Аеропорти пост-Євро2012

[kerbasi]

Минулого тижня був у Варшаві. Про Варшаву подорожні нотатки не потрібні, бо хто в Україні не знає другий після Москви за значенням для українців "пуп Землі"? Напишу тільки про аеропорти пост-Євро2012.  Бориспіль ще не встиг перейти на звичайний режим створення черг та незручностей. Ще й досі (принаймні, минулого тижня) прикордонники сиділи і працювали в усіх будках. У Варшаві вже, здається, розслабилися. По прильоту з чотирьох будок "всі паспорти" працювало тільки дві. Поки дві "стражнічки" неквапливо виконували свою роботу, прилетіли кілька рейсів і зібралася черга з кількох сотень подорожуючих. "Стражнічки" з будок для людей "з правильними паспортами" намагалися допомогти, але мали обмежені можливості, бо громадян ЄС також прибувало чимало. До речі, робили це (тобто допомагали) "стражнічки" з будок для "правильних паспортів" дуже розумно: щоб до них не набігали хитродупі з кінця черги, вони самі викликали жестами до себе тих, чия черга перед будками "всі паспорти" наступна. Зрештою звідкілясь з'явилася третя "стражнічка", але черга на той час (майже за годину)  вже розсмокталася. В результаті, коли я вийшов до отримання багажу, транспортери вже обслуговували інші рейси, і мені довелося йти до "lost and found", щоб дізнатися, де мій багаж. Все закінчилося без втрат чогось іншого, крім часу. 

Якихось жахів допитів українців я не помітив, хоча в багатьох таки питали показати зворотній квиток або бронювання готелю. Найбільше часу займали пасажири з дітьми, бо, крім стандартної перевірки документів, "стражнічки" намагалися також щось дізнатися в дітей. Діти лякалися і нічого, крім вигуків, не могли з себе вичавити, бо напевно не могли второпати, що від них хоче тітка в уніформі, яка зі словникового складу в 10 російських слів намагається побудувати речення.