни, суспільства це катастрофа, якщо цим від безвиході займаються люди, які мають інші компетенції, які більше коштують в нормальній економіці.

[vpasty-vgoru.livejournal.com]

Що ж, мушу з вами погодитись.

[klodius.livejournal.com]

А ще можна помітити чимало чоловіків віком під 50 та старших, яким, напевно, немає чим зайнятися: дехто п’є пиво, дехто читає газети, дехто просто сидить на парапеті та дивиться у далечінь.

У 1972-75 роках коли мої батьки їздили відпочивати до Грузії, вони бачили рівно ту же картину: дорослі дядьки сидять у тіньочку, грають у доміно та шахи, п'ють сухе вино. Причому по всій довгій вулиці. Десь ввечері йдуть додому. Про безробіття тоді мови не було взагалі.
Просто це була типова картина для Грузії: ці люди не працювали, десь вони числилися для стажу, а жили з того, що брали відпочиваючих та продавали фрукту.

[kerbasi.livejournal.com]

Тепер тут все "в білу", податків не уникнути, прибутки не приховати. Ті люди, що вештаються вулицями тепер, скоріш за все, біженці, які мають якусь невелики грошову допомогу від держави, але не мають роботи. Втім, не займатимуся спекуляціями, запитаю під час наступного візиту.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

А ось один з не зачарованих поглядів на Грузію:
http://arunion.info/news/privychka_sravnivat_erevan_i_tbilisi/2012-06-19-1358

[kerbasi.livejournal.com]

Дійсно, багато в чому автор має рацію. Я останнім часом цікавлюся кавказькими питаннями, тому натраплял на таке в різних джерелах. Але недоліки сучасної Грузії і переваги Арменії ніяк не міняють того, що в списку 10 найгірших економік світу журналу Форбс - Арменія (разом з Україною і Киргизстаном), а не Грузія. Як автор пише, Єреван став новоюю столицею, але це така ж сама гламурна новизна, як у Києві при економіці, яка прямує у провалля. Пір під час чуми.

[groben.livejournal.com]

"пір під час чуми" - то в Росії. в нас чи в Арменії - то "пірок під час чумки".

автор влучного визначення - друже shao_s. :)

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Мене більше непокоїть, що США вирішили створити з Грузії виставковий взірець попри всі особливості грузинського менталітету. Щойно штатівський інтерес до регіону згасне, може статись грандіозний обвал. І, як наслідок, чергова перемога зомбі-імперії. Бо ж економічної бази для самостійного розвитку не існує. Як я зрозумів з численних звітів, репортажів, дорожніх нотаток тощо, власне економіки в Грузії не будують. Трошки надіються на туризм. Однак це хитке підґрунтя для сталого розвитку.

[groben.livejournal.com]

Та отож, що доки що повноцінного підгрунтя так і не зроблено. Хоча зроблені й правильні речі, але їх абсолютно не достатньо.

Як не дивно, якби ті речі, що були зроблені в Грузії, були б зроблені в Україні, то тут підгрунтя для сталого розвитку можна було б вважати практично створеним.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Знаєте, а й справді "якби ті речі, що були зроблені в Грузії, були б зроблені в Україні, то тут підгрунтя для сталого розвитку можна було б вважати практично створеним". У нас доволі інакша країна, попри наш, також не янгольський, менталітет. Ну не люблять грузини працювати.

[odyn-owl.livejournal.com]

в статті так все однозначно в сторону вірменів, аж духу перехоплює
цікаво було взнати , що Statue of Liberty це статуя Вольностям (і шалостям)