Знов про класові інтереси

[kerbasi]

Я у багатьох дискусіях за останні два роки наполягав, що голосувати слід відповідно до своїх інтересів. У нас суспільство ще не має чітко окреслених класів та верств, втім, якщо трохи порозмислити, то не така вже й складна задача, щоб якось себе вирізнити від інших та знайти з кимсь спільне. Якщо це спільне надто абстрактне, як «світле майбутнє» або «українська Україна», тоді готуйтеся до того, що у вашому омріяному, вистражданому, вибореному світлому майбутньому та українській Україні може не знайтися вам місця.

Мене не дивує сам факт того, що хтось у суспільстві голосує за ВО «Свободу». Ця партія має прихильників, достатньо багато прихильників, які погоджуються з кожною літерою в програмі партії, і промовах провідників, в контенті на офіційному сайті. Якщо є такі прихильники, партія має знаходитися у парламенті. Я б скасував прохідний бар’єр взагалі, щоб всі партії, які набирають достатньо голосів, щоб провести одного цілого депутата (не будемо ж ми ламати голову, яку частину кандидата занести у сесійну залу, якщо голосів тягне на 0,13 депутата), були представлені в головному представницькому органі. Отже, присутність ВОС у ВР для мене абсолютно нормальне явище. Питання викликає мотивація голосування багатьох людей, які не дуже схожі на тих, хто погоджується з кожною літерою з програмних положень ВОС.

Уявимо собі людину, яка займається перекладами з англійської американських мультиків та фільмів. А це що, як не розбещення дітей та молоді? Що, як не ліберастія з політкоректністю? А хто з цього найбільш користі має? Жидівське телебачення, ні? От власне людина дуже ризикує втратити роботу, якщо не більше.

Культурні люди любить читати книжки, слухати музику. А що в нас там з сексуальною орієнтацією Оскара Уальда? А Чайковського? Я вже не кажу про сучасних представників світу літератури та мистецтв. Отже, втратять культурні люди свої книжки та музику. Будуть за кордон їздити за високою культурою. Навіть на компі зберігати файли боятимуться, бо як за порно карають, так і за інший недозволений контент каратимуть.

Людина не знайшла себе серед розповсюджених релігій? Обрала язичництво? Фундаменталістська більшість у ВР вкаже вам, хто тут традиційний, правовірний. В Дніпрі не хочете скупатися? Як князь Володимир народ скупав…

Вважаєте себе середнім класом? Податок в 15% подобається? А буде 20 і прогресивна шкала. Здавалося б нічого, але «прогресивність», тобто рівні заможності, з яких починається збільшення ставки визначатиметься відповідно до уявлень про багатство не київського середнього класу, а тернопільської бідноти. Гадаєте, перебільшую? Тоді нагадаю, що за Кравчука з доходу рівня 600 баксів на місяць ставка оподаткування сягала 90%. Тоді й привчили всіх до зарплат у конверті. Кучма це дещо виправив, впровадив складну шкалу з фіксованою сумою та змінною частиною на перевищення граничного рівня ставки, в результаті при доході близько 800 доларів на місяць сумарний податок (ставка + фіксована частина) сягав аж 42%. Чому тепер мусить бути інакше?

ПР, КПУ, ВОС та окремі депутати з Удару та ОО, як, впевнений, і більшість мажоритарників легко складатимуть ситуативну моралізаторську та соціал-популістську більшість. Тому наведені вище сценарії, я впевнений, є цілком реалістичними. І якщо вони реалізуються, в ЖЖ почнеться скиглення від обурення та розчарування, а я нагадуватиму, що це все стало можливим через брак усвідомлення ненайгіршими людьми України їхніх власних інтересів.

Comments

Re: віртуальність реальності

[spitfire38.livejournal.com]

про Οι Σκεπτικοί, а також
Декартів, Гуссерлів тощо...

згадав чомусь фільм Берегісь автомобіля та діалог героїв Баніоніса та Смоктуновського у краденій "волзі" про бога =)

Re: віртуальність реальності

[kerbasi.livejournal.com]

Ви там складно пишете! :-)
Якби я цього фільма колись подивився з початку і до кінця... В якби я знав, як виглядають Баніоніс і Смоктуновський...

Re: віртуальність реальності

[spitfire38.livejournal.com]

пояснюю тоді
Герой Смоктуновського (добрий лицар, який краде автомобілі у тогочасних корупціонерів і потім продає їх якимсь живчикам, а гроші перераховує у дитинці) розмовляє у щойно вкраденому автомобілі з його покупцем (герой Баніоніса) і дізнається, що його покупець - пастор. Вражений цим фактом (все-таки 60-і роки, СРСР, науковий атеїзм, хоч місце дії і Прибалтика), герой Смоктуновського питає: "А ви что, верите в бога?" На що герой Баніоніса мудро відповідає: "Все люди верят. Одни верят в то, что бог есть, другие - что его нет. И то, и другое недоказуемо" ))

Re: віртуальність реальності

[kerbasi.livejournal.com]

Ясно! Саме цей епізод я бачив, але у той час мене більш пройняло, що в попа є готівка на "Волгу", а не філософські розмови.

Re: віртуальність реальності

[spitfire38.livejournal.com]

то Ви пропустили важливий підтекст епізоду - готівка у пастора (скільки там тих тисяч) - рублями по одному = знервований продавець питає чому гроші якось підозріло одними рублями = покупець retorts, що його ж не цікавить звідки машина, а потім зізнається, що він пастор, і гроші рублями - це залишки від пожертвувань Йому (піднімає пальця вгору)
отут вражений продавець і запитує про віру в бога )

до речі, янмд, епізод і текст діалогу блискучий

Re: віртуальність реальності

[kerbasi.livejournal.com]

Та я був дуже малим, коли дивився. Запам'ятав тому, що ця сцена викликала жваве обговорення в батьків. А потім я з есересерівським кінематографом перетинався тільки на обов'язкових заходах типу "всєсоюзних премтєр", в армійському клубі та вже в наші часи - в Гюнселах-Автолюксах-Столичних експресах. "Служебний роман" та "Москва слєзам нє вєріт" передивився, мабуть, разів по 50. А з "Бєрєгісь автомобіля" щось не склалося.