До дня "васьмоє марта". Не злобне.

[kerbasi]

Я надто багато прожив за совку, щоб прийняти васьмоє марта як "традицію" або як свято. Не подолаю негативних асоціацій і навіть не намагатимуся. Торік після мого допису про жінку з чарівним іменем Квітуча Кориця, яка стала першим машиністом паровозу в Китаї і вийшла у перший рейс саме у день 8-го березня, відфрендилися деякі жінки, які звісно ж щирі українки, але не допустять опльовування того, що дороге для їхніх татомамів. Це нормально. Як написала деякий час тому одна френдка, антирадянські не менш погані за радянських. Напевно, її рація. З вишини нових поколінь видніше.

Сьогодні не буду опльовувати. Порадую ваші очі приємним видовищем:

Китайські військові жінки на параді.

А тут до 1.29 - північні корейські, а потім - китайські:

Мені не подобається корейський стройовий крок. Якийсь він надто екзальтований (як і голос дикторки за кадром). Шкода солдатських суглобів. В китайців і дизайн одностроїв кращий. При стройовому кроку спіднички не відкривають нічого зайвого, в корейців - якісь надто високі розрізи, принаймні, у командирок. Втім, корейське керівництво стоїть на трибуні з кам'яними обличчями, а китайці - веселі і усміхнені.

Кілька тижнів тому в одній гендерній суперечці побачив таку тезу: мовляв краще жінки у військовому однострої, ніж у мусульманському хіджабі. Як людина, що має прямий і безпосередній досвід у війську, я не можу однозначно погодитися. Головне, щоб ваш одяг та стан були вашим свідомим і вільним вибором, що в обох випадках проблематично.

UPD: а це до теми:
http://je-suis-la-vie.livejournal.com/258535.html
Не добре. Тим, хто щиро святкує "свято жінки та весни", краще не читати.

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

В Італії останнім часом зростають емансипаційні настрої, бо Берлусконі зі своїми містресами на державних посадах і терпимість до цього великої частини суспільства багатьох дістали. По одному британському радіо чув на днях, що запрошена в ефір гостя попросила перенести передачу, бо має брати участь в якійсь мистецькій події, присвяченій 8.03, у Лондоні. Тобто деінде періодично то зростає, то спадає актуальність цього дня. Я з розумінням ставлюся до політичного та громадського значення цього дня, хоча я є радикально нелівим. Дещо дратує вкорінення цього "свята" як традиції постуересерівського народу. Тут всі ознаки традиціє є: створена на освнові реального матеріалу, впроваджена з ідеологічною та культурною метою, багато разів переосмислена, має проекції в політичному класі, маскульті тощо. Власне в СРСР на другій половині його історії такі свята-традиції мали націєтворче значення, під нацією слід розуміти "нову історичну спільноту - совітський народ". От дещо прикро, що тепер цей "народ" легко замістився поняттям народу України і продовжує традиції. Але я вже починаю привчатися не звертати уваги і не псувати людям настрій. Хоча мені періодично псують своїми вітаннями. Цьогоріч виповниться 25 років, як я повернувся з війська, щороку кажу сестрі, що я не святкую 23.02, але все одне вітає.

[candrika.livejournal.com]

Та я теж, хоч на десять, чи скільки там, років пізніше, абсолютно аналогічно запам'ятала і усвідомила все це діло ще в школі - нас же ж щороку на малюванні примушували малювати тематичні малюнки, причому особливо до цих двох, - як ще інакше це можна назвати як не ідеологічним промиванням мізків? Причому навіть більше ніж до дня конституції, чи там жовтневих - ці більше на уроках німецької пропагувалися.

Хіба що як пам'ять в когось коротка, ну або якщо воно взагалі не усвідомилося ні разу... Але як тоді ці люди пояснювали собі те, що був період коли воно перестало бути святом? Мабуть просто рефлексія вимкнута взагалі... Чи в людей і не переставало? Ну але ж на Заході і в Києві хоч би - точно ж був період без цього всього, куди пам'ять поділася?

Ну от, зруйнували ви мій пацифічний настрій :)

Раз вже на то пішло, розкажу вам один наш родинний анегдот. Приходжу я, значить з совкового садочку, років мені 5 або 6 (це єдині два роки коли я проходила тортури садочком), тобто 84-85 рік, ну і ж мушу похвалитися, чого мене там навчили: бабцю, кажу, знаєш який завтра день? Ну, який, питає. Ну і я гордо так, перейнята ідеолонічним запалом: День радянського фашиста! - Вся родина, звичайно, під столом, історія переповідається з року в рік.

