Про любов

[kerbasi]

Ляо І-у - китаський поет і письменник, якого влада відзначила чотирирічним терміном ув'язнення. Нещодавно його тюремні мемуари були видані у США. Журнал Нью-Йоркер у числі від 1 липня друкує огляд мемуарів, а також фрагмент з книги Ляо І-у "За пісню і сто  пісень". Взагалі, читання інокультурних авторів корисно не тільки тим, що дає можливість зазирнути у нетрі інших культур, а ще й тим, що провокує розуміння відносності своєї власної культури. Звісно, це як кому. Втім, той, хто читає твори, а не тільки літери, мусить зрозуміти.

Я перодично натрапляю на дискусії, де учасники розглядають любов (статеву любов, не до Батьківщини чи квіточок з метеликами) як універсальну цінність. Навіть колись давно у моєму ЖЖ в літературній дискусії звучало, що універсальність української літератури забезпечується глобальністю та універсалізмом саме любові. Забудьте про страждання селян, не звертайте уваги на вишиванки, берить з творів квинт-есенцію, яка у любові - і отримаєте глобальну і позачасову актуальність української літератури. При чому, як не дивно, таких читачів не бентежуть, що в тій же класичній українській "Кайдашевій сім'ї" про любов у сучасному Західному сенсі, сформованому в епоху Відродження, і адаптованому культурною частиною східно-європейських суспільств, зовсім не йдеться: два хлопаки обговорили місцевих дівок і вирішили, до однієї піти свататися. А родина дівчини покумекала, та й вирішила, що гаразд, самець нічого так, господарство - також нічого так, ото чому ж далі доньку і дівках тримати, та й її влаштовує... От і вся любов.

Тепер повернемося до китайського письменника. У наведеному журналом фрагменті один персонаж, китайський поет, каже американському приятелю, який подорожує КНР під час протестів на площі Тяньаньмень:
- ... Я ніколи не цікавився масовими рухами і іноземним імпортом, як то демократія, свобода, права людини і любов.

Бачите, любов - це імпортний товар, поряд з іншими концепціями західної цивілізації.
Не те, щоб поза Заходом люди жили самим лише інстинктом продовження роду та матеріальним прагматизмом. Млість і томління статевої атракції їм також відомо - інакше не було б славетної лірики. Але значення тієї млості власне у тому, щоб написати віршика, поспівати пісенку, і ... повернутися до нормального життя. Якщо у молодості ви ходити у турпоходи у Карпати, ви не стаєте ж всі до одного потім спецназівцями-фахівцями з ведення бойових дій у гірській місцевості. Так і зі статевим томлінням в більшості культур світу. Включаючи і нашу традиційну сільську Україну в вишиванках.

Головна біда сьогодення, що якщо у суспільстві домінує Західна концепція сталих стосунків на основі любові, це не створює проблем тим, хто цю концепцію не поділяє. Хіба що ниють русскі інтелігенти та галицькім консерваторим, яким здається, що влада не достатньо жорстко виховує жіночу частину населення, яка геть не цінує високо-духовнихє мачо та тільки й мріє, як оптом та вроздріб продатися жидам або хоча б нелегальним мігрантам. Зрештою, буть яка модель легко інкорпорується в суспільство. Біда починається, коли  концепція любові імпортується до суспільства, якому вона традиційно чужа. От там неминучі міжкультурні конфлікти з лінієюю фронту через родини і трагічними розв'язками, які часто проходять по шпальтах світових ЗМІ.

В плані просування концепції любові багато зробили комуністи. Вони розглядали традиціоналізм, як найнебезпечнішого ворога, тому вдавалися до всіх засобів від орфографічних реформ до провокування конфліктів між поколіннями. В країнах колишнього СРСР, крім хіба що країн Балтії, комуністи виявилися вестернізаторами та модернізаторами суспільств. що зрештою в СРСР їхню владу й зруйнувало, коли їхній модернізаційний потенціял вичерпався, і вони розгубилися перед необхідністю масового впровадження інформаційних технологій аж до побутового рівня.  В КНР,наскільки я можу судити з їхньої маскультової продукції, роль комуністов у просуванні любові така ж сама. Не випадково персонаж з наведеного твору, який вважає любов імпортованою цінністю - людина підкреслено аполітична, йому однаково чужі, що комуністична влада, що західні гуманісти. Напевно, тому що в них багато спільних концепцій.

Отже, якщо ви дуже цінуєте любов, то ви завдячуєте цьому комуністам. Це жарт, звісно, хоча й з частиною правди.

Ну і такий ще висновок-порада: якщо ви хочете здійснити таку авантюру, як міжкультурний шлюб, добре домовтеся з партнером про те, що точно означає для кожного з вас слово "любов". Бо прямолінійний словарний переклад може бути дуже підступним.









