Навіщо бульбориям україномовна кав'ярня

[kerbasi]

Для прийняття рішення про вихід на ринок, про способи просування на ньому слід спиратися на статистичні дані. Вся біда у тому, що вони ненадійні або просто відсутні в умовах України. Проведення досліджень самотужки багатьом компаніям не по кишені, а замовляти – знов питання надійності. За своє ділове життя я читав чимало досліджень, проведених компаніями з відомими іменами на Заході, але те, що вони назбирали тут – просто facepalm. Тут навіть не тільки чинник компетентності та сумлінності виконавців впливає, скільки те, що населення України живе за умов повної невизначеності, невпевненості, тому й не може дати чітку відповідь на чіткі запитання. Та й ще до замовлення професійних досліджень менеджмент мусить зібрати якісь дані, щоб вирішити, чи варто витрат замовлення глибоких досліджень для цього потенційного ринку.

Ось для такої першої прикидки першою цифрою є доходи населення. Якщо філіжанка кави коштує на рівні місячної зарплати, то мережам кав’ярень немає чого робити на цьому ринку. Наступна цифра – скільки в людини лишається грошей після виконання всіх забов’язань та витрат на відновлення. Якщо щось лишається, то можна розраховувати, що людина може витратити ці гроші у кав’ярні. Припустимо, що це все можна зібрати зі статистики, відкорегувати на тіньові доходи і т.д. Але статистика не розбиває дані по російськомовних та україномовних. А якщо її і зібрати, то виявиться, що у такому питанні, якою мовою вести сайт, важлива навіть не актуальна розмовна мова відвідувача, а його ставлення до мови: для російськомовного українська може мати символічне значення для самоідентифікації, а для україномовного мовне питання може бути геть не актуальним поза родинним колом. І як бізнес, особливо іноземний, мусить розбиратися з цими хащами, в яких ми самі часто губимося?

Втім, спробувати розібратися в суто бізнесових цілях можна. Можна зібрати не дуже об’єктивну, але показову інформацію, чим дихає соціум з тієї ж блогосфери. І що там ми знайдемо? По-перше, що україномовні на головне свято країни збирають картоплю, без якої не переживуть зиму? Зазирнемо до спільнот туристів та кавоманів. І що там? Вереск, яка дорога кава в аеропорті Бориспіль. Після такої масової кампанії дорога-кава-у-Борисполі я спеціально почав звертати увагу на ціну кави в аеропортах, де буваю, і навіть в кількох дописах показав, що Відень, Варшава, Тбілісі – на одному рівні. І це не всі аеропорти, де я бував. Отже, насправді українець – не бідний аж так, що не може без власної картоплі назбирати на відпустку, а у відпустці вимушений слинки підбирати перед вітриною Старбаксу. Українець просто мислить про себе, як про бідну людину. А якщо й не мислить так, то, принаймні, вважає за соціально прийнятне подавати себе як такого.

Ага, Старбакс! Пам’ятаєте кілька років тому скандал з російськомовною сторінкою для майбутнього українського Старбаксу? Що тоді почалося, пам’ятаєте? Понеслася ціла хвиля обурених коментарів: Старбакс – лайно! Старбакс – це кавовий МакДональдс. Старбакс – дорого і несмачно! Кому потрібний той Старбакс! Воно ж ясно, що краще кави «Галка» у львівській кав’ярні на три столики на триста туристів і місцевих бути не може. Але нащо вам тоді україномовний сайт Старбаксу?

Можна продовжувати приклади. З мого досвіду дописування по бложиках. Напиши про те, що потрібна україномовна преса – коментарі, мовляв, кому ця преса, взагалі, потрібна, крім стартерів – ми всі круті з гаджетами. Напиши про те, що потрібні україномовні ФМ-радіо – кому це радіо потрібне, якщо я маю свою фонотеку. Телебачення? - Свідомий українець не дивиться телебачення! І так на все. Ну зараз, ця публіка вже на Фейсбук перебігла, там розповсюджує польові дані про смаки та потреби україномовних українців.

