На закриття теми про соціально стурбованих мистців слова
Tuesday, 24 July 2012 09:02 amНу що, підсумуємо?
Юрко Вінничук написав вірш «Убий під+раса». Втім, як вибігає з тексту, зробити цей героїчний вчинок мусить шахтар Донбасу. А народовольці колись після своїх власноруч виконаних терактів йшли на шибеницю. Самі. А якщо й закликали пафосно, то з в’язниці. А Юрко Вінничук - з трибуни перед збіговиськом інтелектуалів:
http://www.youtube.com/watch?v=_XH44zViZp4
Гаразд, хай шклярівські кацапидла будуть просто художнім слівцем, але його «тьотя Мотя з Криму» це вже дурня ще одного націонал-потєрпєвшего:
http://life.pravda.com.ua/interview/2010/09/21/60674/
Тьотя Мотя винна в негараздах України?! Ну, що ж… скажи мені, хто ворог України, і я скажу тобі, якої України ти вартий… Твій голос має бути «козирним» проти голосу тьоті Моті, щоб запанувати українцю в Україні ? Психологія пільговика во всій красі! Скажи мені, яких ти хочеш засобів, а я скажу, чи переможеш ти…
Як вже обговорювалося у цьому блозі на минулому тижні, Андруховичу винні російськомовні товстухи, які хочуть вийти заміж за іноземців:
http://kerbasi.livejournal.com/146975.html
http://kerbasi.livejournal.com/147343.html
Нагадаю ще про сучасну жінку-філософа, письменницю, пропагандиста таких прогресивних і сучасних поглядів, як фемінізм. Забужко – хто ж ще? Вона красномовно колись висловилася, що між Україною Януковича і Україною Тимошенко різниця, як між чоловічою та жіночою зонами. При тому, ані першої, ані другої вона зі свого досвіду не знає, і якщо й десь відсиджувалася, то за кордоном у творчих відрядженнях, і далеко не заробітчанкою. Але це б все можна було списати на недоречні фігури мовлення екзальтованої творчої особи, якби одного разу вона не прохопилася, і з неї не злетів весь її політкоректний, толерантний, імідж, і вона не почала, як типовий військовий радник совітських часів, порівнювати свою батьківщину з африканським «братнім чувирлом». Тільки вона ж не військовий радник, виховання не казарменне, тому в неї все по-літературному:
http://kerbasi.livejournal.com/67516.html
Ось вони які – українські інтелектуали!
Звісно, самі інтелектуали навряд можуть змінити хід історії. Втім марку тримати мусять.
Порівняйте з російськими творчими інтелектуалами. Ліва група, яка обрала собі як назву ім’я перекладача «Інтернаціоналу», переклала російською пісню каталонського антифранкіста. І може заспівати її навіть в автозаку:
http://www.youtube.com/watch?v=I3X36Xqd9cw
коли їх затримали в ході протесаної акції. Так, так – самі протестували, самі потрапили до автозаку, і самі там співали з закликом повалити тюремні стіни, а не закликали з інтелігентської тусовки робити це нафтовиків Нефтьюганську.
Почитайте або послухайте їх та про них:
http://www.svobodanews.ru/audio/broadcastprogram/596983.html
http://www.svobodanews.ru/archive/ru_bz_ogi/latest/896/107.html (передача від 22 липня 2012)
Вони не такі матьорі, як Вінничук, Шкляр, Андрухович та Забужко. Їм явно бракує таланту та лоску. Але в них є прямота прямої дії, коротка дистанція між словом і ділом, а також – головне – тотожність думки-слова-діла. Чого зовсім немає в українських грантово-салонних інтелектуалів.
PS: пісня “Стіна»:
Оригінал каталанською мовою:
http://www.youtube.com/watch?v=ODC-yLJtCpo&feature=related
Польська версія Яцека Качмарського (за іронією історичної долі використовувалася проти комуністичного режиму):
http://www.youtube.com/watch?v=fp8UsxCitqw
Кажуть, є білоруською, але я не знайшов. А українською? Чи є українською протестна пісння, молодша за УПА, крім «Разом нас багато»? Ось чим би займатися творчим інтелектуалам, а не цькуванням російськомовних товстух та проливанням сліз над порівнянням України з екваториальною Африкою.