 

Comments

[jim-markoffkin.livejournal.com]

на мою скромну думку, любов вища за культуру. тобто, в мультикультурному шлюбі ніяких труднощів з любов'ю не виникне.)

[fresh-scratch.livejournal.com]

Вкотре задумуюсь над тим, що комуністи ніколи нічого дарма чи необдумано не створювали, все працювало на поставлену мету. А українське патріархальне сЭло оримало сьогодні чергову гранату)))))

[nik-adams.livejournal.com]

Тобто, в Китаї до комуністів любові не було? Просто цікаво, як воно з цим у китайців.

[nik-adams.livejournal.com]

Мені здається, єдина граната, закладена більшовиками під українське село, це- індустріалізація. Все інше лише наслідки.

[kerbasi.livejournal.com]

Ми не можемо переграти історію, щоб пересвідчитись. Можливо, патріархальне село само б трансформувалося і осучаснилося і без комуністів. І це були б здобутки назавжди. Після насильницького впровадження часто натупає регрес, окремі ознаки якого ми можемо спостерігати у вигляді архаїчної релігійності, віри в магію, в пара-наукові теорії і т.д.
Масова проституція у 90-ті, можливо, не стільки була через низькі доходи, скільки як реакція на тотальне совітське моралістичне промивання мозоку, щоб жили не матеріальним, що любити заможних це майже аморалка тощо.

[kerbasi.livejournal.com]

Китай почав зазнавати модернізаційних поштовхів до комуністів, просто комуністи все роблять швидко, гвалтовно і не дозволяють незгоди.

[nik-adams.livejournal.com]

Та ні, я власне про кохання. Хіба раніше в Китаї кохали не так, як зараз?

[fresh-scratch.livejournal.com]

Так, суспільство у 90-ті просто "дорвалося" до іншого способу життя, і проституція для "неокрепшей нравственно молодежи" була доступним методом його спробувати, не всі ж могли реалізуватися тут і зараз. А що, на Вашу думку, проституція зараз менш масова?)))) Сорі за офтоп

[kerbasi.livejournal.com]

Я не маю статистики, але просто з відчуття, то, здається, що тепер менше.

[kerbasi.livejournal.com]

Звісно, не так. І протягом своєї історії ця концепція змінювалася:
http://en.wikipedia.org/wiki/Love#Chinese_and_other_Sinic_cultures
На жаль, в російській Вікіпедії подається тільки європецентричний погляд, а в українській, як завжди, слова знайомі, але все не про те...

[kerbasi.livejournal.com]

На жаль, виникають. Кількість міжкультурних розлучень це підтверджує. Можете погуглити на цю тему.

[jim-markoffkin.livejournal.com]

А ви впевнені, що причиною тому є різне розуміння кохання, а не зовсім інші речі, в тому числі суто побутові? Ганна з Харкова може розлучитися з красенем Паоло з Неаполю тому, що він спить в шкарпетках, а не тому, що Ганні подобається як трактує любов Тагор, а Паоло вважає літературним ідеалом Неруду...
Любовний човен як відомо б'ється саме об побут

[lvivil.livejournal.com]

"Я всі ребра віддам - сотворіть мені Жінку!" (http://malashevsky.blogspot.com/) - сказав колись якось давніше нинішній волинський з діда-прадіда селянин Олег Малашевський...) ... я б вказану збірку міг також назвати "Вірші українського селянина"... )

[kerbasi.livejournal.com]

Контекст важливий. Зміст понять важливий.

[kerbasi.livejournal.com]

Харков та Неаполь практично належать до спільного розуміння любові. Складніше, коли Гана та Омар, або Петро та Парвін і т.д.
Взагалі, у цій темі не варто винаходити велосіпед. На цюю тему вже дуже багато написано наукової літератури, від філософії до культурології і т.д.

[lvivil.livejournal.com]

авжеж...)

<Так і зі статевим томлінням в більшості культур світу. Включаючи і нашу традиційну сільську Україну в вишиванках> - це приклад до Ваших слів... Наведений вище автор наведеної ж збірки - породження і представник "традиційної сільської України в вишиванках"... )

Його ж вірші (з якими отут же можна безпосередньо ознайомитися) - дзеркало, що відзеркалює особистість як самого автора, так і будь-якого читача, який читає "не лише букви, а й текст"... не факт, що ті відображення будуть однаковими чи навіть подібними...

[spitfire38.livejournal.com]

в якості контртези - пропоную переглянути отакий собі фільм http://www.imdb.com/title/tt0061847/ -

створений нібито в класичному стандарті самурайської героїки, насправді - про те саме, вічне (любов), і як на мене, сягає вершин епічної трагеді

[kerbasi.livejournal.com]

Я не розумію, з чим ви сперечаєтеся. Я ж не стверджую, що це тільки західноєвропейці у добу Відроження, вигадали бажання жінки. Статевий потяг завжди був. Як і емоційне млосне його забарвлення, як і гормональні сплески. Чого не було так це концептуалізації саме, як сучасної любові.
І слово любов значило дещо інше.