І вершина всього – це україномовні опуси, що з’являються з регулярністю намазу, про жахи «потреблятства». Якщо львівський інтелектуал, молодий викладач вишу пишу статтю про неймовірну духовну шкоду від нового ТРЦ і отримує численні схвальні коменти та перепости, то нащо відкривати рітейлерам україномовні сайти. Ви ж не потребляді, значить, і не покупці. Про повагу кажете? А ви поважаєте тих, хто у бізнесі працює? А тих, хто щось купує для свого комфорту, а не тільки для мінімального відтворення?

Кофе-хауз, звісно, дурні. Дуже непогана мережа. Не тому, що там якось особливо смачно, а тому що це правильний формат для міста. Дуже зручно для не обтяжливих швидких зустрічей, зокрема для ділових: картки приймають, вай-фай, обслуговування офіціантом, просте меню, з якого можна замовляти, навіть до нього не зазираючи. Розташовані практично всюди. Тільки за мою відпустку мене два рази витягували по справах, аж до мого району приїжджали, і я вибігав до Кофе-хаузу саме у Дрім. Скільки тисяч залишено в цій мережі за роки! Більше не залишу. Цікаво, що власне в них багато україномовних відвідувачів. Формується україномовний середній клас. Більшість – молоді і приїжджі. Друге – це перевага. Якщо далеко, то вусатий батько не потягне до дідуся у вишиванці на картоплю до села, отже, молодій людині є шанс розвинути незасмічену урбаністичну свідомість. Але, бачите, стереотип, який вперто про себе розповсюджують самі україномовні, що україномовний не витратить ані копійки на щось більш абстрактне, ніж картопля, сильніший за безпосередній досвід у залі кав’ярні.

Я вже не перший раз про це пишу: думайте, які сигнали ви випромінюєте у світ. І не забувайте, що вас знають по цих сигналах. Ніхто не може зазирнути нікому у душу, як ніхто не може дістатися зірок, але як зірки вивчають по випромінюванню, так і про україномовних судять по тому, що обговорюється українською мовою. При чому ці судження – не приватні думки, а основи стратегій в Україні і до України.

Навіяно:
http://forbes.ua/business/1357288-chem-riskuet-biznes-ignoriruya-patrioticheskie-chuvstva-ukraincev/1357289#cut
via
http://friday-ptaha.livejournal.com/57923.html

Comments

[vjn.livejournal.com]

===як бізнес, особливо іноземний, мусить розбиратися з цими хащами

Він розбирається дуже просто - і вже точно не з інтернету.
Основа для відкриття тієї ж кав'ярні - дані з мереж конкурентів.

===По-перше, що україномовні на головне свято країни збирають картоплю

Ну я не приклад, але мені цікаво - чому я таких не зустрічав?

===Відень, Варшава, Тбілісі – на одному рівні. І це не всі аеропорти, де я бував

Чашка кави в кафе аеропорту "Бориспіль" коштує дорожче, ніж в аеропортах Мілана, Парижа чи Лондона – 49 гривень. Як пише "Авіація України", біда в тому, що в "Борисполі" існує своєрідна монополія, оскільки продає каву в зоні вильоту лише одна фірма - Costa.
http://kiev.pravda.com.ua/news/4f0ab84e94f11/

То вони брешуть?

===Але нащо вам тоді україномовний сайт Старбаксу?

Яке некрасиве перекручення.
Взагалі-то ці коментарі - наслідок повідомлення про те, що україномовного сайту нема й не буде. Тому вони були цілком логічні. І навіщо, питається, все з ніг на голову ставити?

=== ми всі круті з гаджетами.

Саме так - преса в паперовому вигляді вже нікому не потрібна. Потяг пішов.
Але на нього встигли заскочити такі видання, як "Український тиждень" та "НатГео", які пішли продаватися й у вигляді електронної версії - яку я тепер і купую. Видавництву витрат на друк ніяких - а вони складають основу собівартості будь-якого паперового видання, значить можна більше витрачати на авторів - усі в виграші. Окрім тих, хто розраховує на бабусь в переході - у яких грошей катма на всілякі там журнали.

