24 серпня

[kerbasi]

Свято тоді свято, коли його святкують. На свято можна запросити кумів та дядьків і посидіти у широкому родин ньому колі. Можна піти напитися з друзями, купатися у фонтані, побитися та потрапити до лікарні або відділку. Можна гуляти на центральній площі, танцювати на концерті, спонсорованому броварами, та як дитина радіти салюту. Чого на свято не можна так це працювати (за винятком професій, які цього потребують).

Можна з прикрістю констатувати, що це свято не стало загальнонаціональним, як і не стало святом. Рік тому з нагоди Дня Незалежності я згадав вищих політиків початку 90-х, які особисто винні в тому, що Україна не тільки не відбулася як самостійна держава, але й стала однією з найпроблемніших країн світу. Сьогодні ж слід згадати й людей попростіше. Дачники-городники, які перетворили цей день на день заготівлі картоплі, насправді закопали в своїх городах наш історичний шанс.  За турботами за шлунком вони забули, що молодій нації потрібно творити атмосферу свята в цій день для мотивації та об'єднання в радості та веселощах. І не буде дачникам-огородникам ніякого вибачення. Так і увійдуть в історію тими, хто проміняв українську національну ідею на картоплю.

А тих, хто не на городах - зі святом!

Comments

[docent030.livejournal.com]

==Більш ніж досить тих бульбориєв, що у міжсезоння..
Вони не є провідниками/генераторами ідеї як правильно Україну любити. Це лише рефлексії. Якщо еліти будуть генерувати інші підходи, вони будуть так само їх обсмоктувати. Чи може навіть діяти за їх прикладом.

Ви дуже вчасно пом'янули генерала Ісраеля Таля. По аналогії: якби наша керівна ланка не вирішила, що вигідніше порізати виробничі потужності на металобрухт замість їх модернізації, доведення якості своєї продукції до світових стандартів, то і бульбориям було б вигідніше займатись основною працею.

Да і взагалі, копання картоплі аж ніяк не заважає ввечері вийти на вулицю до кафе і там відзначити свято