[kerbasi.livejournal.com]

Якби цей фільм був в епоху самураїв створений, це була б контр-теза.

[candrika.livejournal.com]

З моєї теперішньої позиції західне поняття як романтичної, так і сексо-центричної любові видається інфантильним і роздутим (over-rated), мені набагато більше імпонуюиь інші, в якомусь сенсі традиційніші чи архаїчніші основи ... гм... "шлюбних" відносин.
Але разом з тим я би не стала недооцінювати глобалізаційний потенціал сучасних медій - в сенсі поняття любові болівуд, на приклад, мало чим відрізняється зараз він голівуду, сучасні японської мультики - це не куросава з його горою, як там її звали, сучасні філіпінські серіали, наскільки мені розказували, нічим не відрізняються від рабині ізаури, тобто якщо все рухатиметься в тому ж напрямку, не здивуюся якщо через кілька поколінь від незахідних понять любові майже нічого не залишиться...

[lvivil.livejournal.com]

перепрошую... я не сперечаюся, я погоджуюся... колись раніше людство було значно прагматичніше... а про любов як вияв соціального феномену особистості, а ще в контексті прав особистості загалом, жінки зокрема, чи як ото тепер гомосексуалістів, і мови не було... хоча потайки то страждали певно...)

[spitfire38.livejournal.com]

в епоху самураїв кіна, як "найважливішлго з мистецтв", ще не французи не вигадали))

[kerbasi.livejournal.com]

Найгірше навіть голі-болі-вудська любов, а прямі її похідні: культ молодості, здоров'я, заперечення старості і фізичної недовершеності, нав'язування штучних шаблонів вроди, жіночності, мужності, успіху.

[kerbasi.livejournal.com]

Ясно, вибачте. Ви так лаконічно написали з відкритою для висновків кінцівкою, що я зрозумів протилежне.

[candrika.livejournal.com]

Так, і це все теж - неважливі речі стають гіпер-важливими...
Нормальні і природні - "страшними" чи "соромними" (вигадала слово)...
Штучні і поверхневі - бажаними аж до необхідності...
Справжні - занадто складними для розуміння, занадто вимогливими, нереальними...

Тобі б сподобався мій Сем - він в своїх нотатках багато про ці речі "рефлектував", в тому числі про старість, фізичну недовершеність, в основновому зі старістю пов'язану, і, власне кажучи, про чуттєвість...

[candrika.livejournal.com]

Тобто якщо сказати, що тобі подобається, на приклад, м'якість, податливість і бархатистість старої шкіри більше ніж пружність і гладкість молодої - на тебе подивляться як на останнього збоченця (чи збоченку) :)

Сем колись говорив щось в класі - тема була про феноменологічну сексуальну "забарвленість" світу/речей в Мерло-Понті, ну і студенти давали приклади, хтось сказав "facial hair", і потім поправився швиденько "in men", а Сем питає, "What about women's facial hair?" Ну то діти подивилися на на нього ніби він з дуба впав, і подумали мабуть: от перверт старий.

[nik-adams.livejournal.com]

Дякую.

[mazhorka-klusha.livejournal.com]

Яка страхолюдна стаття у Вікі...
Якщо ближче до тіла, то, як на мене, вся світова література рясніє зразками про одне й те саме кохання - коли люди прагнуть емоційної та фізичної близькості. А от коли китайські комуністи зробили з усіх робочих мурах, то потім багатьом довелося винаходити велосипед. А комусь і не захотілося. Ну, в окремої людини лібідо низьке - всяке бува.

[plauntago.livejournal.com]

Наскільки я пам'ятаю, Лаврін з Мелашкою як раз цілком по любові зійшлись, причому у досить романтичному її розумінні (томлєніє духа і все таке). Та й Карпо з Мотрею, особисто з моєї точки зору - теж, просто то була любов неромантична. Загалом все ж українське суспільство (у тому числі традиційне) все ж по-європейському ставиться до поняття любові і кохання. А от у Східній Азії (Китай, Корея, Японія) там дійсно зовсім інше розуміння місця любові у житті (причому судячи з того, що пишуть спеціалісти по Кореї - і нині теж). Пам'ятаю мене вельми вразила історія, прочитана у "Хризантемі і мечі" - японська сім'я живе у США, мати чоловіка спочатку змушує розлучитись сина з дружиною, потім забрати у колишньої дружини дитину і віддати її (дитину) у притулок... і ніхто їй нічого не каже, бо старша і мати. А любов... що та любов проти обов'язків перед батьками? Після таких історій починаєш розуміти, наскільки в іншій картині світу можуть жити інші люди.

