Як я хибні цінності землякам прищеплював

Року 1994-го, коли я ще у Києві не жив, я сюди часто навідувався у відрядження. В одному з відряджень слід було згаяти кілька годин часу, отже я пішов до зоопарку. От сижу собі у зоопарку на лавочці, чую - дітлахи малі весело так цвенькають українською. Подивився - два чорношкірі хлопчики у жовтих шортиках та маєчках. А з ними біла бабуся. Мене це так розчулило!

Приїхав я до Миколаєва і розповідав колегам та всім знайомим, що у Києві навіть негри українськоюю розмовляють. А знайомі хоча й не були українофобами, борщ любили, вареники, дітей з радістю фотографували на шкільних святах у козацькому строї, але все одно вважали, що "нікто нє гаваріт па-украінскі", і скоріш вже у пологовому будинку немовляті репетитора з англійської наймуть, ніж зайву українську книжку куплять.

А по роботі періодично різні "замуж-за-рубєж" приводили своїх іноземних чоловіків (тоді німецьким фермерам, хтось прищепив ілюзії про українське село з черноземами, вони приїжджали, а їх одразу ж зірки та перлини чорнобриві Кривого Озера ти Гнилого Єланцю й хапали тепленькими) і з вдаваним іноземним акцентом казали: "Він тут у вас нічого не розуміє, розкажіть йому, як у вас тут робити бізнес". 

І от на цьому тлі таке диво: у Києві малі негритята цвенькають між собою та з бабусею чистою українською, а не каліченою англійською! І головне - у крайньому випадку - навіть не російською!!! І всі, кому я про це розповідав, щиро дивувалися, а потім, як приходили до тями від несподіваного розриву шаблону, зненацька говорили: "Ой які молодці! Оце вирасте нове покоління, відродиться мова, бо що вже з нас взяти таких, нас інакше вирощували. А це ж який приклад всім нашим, що самі з села, а своєї мови зреклися".

От бачите, скільки я шкоди завдав українській справі, пропагуючи не ті цінності! А це все чому? Тому що я бруднокровка, нащадок окупантів та тьоть Моть з Криму, в роду у мене кривоногі кацапидла, з матусиної цицьки отруйне чужинське молоко я смоктав, сала не їв, "Кобзаря" у книжковій шафі не було, колискові мені співали чужинською мовою та й ... та що тут казати ...
А був би десь поруч справжній українець він би провів контрпропаганду, він би все роз'яснив, як треба!