Хто ті люди, хто "атмєняют мову за нєнадабнастью"?

Навздогін до запису про русифікацію/дерусифікацію поРОШЕНківських цукерок нагадаю про ще одну мою давню тезу. Широко розповсюджувана думка, що україномовне не користується попитом або лімітоване до вузької ніши з низькою купівельною спроможністю, найбільш просувається рекламно-маркетинговим "тусняком", який складає так званий "кретивний клас". Це їм для їхніх "бугагашечок" потрібна широка аудиторія, а російськомовних за рахунок великої Росії таки дійсно більше, ніж україномовних. Це їм "па пріколу" позувати з попосовими "звєздульками" на "корпоративах". Але для цього потрібний хтось, хто за весь цей "празднік жизні" платитиме. От власне й користуючися своєю позицію у сучасному світі, коли головним стали не виробництво, не торгівля, і навіть не маркетинг з рекламою, а створення фіктивних, ілюзорних явищ як то маскультові проекції брендів та окремих компаній та їхніх очільників завдяки прикладним технікам з неоковирними назвами "брендінг", "паблік рілейшнз" та тому подібне, цей так званий "креативний клас" і спрямовує всі зусилля на переконання розпорядників грошей, топів та власників бізнесу, що українське нікому не потрібне.

Зверніть уваги на біографії рошенівського топа та одного провідного бізнес-консультанта:
http://forbes.ua/persons/733-moskalevskij-vyacheslav-aleksandrovich
http://www.people.su/36712

Хто забув, нагадаю, що перший - гендір-русифікатор  Рошену, другий - консультант, який переконує бізнес-світ, що бренди не хочуть розмовляти "на мові":
http://ua.money.comments.ua/rules/2012/11/27/189509/brendi-ne-hochut-rozmovlyati-z.html
Дякую МШФ  chita_iза наводку.

Обидва корінні кияни. Одному 45 років, другому - 40. Практично це моє покоління. Тільки розвивалися ми різними шляхами. Вони не належать до тих, хто попри всі інші тренди сприймав асимілятивні імпульси України, як чимало людей, хто відгукнувся та створив резонанс в інтернеті моїм дописам "Моя асиміляція":
http://kerbasi.livejournal.com/127372.html
http://kerbasi.livejournal.com/129754.html

Ці двоє - представники сучасного варіанту "булгаківських" киян. Тільки без культури Булгакова. Це власне і є парочка, яка чудовим дуетом переконала сама себе,і тепер переконує інших, що "фсьо равно фсє панімают русскій". Насправді, вони не обов'язково мусять бути політичними українофобами. Не виключаю, що вони патріотичні, вважають себе українцями. Можливо, навіть кепкують з москалів при нагоді. Але точно, чого вони не мають, так це української мови, як складової їхньої ідентичності. На жаль, серед мого покоління, покоління тих, кого звільняли від вивчення української мови за довідкою від лікаря, що "рєбьонок перегруженний", щоб менше кришталевих ваз дарувати при витягування дитятки на медаль, таких дуже багато. І на жаль, вони значною мірою складають коло "топів" та провідників "креативного класу".

Наслідки змови топів з креативщиками можна спостерігати у ЗМІ всіх видів, у шоу-бізнесі: ти їм хоч в око стрель, демонструючи ознаки україномовного попиту, а вони все одно - "спросам нє пользуєтся".  Наочні всі ознаки мильної бульки, яка обов'язково колись лусне. І коли це станеться, скоріш за все, завдяки цілющій клізмі  кризі, ситуацією слід обов'язково скористатися. Ситуація зміниться, коли цей навколо бізнесовий креативний "тусняк" заміниться справжніми гравцями з україноцентричною свідомістю. Окремі представники цього тренду є:
http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/469505
Дякую МШФ zzzulfiya за наводку.

Чи може позитивна тенденція поширитися? Коли летиш до Львова літаком, пасажири складаються більше, ніж повністю з усіх цих столичних кретинів "креативщиків", які прямують до Львова за сюжетами для свого "креативу". Сподіваюся, що врешті-решт п'ємонтянам набридне слугувати декорацією в чужому театрі. І знайдуться такі, які спрямують заробітчанські гроші  на бізнеси, що потребують творчості, а не тільки на жалюгідну імітацію західних готелів/мотелів та інших туристичних сервісів. Звісно, не тільки одним лише львів'янам Україну рятувати, але у творчих сферах їм на роду написано.