Моя сибіріада: нічне протистояння

Продовження запізнілих подорожніх нотаток з навігації по річках Сибіру 1991-го року. Попередні записи під тегом "Моя сибіріада". Обережно, ненормативна лексика (без фанатизму))) ------

Після інциденту з ліхтером ми фактично бігли від зими. Позаду нас на наступний день, як свідчили метеозведення, Лена вкривалася кригою. Навігація добігала кінця, залишилась ще зупинка для розвантаження в одному порту, а потім короткий перехід до місця постійного базування. Вмерзнути у кризі десь посеред тайги – це було б вже занадто для і без того досить проблемної навігації. Якщо судно вмерзало, то на ньому треба було чекати тиждень чи два, чи три, поки спеціалісти не вирішать, що крига достатньо міцна, щоб нею пустити автотранспорт. Взимку річки перетворювалися на автобани. Коли дійде черга «зняти» команду вмерзлого судна ( а таких бувало немало), ніхто не міг би прогнозувати. Траплялося, що люди затримувалися на місяць і більше.
 
( Читати далі )

( Read more... )

( Read more... )