Про сауытқорам у літературі

Дурне питання: ви володієте російською мовою? Я - володію. Навіть дуже добре володію - native speaker. І непересічний нейтів спікер, а дуже-дуже освічений, російськомовно освічений і у культурі мовлення вихований мовними пуристами. Але виявилося, що одного російського слова я не знаю: изложница. Ні, не "наложница". Наложніца це ж приспанка українською, так?  -  Из-лож-ни-ца.

З першого погляду я впізнаю, що це старослов'янізм: префікс "из-", якому є сучасна російська паралель: префікс "вы-", та й суфікс -ник-/-ниц-. Отже, "изложница" це щось таке, що або з чого щось викладають. Мабуть, сучасна російськомовна дитина, з незасміченою освітою свідомістю, сказала би "выложувалка". Українська, мабуть, сказала би - "викладалка" або "висипалка" (від "насипати" у розмовному значенні, "насипати борщ"). 

Не маю під рукою словника, а стародавній словник 1928 року, що є в інтернеті, перекладає українською, як "виливниця". Зрозуміліше стало? 

Тільки не кажіть, що ви одразу так всі й знали, що таке "изложница" і без словника або етимологічного аналізу з екскурсом у старослов'янську. Я - технар, і я маю стосунок до металургів вже років більше десяти, і, як виявилося, знав це слово тільки англійською - feeder. Щоправда, я торкаюся металургійних процесів десь до "ізложниці", тому ніколи навіть не цікавився, як вона буде російською або українською. Мені і без виливниці завжди робоче життя більше, ніж достатньо, лінгвістичних ребусів підкидало. Допомогла мені "Вікіпедія", див. изложница 

Завдяки Вікі я тепер знаю, як виливниця  буде казахською: сауытқорам. Бо у казахів є великий арселор-мітталстілівський металургійний комбінат. Тому і у Вікіпедії знають,як казахською виливниця. А в Україні металургія, хоча і є, в тому числі і арселор-мітталстілівстка, до того ж у місті, де видається єдиний в Україні регулярний і солідний україномовний товастий літературний журнал, але металургія українцям, здається, не цікава.  Див. корекцію нижче, хоча вона не дуже й щось міняє.

А тепер власне до суті справи.

Колись lembitkoroedov  Лембіт Короєдов піймав братів Вайнерів на побутовій недостовірності, яку, до речі, виправили у фільмі.

Дійсно, який міг бути в двох оперів того часу, що знали тільки побут голодних та воєнних років, мрії про "рассольник с гусиними потрошками"?  Супчик куриний с потрошками - це може бути, це максимум позахмарності. Про гусячий потрух - це з побуту московських єврейських інтелігентів, предків братів Вайнерів.

Я знайшов інший приклад. У відомій сцені, де Шарапов і Жеглов сваряться через те, що Жеглов підкинув гаманець до кишені Кирпичу, внутрішній голос Шарапова промовляє:
..."в один миг горло Жегтова превратилось в изложницу, изливающую не слова,  а  искрящуюся от накала сталь".
Це з книги, не з фільму. У фільмі, звісно, думки не озвучуються.

От яка, до біса, могла бути виливниця в уяві фактично юнака, який після школи бачив тільки офіцерські курси, фронт, шпиталь та два тижні служить у карному розшуку? Це тільки єврейським інтелігентам Вайнерам виливниці можуть бути знайомі. Не з металургії. З ювелірної справи! 

Ось так через мовні дрібнички розсипається правдивість твору. І тепер ясно, чому українська література, якщо не про село, тоді про "постмодерн". Про що можуть правдиво писати, про те й пишуть.Ну як панночка з могиляночки або юнак з порядної львівської родини може написати про українця, що працює не в офісі, а у цехах? У крана ж підйом стріли, а не ерекція, а  термопластавтомат, хоча й німецькою  Spritzgießmaschine, а англійською plastic injection moulding machine, що каґбє натякає на шприц та ін'єкцію, але ж штрикалкою не назвеш, а інших слів і немає у головах...

/даний пост не містить антисемітизму, антигалицийства, антимогилянства, сексизму, антипостмодернізму, обскурантизму та українофобії/ 
Корекція:
Таки є "виливниця" (металургійна) у Вікіпедії. Тільки посиланнями пов'язано некоректно з англомовною статею, і пропустили російську. Вибачаюся, в нас таки є металургія.