![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Провокація - слово з лексикону інфантилів
Monday, 9 December 2013 09:07 amСлово "провокація" стало страшилкою. Не проходить години, щоб це слово не вигулькнуло у стрічках соцмереж або у новинних розділах сайтів та в т.з. "аналітиці". При чому ті, хто постійно когось лякають провокаціями, часто саме інших звинувачують у панікерстві, песимізмі та браку конструктиву.
Про знесення пам'ятника Леніну вже багато обговорено вчора:
http://kerbasi.livejournal.com/190092.html
Лаконічно та влучно написано тут:
http://isladeborneo.livejournal.com/88345.html
Хай там як, а саме картинки з місця події стали у західних ЗМІ символом вчорашнього дня в Україні. Інакше б знов повідомлення про мирну маніфестацію губилися між якоюсь аварією в американській чи європейській глибинці та заворушеннями у Таіланді. В інформпросторі важливо тримати напруження. Війна не йде на грунті, але ідеологічна, психологічна, інформативна війна йде. І прищеплення противнику конспірології та полювання на провокаторів - одна з цілей тих, хто її веде.
Я був одним з перших, хто почав розповсюджувати твіт головреда Економіста місттера Лукаса. І я не бачу нічого в цьому хибного. Таких людей не можливо ігнорувати! Навіть якщо їхні джерела подали невірну інформацію. В будь-якому разі слід зберігати пильність і не розслаблятися. Це той випадок, коли наслідки помилкової інформації можуть бути не менш корисними, ніж від точної. Серед вчорашнього мільйону у центрі Києва, либонь, чимало остаточно визначилися, що слід йти, саме через реальну загрозу таємних перемовин про ТС. Та й у західних ЗМІ, знов-таки, Україна ще добу, зовсім не зайву добу пробивалася кріз струм більш зрозумілої та актуальної для пересічної людини тематики. Я вже не кажу про хвилі у політикумі та серед think tanks.
На сьогодні найбільше схожі на провокацію події під АП з грейдером. Достеменно можна буде говорити, якщо десь спливутть документальні докази. Але аналіз подій схиляє саме до висновку, що таки там була "невидима рука". Не така вже й невидима. Втім, хто зна, чи тривав би протест на теперішньому рівні аж до сьогодні, якби не та провокація. Їі гіпотетичні автори, напевно, не на таке розраховували.
Не забувайте, що на Майдані така кількість людей, при чому неоднорідна кількість, не структурована світоглядно, що жодний планувальник провокації не здатний передбачити їі наслідків. А вміння скористатися наслідками чужої дії собі на користь це одна з компонент мистецтва боротьби.
Годі поводитися як рефлексируючі інтелігентішки!
Про знесення пам'ятника Леніну вже багато обговорено вчора:
http://kerbasi.livejournal.com/190092.html
Лаконічно та влучно написано тут:
http://isladeborneo.livejournal.com/88345.html
Хай там як, а саме картинки з місця події стали у західних ЗМІ символом вчорашнього дня в Україні. Інакше б знов повідомлення про мирну маніфестацію губилися між якоюсь аварією в американській чи європейській глибинці та заворушеннями у Таіланді. В інформпросторі важливо тримати напруження. Війна не йде на грунті, але ідеологічна, психологічна, інформативна війна йде. І прищеплення противнику конспірології та полювання на провокаторів - одна з цілей тих, хто її веде.
Я був одним з перших, хто почав розповсюджувати твіт головреда Економіста місттера Лукаса. І я не бачу нічого в цьому хибного. Таких людей не можливо ігнорувати! Навіть якщо їхні джерела подали невірну інформацію. В будь-якому разі слід зберігати пильність і не розслаблятися. Це той випадок, коли наслідки помилкової інформації можуть бути не менш корисними, ніж від точної. Серед вчорашнього мільйону у центрі Києва, либонь, чимало остаточно визначилися, що слід йти, саме через реальну загрозу таємних перемовин про ТС. Та й у західних ЗМІ, знов-таки, Україна ще добу, зовсім не зайву добу пробивалася кріз струм більш зрозумілої та актуальної для пересічної людини тематики. Я вже не кажу про хвилі у політикумі та серед think tanks.
На сьогодні найбільше схожі на провокацію події під АП з грейдером. Достеменно можна буде говорити, якщо десь спливутть документальні докази. Але аналіз подій схиляє саме до висновку, що таки там була "невидима рука". Не така вже й невидима. Втім, хто зна, чи тривав би протест на теперішньому рівні аж до сьогодні, якби не та провокація. Їі гіпотетичні автори, напевно, не на таке розраховували.
Не забувайте, що на Майдані така кількість людей, при чому неоднорідна кількість, не структурована світоглядно, що жодний планувальник провокації не здатний передбачити їі наслідків. А вміння скористатися наслідками чужої дії собі на користь це одна з компонент мистецтва боротьби.
Годі поводитися як рефлексируючі інтелігентішки!