Юрко Вінничук написав вірш «Убий під+раса». Втім, як вибігає з тексту, зробити цей героїчний вчинок мусить шахтар Донбасу. А народовольці колись після своїх власноруч виконаних терактів йшли на шибеницю. Самі. А якщо й закликали пафосно, то з в’язниці. А Юрко Вінничук - з трибуни перед збіговиськом інтелектуалів:
http://www.youtube.com/watch?v=_XH44zViZp4
Гаразд, хай шклярівські кацапидла будуть просто художнім слівцем, але його «тьотя Мотя з Криму» це вже дурня ще одного націонал-потєрпєвшего:
http://life.pravda.com.ua/interview/2010/09/21/60674/
Тьотя Мотя винна в негараздах України?! Ну, що ж… скажи мені, хто ворог України, і я скажу тобі, якої України ти вартий… Твій голос має бути «козирним» проти голосу тьоті Моті, щоб запанувати українцю в Україні ? Психологія пільговика во всій красі! Скажи мені, яких ти хочеш засобів, а я скажу, чи переможеш ти…
Як вже обговорювалося у цьому блозі на минулому тижні, Андруховичу винні російськомовні товстухи, які хочуть вийти заміж за іноземців:
http://kerbasi.livejournal.com/146975.html
http://kerbasi.livejournal.com/147343.html
Нагадаю ще про сучасну жінку-філософа, письменницю, пропагандиста таких прогресивних і сучасних поглядів, як фемінізм. Забужко – хто ж ще? Вона красномовно колись висловилася, що між Україною Януковича і Україною Тимошенко різниця, як між чоловічою та жіночою зонами. При тому, ані першої, ані другої вона зі свого досвіду не знає, і якщо й десь відсиджувалася, то за кордоном у творчих відрядженнях, і далеко не заробітчанкою. Але це б все можна було списати на недоречні фігури мовлення екзальтованої творчої особи, якби одного разу вона не прохопилася, і з неї не злетів весь її політкоректний, толерантний, імідж, і вона не почала, як типовий військовий радник совітських часів, порівнювати свою батьківщину з африканським «братнім чувирлом». Тільки вона ж не військовий радник, виховання не казарменне, тому в неї все по-літературному:
http://kerbasi.livejournal.com/67516.html
Ось вони які – українські інтелектуали!
Звісно, самі інтелектуали навряд можуть змінити хід історії. Втім марку тримати мусять.
Порівняйте з російськими творчими інтелектуалами. Ліва група, яка обрала собі як назву ім’я перекладача «Інтернаціоналу», переклала російською пісню каталонського антифранкіста. І може заспівати її навіть в автозаку:
http://www.youtube.com/watch?v=I3X36Xqd9cw
коли їх затримали в ході протесаної акції. Так, так – самі протестували, самі потрапили до автозаку, і самі там співали з закликом повалити тюремні стіни, а не закликали з інтелігентської тусовки робити це нафтовиків Нефтьюганську.
Почитайте або послухайте їх та про них:
http://www.svobodanews.ru/audio/broadcastprogram/596983.html
http://www.svobodanews.ru/archive/ru_bz_ogi/latest/896/107.html (передача від 22 липня 2012)
Вони не такі матьорі, як Вінничук, Шкляр, Андрухович та Забужко. Їм явно бракує таланту та лоску. Але в них є прямота прямої дії, коротка дистанція між словом і ділом, а також – головне – тотожність думки-слова-діла. Чого зовсім немає в українських грантово-салонних інтелектуалів.
PS: пісня “Стіна»:
Оригінал каталанською мовою:
http://www.youtube.com/watch?v=ODC-yLJtCpo&feature=related
Польська версія Яцека Качмарського (за іронією історичної долі використовувалася проти комуністичного режиму):
http://www.youtube.com/watch?v=fp8UsxCitqw
Кажуть, є білоруською, але я не знайшов. А українською? Чи є українською протестна пісння, молодша за УПА, крім «Разом нас багато»? Ось чим би займатися творчим інтелектуалам, а не цькуванням російськомовних товстух та проливанням сліз над порівнянням України з екваториальною Африкою.