===кому це радіо потрібне, якщо я маю свою фонотеку

Ніколи такого не писав і не читав. Що я не так роблю?

===Телеюачення? - Свідомий українець не дивиться телебачення!

Знову перекручення - він не дивиться тому, що там нема чого дивитися.

===про жахи «потреблятства»

А оце бачу регулярно - але російською і від росіян. У них це йде одним комплектом в боротьбі з "фашистами та ліберастами".

===Я вже не перший раз про це пишу: думайте, які сигнали ви випромінюєте у світ

А автор статті подумав? ;)

[istunoff.livejournal.com]

1. Статистика - продажная женщіна імперіалізму))
2. Ніколи не задумувався на якій мові я п'ю каву)

[fresh-scratch.livejournal.com]

Доброго дня! Вами про дезорієнтацію українців у своєму власному просторі, в самоідентифікації, в стратегічному плануванні сказано вже чимало. А що стосується даного прорахунку мережі супермаркетів-це просто таке собі маркетингове недопрацювання, більше нічого за ним не бачу. Прикладом вдалого франчайзингу можу назвати Колу з двох назв або Дональдс, невдалого-Форбс(згоджуся). Просто десь якийсь відповідальний манегер прийняв невірне рішення щодо наших просторів. А ще, після прочитання допису, чомусь раптово згадалося, що в усіх туристичних центрах України, якщо такими ще можна вважати Львів, Карпати, занедбані замки всіх видів, а також в осередка місцевого етносу майже все різноманіття сувенірів(фарбовані, вирізьблені, вишиті, хутрові) вже давно "чайна мейд". Ну, можливо, крім гончарства та харчових продуктів. Ми ж не радіємо в цій ситуації підтримці наших етносимволів "братньою країною"? Нічого особистого, просто бізнес.....

[vjn.livejournal.com]

===Просто десь якийсь відповідальний манегер прийняв невірне рішення щодо наших просторів.

Та Ви, мабуть, смієтеся.
"Форбс-Україна" відкривали російські журналісти, співробітники "Форбс-Росія" - виключно для економії на митних платежах і "опануванні" українського ринку після приходу до влади "правильних" людей. Котов, Федорін - всі москвичі, які переїхали сюди жити на час контракту.
Яких ще рішень від них Ви очікували, цікаво? Що, були варіанти?

[fresh-scratch.livejournal.com]

Просто не володію даною інформацією. Якщо так, то дивуватися нічому. Русскіе чудовим чином відстоюють свою геополітичну експансію, цьому їх за 500 років державності вчити не потрібно.

[vladmradio.livejournal.com]

особливо показовий перший камент під форбзом

[archervarius.livejournal.com]

думаю, в кількісному вимірі всі ці срачі ідуть як на картинці http://www.smbc-comics.com/comics/20130407.gif

а в фінансовому і того менше, бо балакучі студенти з есемте - це дуже сумнівні клієнти...

щодо портів, то всім рівняться на Домодєдово, де повно фастфудів, і можна нажертися вкуснячих бургерів та напитися лайнокави за міськими цінами. я от переживаю через відсутність в Україні "Бургер кінга" і завжди при відльоті беру здоровецького грильованого бургера.

[kerbasi.livejournal.com]

Часто у ресторанах, коли люди розмовляють голосно, пепекрикуючи музику, можна почути таке ж саме англійською у виконанні місцевого менеджера або пєрєводчіци для їхнього керівника-іноземця. Потім ми дивуємося, чому немає україномовних сайтів. А на підтверження своєї правоти вони можуть показати кілька срачів з кумедними коментарями.

[vjn.livejournal.com]

===Просто не володію даною інформацією.

Відкривав "Форбс-Україна" Владімір Фєдорін - замголовреда "Форбс-Росія".
Потім його змінив Міхаіл Котов - "Коммєрсант", "Газєта.ру", "РІА "Новості".

Навіщо бульбориям україномовна кав'ярня

[livejournal.livejournal.com]

Користувач diana_ledi посилається на ваш запис з Навіщо бульбориям україномовна кав'ярня (http://ua.livejournal.com/622561.html) пишучи: [...] Оригинал взят у в Навіщо бульбориям україномовна кав'ярня [...]

