Кавове 2

 Я вже згадував про кавовий знаковий напій совітських часів, каву з коньяком, яка здається вже міцно забута сучасними кавогурманами. Сьогодні напишу про ще один. У моєму місті жінки інколи кидали до філіжанки кави кілечко лимону. Не знаю, чи було це загальносоюзне явище, чи тільки миколаївське.
 
Хай там як, але на answers.com хтось англомовний запитав, чи пив хтось каву з лимоном. Відповіді слідували у дусі, що такий варіант «незвичний, але не жахливий». На мою думку, варіант таки близький до жахливого, бо до кислотності кави додається ще й кислотність лимону (бідний шлунок!), а лимонні ефіри не дають шансу вижити аромату навіть найзапашнішої кави. З таким самим ефектом можна пити з лимоном чай або просто солодкий окріп і не помітити особливої різниці.
 
Останній раз я був свідком пиття такого напою, власне, у своєму рідному місті, років 15 тому, коли ми туди приїхали з моїм першим шефом з київського представництві моєї першої іноземної компанії. Шеф був людиною не молодою, пару років до пенсії, працював у різних екзотичних країнах, тобто нібито нічим його не здивуєш в якійсь доволі стандартній майже європейській Україні…
 
Отже, після перемовин на підприємстві запросили ми одного функціонера на вечерю до ресторану. Гість узяв з собою свою дружину, смуглу брюнетку років трохи за тридцять. От вона й пила каву з лимоном. “She was so-o-o-o-o-o-o creative”!!! – ще довго потім повторював наш шеф, особливо, коли читав нам нотації, якими ми повинні бути винахідливими у бізнесі…