Може дійсно просто пощастило вирости в таких анти-совкових умовах? Хоча, велика частина тої самої родини зараз якраз і голосує прямісінько за радянського фашиста, реального. Тобто може воно і логічно, що на заході зараз назад під восьме марта теж вода тече, і вихованням воно все мало пояснюється.

Хоч я все-таки за виховання дуже вдячна своєму татові.

[kerbasi.livejournal.com]

Історія дійсно з категорії "під столом" )))

НМД під цими статевими святами є глибинне психологічне підгрунтя. У торішньому дописі хтось, хто вже самоліквідувався у ЖЖ, написав, що вони є замінником купальських свят. Я 8.03. називаю днем дозволеного флірту. Комуністична ідеологія примітизувала колективну свідомість, низвела її до архаїчних патернів. От і виходить типове заміщення оргастичного оргіастичним, а для оргастичного передбачається напівсимволічний/напівнедозволений вихід. Примітно, що чоловіче свято - оргіастичне - безлімітна випивка без необхідності ховатися від тещиної пательні, а натяк на можливу оргастичну розрядку да
жіноче свято з привітальними поцілунками і п'яними танцями.
Отже, це психологічне підгрунтя об'єднує всі частини України, бо вони однаково нездорові, хоча кожна зі своїми особливостями.

[candrika.livejournal.com]

Ви вже другий з моїх нечисленних жж друзів, хто згадує ці привітальні восьмомарцьовські поцілунки - перша згадка ось тут: http://pry4ilok.livejournal.com/919028.html#comments

Я ніколи в Україні не працювала, тому ви мені контекстом тих народних гулянь америку відкриваєте :).

Зате в мене ДН якраз на Купала випадає, ну і оскільки я не любитель формалізму в святкуваннях, то в пізньошкільні і особливо студентські роки була чудова нагода звалити з дому з друзями і братами-сестрами кудись в гори на якусь річку, вінки так для розваги поплести, поспівати з гітарою біля вогню, і тд.

Ну а одного разу мене сестра загітувала на який організований купальський виїзд якоїсь збірної якихось молодіжних і не зовсім організацій - брррр, як згадаю що там творилося, добре що чувак, в чиєму наметі ми вкінці кінців ночували був настільки п'яний, що навіть не здатен був ні до кого чіплятися :). Ну то я після того зареклася на народні гуляння їздити, і всі наступно ДН обмежувалися купальством символічним у вулькому колі обмежених друзів і родичів.

Тобто дійсно, з того, що ви кажете виглядає, що з Купалом зв'язок є, от тільки в мене 8 березня асоціювалося з тою самою країною, де "секса нєт", а потім його (8 березня) раптово не стало, от і осмислення дорослої суті цього діла зовсім не відбулося.

Виходить, що гуляння всі ці для людей, які в себе вдома, і взагалі в житті, не мають, чи не можуть того, чого хочеться (чого потребуєють), правильно я розумію? І 23 лютого як свято для того "хто господар в хаті, сказав не вилізу, значить не вилізу!"

Здуріти! Як казав один давній знайомий, у всьому винна комуналка.

[kerbasi.livejournal.com]

Знаєте, багатьом властиво впадати в таку ілюзію, що якщо сам щось проминув, то так само й все суспільство. От я, наприклад, вважав, що з припиненням радянського ідеологічно-виховательського тиску зі статевим життям в людей стане все гаразд. Тобто не безпроблемно, бо кожен сам коваль свого щастя і не завжди має належну кваліфікацію, інструменти, матеріали, або просто не фартить. Але принаймні, що не буде травм, завданих зайвими штучними ідеологемами. За такою теорією різні сублімаційні прояви, як ті статеві свята, просто стануть не потрібні. І я доволі довго таку ілюзію плекав, а совконостальгію вважав штучно накинутою політтехнологами. Частково моїм ілюзіям сприяло те, що у нашому офісному центрі я з кінця 90-х не спостерігав, щоб в якійсь фірмі мали місце гучні святкування з п'яними зажиманнями на східцевих клітинах. Але за останні 2-3 роки деякі орендатори змінилися, і вчора, наприклад, з обіду і до темна по всіх поверхав гасали виряджені в сексі-одяг перезрілі спокусниці та ховрахоподібні мачо. Отже, в СРСР секса не було, а в когось був, а в Україні сексу надлишок, а в когось все одно нема. Тому й ці свята ще жеврітимуть довго і святкуватимуться з більшим ентузіазмом, ніж 24 серпня.

[candrika.livejournal.com]

Ну що ж, +1 до недо-нації - застрягла в підлітковому періоді статевого життя. Так і постаріти можна, з нього не вийшовши.