[dubchack.livejournal.com]

Твої дві фрази "Українець просто мислить про себе, як про бідну людину. А якщо й не мислить так, то, принаймні, вважає за соціально прийнятне подавати себе як такого" - знову висловили все, що я хотіла сказати раніше) а ти кажеш, чо я не коментую :)

Бути нормального достатку людиною і подавати себе як небідну - в Україні непристойно. І одразу підлягає суспільному осуду. І звідси все інше, описане тобою.

[kerbasi.livejournal.com]

І як серед цього жити? Питання екзистенціальне.

[kerbasi.livejournal.com]

Революції це ж також срачі небагатьох, а життя можуть змінити багатьом і надовго.

Бургер Кінга я б також вітав в Україні.

[kerbasi.livejournal.com]

В Україні дійсно можна працювати без української мови. Головне, не дратувати окремих груп суспільства так, як це зробили в Кофе-хаузі. А щоб в Україні бажано було все ж таки працювати українською, для цього потрібна свідома поведінка хоча б частини споживачів. Заперечення споживацтва як такого та потреби в конкретних брендах цьому не сприяють.

[sabrina-lite.livejournal.com]

Чудово сказано!

[sabrina-lite.livejournal.com]

Шановний авторе, ви добряче висміяли ще один прояв недалекоглядного шароварного патріотизму. З цим вас і вітаю.

[kerbasi.livejournal.com]

Хотів відповісти щось на зразок " ну ж йди на урок, школота, перерва закінчилася", але згадав, що ви вже сам батько. Тільки щось мачо-стиль ведення дискусії не переросли.
Я достатньо знаю про бізнес, і сам виходив на нові ринки, у тому числі і за кордоном, щоб знати, що впливає на прийняття рішень.
До того ж, ви явно не уважно читали, бо на ваші зауваження є прямі відповіді у тексті.

[kerbasi.livejournal.com]

Дотепно)

[fresh-scratch.livejournal.com]

Я думаю, що всі ці тенденції не опишеш кількома фразами. Я не можу запідозрити українців у аскетичності та скромності європейців. Міністрів на велосипедах у нас ще нескоро побачиш, та й фраза- "панти дороже денег" стосується усьго постсовку, я так думаю..

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Читаючи деякі твої дописи, згадую фразу з якогось анекдота: "Он так долго лідіровал, что одічал". Інколи здається, що ти йдеш у відрив від дійсності все далі й далі і так скоро зовсім "одічаєш".

Коли ти нарешті зрозумієш, що це все просто підставні фігури: "українська" = бульборийство. "Мова бізнесу" = продовження окупації, одурманення. Непрацює в україні ніякий ринок, бо ніхто українців не питає, а хахли і так паймут. Але хахли, на те вони й хахли, що підуть за тими, хто поведе. Твій аргумент "а що ви обговорюєте українською" - це просто смішно, бо хіба ти не чув, що обговорюють російською в тролейбусі? Трусікі, калгхоткі, аонтібєшто-атиємушто-аонтібешто-атиєемушто. Та щоб ти хотів знати, те ж саме балакають і китайські студенточки, коли думають, що їх ніхто навколо не розуміє. Саме про це!
Так, я передплачую багато періодики і NG в тому числі, і Всесвіт я не розфрендив, бо таки там є чого почитати. І передплати "Країну знань", але скоріше за все більше не буду, бо в цьому номері забагато про русскіх учоних та конструкторів легендарних червонозоряних літаків, та досить не мало ностальгії за совком.

Коментарі під форбсом вставили. Не проти якщо я залишу тут відповідь на "Швейцарію"? Бо дійсно вже затрахали тією Швейцарією та Канадою. Бо самі не знають, чого мелять.

"Коротко.
З хлопом завели балачки на роботі. Знову навів засмальцьований приклад Канади з двома мовами, та Швейцарії з трьома.
Ось тут моя відповідь. Я її писмьмово трохи піджену під епістолярний стиль. Але сутність її від того не зміниться. Можете давати сюди посилання.

