Про френдження

ЖЖ для мене блогова платформа відсотків на 60, а на решту – це для мене соціальна мережа. Отже, мене цікавить спілкування. Це багато чого пояснює в моїх підходах до френд-стрічки. Чіткої френд-політики не дотримуюся. Хіба що не френджу українофобів, політиків та блоги організацій, а також щоденники, на право доступу до яких треба складати іспит: писати вам заяву, обґрунтовувати, як я вас знайшов, навіщо мені вас читати і т.д.

Якщо я вас зафрендив
Це означає, що мені сподобалися матеріали у вашому щоденнику, або я десь натрапив на ваші влучні коментарі. Якщо ви мені не відповідаєте взаємністю, не виключено, що я деякий час ваш щоденник читатиму, якщо він якийсь особливий, але моя одностороння цікавість довго не триватиме. Скоріш за все, я залишатиму коментарі під вашими дописами. Якщо ви їх постійно ігноруватимете, то моя цікавість до вас швидко вщухне. Отже, якщо факт того, що я вас зафрендив, вас дратує, то позбавитися мене легко: ніколи не відповідайте на коментарі. І чому б не використати швидкий спосіб, а саме написати мені листа, щоб я якнайшвидше полишив вашу затишну жежешечку? Конфіденційність гарантую.

Якщо мене зафрендили ви
Я обов’язково перегляну ваш щоденник. Якщо знайду його для себе цікавим, відповім взаємністю. Тільки дайте мені 3-4 тижні на прийняття рішення, бо я не завжди маю час одразу ж читати новий для мене щоденник, до того ж я багато подорожую. Щоденники з перепостами та посиланнями, пусті щоденники для мене цінності не мають. Втім, можу зафрендити навзаєм, якщо власник такого щоденника чимсь мені цікавий, якщо я знаю власника особисто або ми спілкуємося у мене чи десь на просторах ЖЖ. Якщо ж я вас не знаю, ви мовчите, тоді даруйте…

Якщо ви мене розфрендили
Майже гарантовано, що я вас розфренджу також. Ніяких оголошень стосовно цієї події не даватиму. Розбіглися тихо, і розійшлися своїми курсами.

Якщо вас розфрендив я
Це ж не трагедія, нє? Писати про цей факт ані «під замок», ані відкрито не буду, не хвилюйтеся.