Про конституційний референдум
Tuesday, 28 January 2014 01:07 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kerbasiЦей допис висловлює мою особисту поліітичну позицію і розкриває характер моїх майбутніх дій у політичній площині, як то голосування, участь в політичній діяльності, підтримка тих чи інших сил і тому подібне.
Останнім часом з різних боків протистояння лунають пропозиції внесення суттєвих змін до Конституції, які якщо будуть прийняті, змінять політичний устрій країни. Серед пропозицій - різні форми парламентсько-президентського або тільки парламентського республіканського ладу. Затвердження змін до Конституції часто пропонується провести шляхом всенародного референдуму.
Мої постійні читачі певно мали можливість переконатися про широту моєї ерудиції, різномаїття практичного досвіду, включно з працею на державу у період початку державотворення, кілька освіт та різнопрофільність зацікавлень, до яких я здебільшого занурююся до глибин майже професійного рівня. Для людей, які описуюються саме останньою фразою у попередньому реченні є влучна назва англійською мовою - informed amator, поінформований аматор. Саме через моє поінформоване аматорство у багатьох сферах чимало читачів протягом вже майже п'яти років мене читають та зі мною дискутують.
Втім, я дожив до такого рівня свідомості, коли не є страшним визнавати, що я чогось просто не знаю або не маю достатньої підготовки, щоб мати відповідальне судження. Ось і в цьому випадку я зізнаюся urbi et orbi, що я не вважаю себе компетентним в питаннях конституційного ладу в країні. І це при тому, що питання державотворення та суміжні ним сфери знання періодично потрапляли до поля моїх інтересів протягом мого дорослого життя.
В зв'язку зі сказаним вище я вважаю всі спроби винести Конституцію або редакції її окремих положень на всенародний референдум спробою політичної еліти зняти з себе відповідальність за залучення належних професійних ресурсів, за вибір прийнятного для даного ступеню розвитку суспільства проекту Конституції, за прийняття його, впровадження і вдосконалення. Замість демонстрації політичної волі, мудрості й мужності пропонується сховатися за нашими спинами і перекласти на нас відпровідальність за те, що фактично чинитиме політична еліта та її експерти. Це цинічна спроба великих політичних фігур, уникаючи персоніфікації, залишити відчинену хвіртку, щоб чкурнути геть, якщо доведеться не лаврові вінки на себе приміряти, а гіркоту й ганьбу провалу.
Я виступаю проти вирішення питань конституційного ладу на всенародному референдумі.
Останнім часом з різних боків протистояння лунають пропозиції внесення суттєвих змін до Конституції, які якщо будуть прийняті, змінять політичний устрій країни. Серед пропозицій - різні форми парламентсько-президентського або тільки парламентського республіканського ладу. Затвердження змін до Конституції часто пропонується провести шляхом всенародного референдуму.
Мої постійні читачі певно мали можливість переконатися про широту моєї ерудиції, різномаїття практичного досвіду, включно з працею на державу у період початку державотворення, кілька освіт та різнопрофільність зацікавлень, до яких я здебільшого занурююся до глибин майже професійного рівня. Для людей, які описуюються саме останньою фразою у попередньому реченні є влучна назва англійською мовою - informed amator, поінформований аматор. Саме через моє поінформоване аматорство у багатьох сферах чимало читачів протягом вже майже п'яти років мене читають та зі мною дискутують.
Втім, я дожив до такого рівня свідомості, коли не є страшним визнавати, що я чогось просто не знаю або не маю достатньої підготовки, щоб мати відповідальне судження. Ось і в цьому випадку я зізнаюся urbi et orbi, що я не вважаю себе компетентним в питаннях конституційного ладу в країні. І це при тому, що питання державотворення та суміжні ним сфери знання періодично потрапляли до поля моїх інтересів протягом мого дорослого життя.
В зв'язку зі сказаним вище я вважаю всі спроби винести Конституцію або редакції її окремих положень на всенародний референдум спробою політичної еліти зняти з себе відповідальність за залучення належних професійних ресурсів, за вибір прийнятного для даного ступеню розвитку суспільства проекту Конституції, за прийняття його, впровадження і вдосконалення. Замість демонстрації політичної волі, мудрості й мужності пропонується сховатися за нашими спинами і перекласти на нас відпровідальність за те, що фактично чинитиме політична еліта та її експерти. Це цинічна спроба великих політичних фігур, уникаючи персоніфікації, залишити відчинену хвіртку, щоб чкурнути геть, якщо доведеться не лаврові вінки на себе приміряти, а гіркоту й ганьбу провалу.
Я виступаю проти вирішення питань конституційного ладу на всенародному референдумі.
