Повернення до ЖЖ

Реконструкцію щоденника успішно закінчено. Майже все з запланованого втілив. «Майже» - тому що довелося також помандрувати по справах, і було не до щоденника. Та й зараз я не у затишному столичному офісі, а на виїзді. Чудовий винахід – вай-фай. І як ми без нього колись жили? Це як не з нами було.

Головне, що я зробив за минулий місяць, це перечитав сам свій щоденник за два з половиною роки. Цікаво ж вийшло! Мені відкрилося нове розуміння свого власного письмового продукту. Та й про себе дізнався дещо цікавого. Щоденник дозволяє розставити точки, відносно яких можна вимірювати свій поступ. Банально, але працює.

Я переробив свій профіль. Він вже не стьобно-агресивний, а трохи, либонь, нарцисичний. Втім, профіль тепер більш інформативний і може використовуватися як компас по блогу.

Також я значно скоротив кількість тегів, прибрав деякі занадто, на мій погляд, жовчні. Видалив три десятки графоманських, беззмістовних дописів. Змінив дизайн на більш світлий. Поміняв назву та гасло блогу.

Щоб заощадити літери у марних суперечках з деяких конфліктних тем, які цивілізованими людьми вже давно не обговорюються, а просто є маркером "свій-чужий", я заготовив кілька стандартних відповідей - фанових цистерн - куди "зливатиму" інородні думки. Саме думки, а не людей. Бо люди можуть змінювати свої думки. Хоча от ксенофобів та мізогінів я зливатиму назавжди, як думки, так і носія.

Чого не встиг, так це виправити «поламані» лінки у записах про грецькі пісні, та додати нових аватарок.

Втім, всі ці зміни, вони більш для мене самого, більшість читачів, особливо, тих, хто заходить сюди час від часу, їх і не помітять. Головне, що за цей місяць я перезарядився, і сподіваюся, що мені вдасться піднятися на новий рівень.

Дякую всім, хто відгукнувся на моє прохання порадити, що змінити у щоденнику. Більшість зазначила, що щоденник розвивається у вірному напрямку. Хіба тільки стиль буває дещо важкуватий. Та ще варто було б більше від себе особистого додати, щоб не як картонний голос з репродуктора віщати. Над стилем працюватиму. Також спробую вдихнути у Кербасі побільше своєї душі. Подивимося, що з цього вийде.

Через термінове відрядження єгипетських малюнків зі сценами перерізування червоної стрічки, з танцями та бенкетом з нагоди урочистого відкриття не буде. Новий допис народиться та займе своє місце в укрнеті тихо, але впевнено.

Отже, всім - привіт! :-)