[mazhorka-klusha.livejournal.com]

Та у нас всі свята - це "повод" напитися. Я вже тих свят боюся. З іншого боку, радує, коли у чергове свято або "повод" люди поводяться адекватно.

[kerbasi.livejournal.com]

Справжня біда, коли силоміць змушуютьс вяткувати тих, кому це не потрібно. І поки людям не прищепиться якась повага до особистості, то на свята хоч тікай кудись.

[candrika.livejournal.com]

Поправка до історії - дія відбувалася не у 84-5, а у 82 році - в мене був короткий епізод садка десь в 3 роки, але я просто не могла собі уявити, що трирічним дітям вже втирали про доблесну перемогу рядянської армії над фашистськими загарбниками, (а ще думала, що моє мудрагельство почалося трохи пізніше), тому помилково віднесла історію до другого садкового періоду через кілька років. Між іншим, від того першого садка мене остаточно врятувало запалення вух - ну ще би, як такого наслухаєшся, не дістати запалення, - так що наступні два роки до нашого переїзду я провела як в раю вдома з улюбленою бабцею і без примусового сонного часу.
З уст 3-річної дитини істина звучить ще краще у всій своїй невинній красі :)

[candrika.livejournal.com]

до теми, вам сподобається, - побачила нині в ФБ стрічці і, будучи наполовину корінною галичанкою, возрадувалася (криво усміхається)

http://vgolos.com.ua/zhyttya/news/13279.html

Президент України Віктор Янукович відзначив державними нагородами з нагоди Міжнародного жіночого дня.

Відповідний указ президент підписав вчора, 7 березня

У цей список потрапило лише дві мешканки Львівщини.

Зокрема орденом княгині Ольги ІІ ступеня нагороджена головний бухгалтер Головного управління МВС України у Львівській області Зоя Стецюк.

Звання «Заслужений вчитель України» присвоєно учительці Львівського навчально-виховного комплексу «Школа I ступеня – гімназія» Аллі Калічун.

Також глава держави привітав усіх жінок:

«Дорогі жінки!

Щиро вітаю вас із весною та з Міжнародним жіночим днем.

Вам - найкращі квіти любові та шани.

Бажаю миру, спокою, здоров’я та щастя вам і вашим родинам. Хай поруч із вами завжди буде міцне плече, яке служитиме надійною опорою в житті.

Прийміть мою глибоку повагу та вдячність.

Радісної вам весни!»

[candrika.livejournal.com]

ну і сам указ (недогледіла з першого разу, що лінк не скопіювала)

http://www.president.gov.ua/documents/15514.html
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 122/2013
Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня

[kerbasi.livejournal.com]

Як від ЦК КПРС. Продовжує традиції. Іншого ж не знає. А добірка нагороджуваних пристойна: держслужба, бюджетна сфера, містоутвлрювальні підприємства. У Ющенка було багато випадкових людей, а то й, взагалі, як нібито кепкування зі здорового глузду.

[kerbasi.livejournal.com]

Якщо вже мене згадували, а там нефрендам заборонено, то я тут поясню.
Я шановну Причілок не зміг далі читати тільки з однієї причини: її тексти надто побожні для мене. В мене такий світогляд, що я перебуваю в абсолютній меншині, тому хоча б френд-стрічку стараюся тримати більш-менш світську, бо, взагалі, ж нема де сховатися від тієї більшості. І це часто провокує на злобне втручання в "чужі монастирі", що потім мені ж самому залишає гіркий присмак та я себе починаю карати, що не стримався. Це абсолютно моя особиста проблема, яка ніяк не заперечує чеснот шановної Причілок.

Це про це:
http://pry4ilok.livejournal.com/919077.html?thread=9646373#t9646373

[candrika.livejournal.com]

Та я перепрошую, що влізла взагалі з тими своїми лінками... Я багато в жж пропустила, тому зовсім не в курсі, хто з ким "дружить" - і хоч тут воно в категорії читаю- не читаю, і ніби мало бути більш відсторонене, але ж все одно, зараза, сприймається особисто, як не крути. Але хочу сказати, що я в цей can of worms залізла цілком випадково, і буду старалися більше не лазити. Тому вибачайте, якщо щось не так.

[kerbasi.livejournal.com]

Для мене дружба та френдування це різні речі. Ніякої проблеми я не бачу. Можете мене цитувати де завгодно, мій, так назвемо, доробок обговорювати з ким завгодно. Це ж просто ЖЖ! )))

[candrika.livejournal.com]

Гаразд :)