Кохання коханням, але до чого тут шлюб і сім'я?!

[plauntago.livejournal.com]

Наскільки я розумію, роль і значення кохання були зовсім іншими, тому для нормального традиційного китайця європейське сприйняття любові - кумедне і абсурдне (подібно до "третього виду любові - любові народу до своєї партії і уряду... і от зараз будуть слайди!").

[smijana.livejournal.com]

Згодна.
Теж згадала про побіжні незначні моменти, які показували емоційну зближеність і почуття між Лавріном і Мелашкою.
До речі, у мене є "розповідь очевидців" про історію одного кохання в селі - вона цілком фабулою нагадує роман чи голівудське кіно. Радянська влада в ній теж присутня, але як момент конфлікту.. і поведінка "головних героїв" не ідеальна. Але це таки історія кохання, причому "сільського".

Історія (записана від жіночок з родини 1930р.н.):
"Хлопець Яків закохався у красуню Поліну.
Проте сказав що брати шлюб не буде (був комсомольцем і не міг цього зробити). Мати дівчини категорично відмовила у дозволі на одруження без шлюбу.
Тоді Яків взяв і заслав сватів у сусіднє село Кобильє (тепер Веселівка). Незадовго після весілля напровесні випав сніжок, притрусив свіжим покривом землю. І по чітким слідам Якова до колгоспної будівлі визначили що він вкрав хромове сідло з колгоспного коня. Голова колгоспу не захотів обмежитися попередженням, а одразу передав справу до суду, хлопця засудили на 3 роки ув’язнення. Відпрацював він їх за 1,5 року. Ще з тюрми у листі повідомив своїй жінці що не любить її і не хоче, і щоб вона покинула хату його батьків.. Вийшовши, одразу прийшов до хати красуні Поліни. Поліна прийшла з ферми, і не розмовляла з ним. Тим не менш наступного ж дня Яків прийшов з другом свататися до Поліни. Мати з печі винесла вердикт: "Тоді ти не хотів шлюбу, а тепер я тебе не хочу."
За деякий час прийшов Яків знову з тим же сватанням, посідали за стіл всі разом (і Поліна також), дістає Яків з одягу ножа і каже: "або я одружуся з нею, або заб’ю спочатку її, а потім себе." Батьки перелякалися не на жарт і дозволили їм одружитися. Дуже любив Яків Поліну, і жили вони потім довго в парі до самої старості.
(уточнила: руку на дружину чоловік ніколи не піднімав із тих пір нікому ножем не погрожував).

[o-teren.livejournal.com]

От теж не дуже зрозумів посилання на "Кайдашеву сім'ю". Як на мене, то все там цілком "по-європейському".
А що грунтовно і прагматично до шлюбу підходять, то такого й в усяких європейських бальзаків достобіса. :)

[lawer-liar.livejournal.com]

еще куртуазность оказала большое влияние на европейскую концепцию любви.

[kerbasi.livejournal.com]

Через буржуазні революції. Новий клас панівних міщан захотів себе тішити аристократичними забаганками і зробив маскультове замовлення на чуттєву любов.

[alla-g.livejournal.com]

Якщо кохання справді є, тоді не має значення відмінність у визначеннях.

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Колись на Радіо-ЕРА, років з 5 тому, говорив один гість, він викладає Українську Літературу в Токійському Університеті. Приїхав до України у відпустку до батьків.
Окрім багато чого іншого, зачепив любов в японській літературі та її розуміння сучасним молодим поколінням японців. Японські студенти, обговорюючи зраду одного з синів Бульби, зійшлися, що любов була варта того...
Як тобі такий... еее... парадокс?

Ну або взяти "Під тихими вербами"... Питання який він слон? Шнурок, колода, чи труба? :)

Про українське кохання та про тематику смерті в україн

[livejournal.livejournal.com]

Користувач chita_i посилається на ваш запис з Про українське кохання та про тематику смерті в українській сучасній культурі. Хоч дещо для початку. (http://chita-i.livejournal.com/162856.html) пишучи: [...] з «Нашої української Дами…» Оксани Забужко щоб хоч якось розпочати мої роздуми на теми кохання [...]

[candrika.livejournal.com]

Гортала тільки що Мерло-Понті, і натрапила на таке:
It is no more natural, and no less conventional, to shout in anger or to kiss in love (footnote: It is well known that the kiss is not one of the traditional customs in Japan) than to call a table 'a table'. Feelings and passional conduct are invented like words. Even those which, like paternity, seem to be part and parcel of the human make-up are in reality institutions. (І ще одна зноска про тробріандські острови).