До дня "васьмоє марта". Не злобне.

Я надто багато прожив за совку, щоб прийняти васьмоє марта як "традицію" або як свято. Не подолаю негативних асоціацій і навіть не намагатимуся. Торік після мого допису про жінку з чарівним іменем Квітуча Кориця, яка стала першим машиністом паровозу в Китаї і вийшла у перший рейс саме у день 8-го березня, відфрендилися деякі жінки, які звісно ж щирі українки, але не допустять опльовування того, що дороге для їхніх татомамів. Це нормально. Як написала деякий час тому одна френдка, антирадянські не менш погані за радянських. Напевно, її рація. З вишини нових поколінь видніше.

Сьогодні не буду опльовувати. Порадую ваші очі приємним видовищем:

Китайські військові жінки на параді.

А тут до 1.29 - північні корейські, а потім - китайські:

Мені не подобається корейський стройовий крок. Якийсь він надто екзальтований (як і голос дикторки за кадром). Шкода солдатських суглобів. В китайців і дизайн одностроїв кращий. При стройовому кроку спіднички не відкривають нічого зайвого, в корейців - якісь надто високі розрізи, принаймні, у командирок. Втім, корейське керівництво стоїть на трибуні з кам'яними обличчями, а китайці - веселі і усміхнені.

Кілька тижнів тому в одній гендерній суперечці побачив таку тезу: мовляв краще жінки у військовому однострої, ніж у мусульманському хіджабі. Як людина, що має прямий і безпосередній досвід у війську, я не можу однозначно погодитися. Головне, щоб ваш одяг та стан були вашим свідомим і вільним вибором, що в обох випадках проблематично.

UPD: а це до теми:
http://je-suis-la-vie.livejournal.com/258535.html
Не добре. Тим, хто щиро святкує "свято жінки та весни", краще не читати.