Канада. Двомовна.
Немає ніякої Канади. Забудь про Канаду.
1) Є Республіка Британська Колумбія, де говорять англійською і французької практично ніхто не знає, окрім політиків та чиновників (поки що).
2) Є Республіка Кебек, де говорять французькою і лише французькою, і агресивно не хочуть знати англійської. Навіть Селін Діон її не знала, доки не отримала пропозицію, від якої не змогла відмовитися - заспівати у "Титаніку". Для цього довелося вивчити англійську. До того, вона її НЕ знала, як і ДОСІ її НЕ знає Мілена Фармер, родом з Кебеку, яка потім перебрался на Континентальну Францію. Порівняйте з "українськими" співаками, наприклад з "тупою хахлячкою Корольовою", яка вилізла лише через Москву і порівняйте зі Скрпкою, який зреалізувався в Україні, співаючи українські пісні.
Так, на карті цих республік де-юре не існує, ЩЕ не існує. Але де-факто вони вже Є. Це факт. Доконаний. Амінь. Кебекці вже дві спроби зробили, гадаю третя буде завершальна. Тоді й подивимося.

Швейцарія. Тримовна.
Немає ніякої Швейцарії. Є група кантонів з впливом німецького, французького та італійського. Це не країна. Це бізнеспроект. Він тримаєтсья не на духовному, не на етнічному, а на фінансовому та науковому. Це колиска фінансових структур та новітніх технологій. Державна мова протороманська. Нею говорять у селах. Перефразуючи відому пісню, матимемо: "та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося по франко/онімечен/італізованих містах" (потрібне підкреслити)...
Французька частина агресивно не знає ні німецької, ні італійської мови. Відповідно й ті дві частини, але вже менш агресивно. Між собою спілкуються "найвеличнішою та всемогутньою"(тм).
Я би не сказав, що вони дуже одне одного люблять. Просто терплять. Щоб терпець не увірвався - усі до зубів озброєні і раз на півроку тренуються вправно стрілляти. Це змушує ненавидіти сусідів якомога тихіше, а на люди посміхатися.

Отже. Повторюю.
Немає ніякої Канади.
Немає ніякої Швейцарії."

Запам’ятай будь ласка. НЕ українська мова, тому що українців за людей не вважають. Це для них просто ітакпоймушная аудтиторія.

[archervarius.livejournal.com]

суперечки пікейних жилетів у кафе "Флоріда" - це теж срачі небагатьох. і якось обходилося без революцій. хіба що когось кіндрат від злості вхопить)

в Росії є ще крутіша штука - "Сабвей" на всіх вокзалах. тобто замість бичої ригайлівки, де мутна привокзальна публіка сьорбає палену водяру, є нормальна чиста бургерна з пивом. оце я розумію перевага авторитаризму)

Бургер Кінга я б теж вітав. але взагалі ідея пустити фастфуд в аеропорти для мене незвична - але дуже до вподоби.

[kerbasi.livejournal.com]

Ти щось не те в мене вичитав.

[kerbasi.livejournal.com]

Коли я збирався запропонувати керівництву виходити на ринок Грузї, я переклав на грузинську кілька ключових слів, і пройшовся по грузинькому Інтернету та блогах. Якби я там нічого не знайшов, або знайшов би тільки попит на найдешевше, рішення було б негативним. Ніхто ніякі дослідження замовляти, якщо немає свідчень про мінімальний інтерес, не буде. Як і ніхто не буде виділяти країну в окремий сегмент: якщо влаштовує возили з Росії або з Туреччини, то й возіть собі далі.

[kerbasi.livejournal.com]

Міністр на велосипеді це теж понти, і я не бачи в них нічого кращого за міністра на люксовому авто. Мусять бути правила і закони, які відповідають національним інтересам, і система їх впровадження в дію, якщо цьому чинять спротив.

[kerbasi.livejournal.com]

Ні, я зовсім не про це писав. Тільки про те, як заявити про своє існування бізнесу. А в якому одязі - це не має значення у цій темі.