Моя сибіріада: 19-те серпня 1991-го

Існує історична несправедливість у тому, що деякі події пам"ятають сторіччями, святкують, а деякі - знакові, ключові, які вплинули на хід історії - забувають чи навіть навмисно хочуть забути. Сьогодні дата такої події. Вісімнадцятиріччя путчу у СРСР. Зараз ніхто не хоче згадувати, що насправді путчисти готувались не тільки до п"яної прес-конференції, але й до снрйозних репресій. Наприклад, кілька моїх приятелів були у травні викликані до військоматів, де отримали повістку до внутрішніх військ (лейтенантами - вони були після військових кафедр) і це при тому, що вони мали морські спеціальності. У віськкоматі їм прямо казали, що розширюється мережа карних установ, бо невдовзі "безлад", "дерьмократію" і кооперативи припинять.Отже, все могло бути трагічніше, ніж путінська "геополітична катастрофа". Багато, хто б з нас писав пояснення, де був і що робив. І Задорнов, що потім глузував: "Ми всє потєрпєлі побєду 19-21 августа", - мав би шанс увійти в історію, як черговий репресований гумористичний критик режиму.

А сьогодні я простоі пишу спогади про ті чудові, дивовіжні, захоплюючі часи, нові тоді для нас відчуття Волі.

( Многа букаф )