Не знаю, чи слово mascot увійшло до української мови, та який може бути еквівалент. Це символ, часто жива істота, як олімпійський мішка або різні кішки, гуси, козлики, що живуть в казармах американської армії при підрозділах. Російська Вікіпедія пропонує: персонаж-талісман.
В наших майданів з'явилася нездорова тенденція робити маскотів з людей. При чому з людей, які всім серцем симпатизують справі майдану. Згадаймо бабцю Параску помаранчевого майдану.
Тепер на маскота перетворюють хвору дівчину з неймовірную життєвою силою - Лізу.
http://life.pravda.com.ua/person/2013/12/16/145837/Ось приклад з Твіттера.
Колишній совісливий журналіст, а потім і політик, народний депутат і провідний медійник замість пояснень подій, планів, стратегій в дусі совітського агітпропу переводить все на емоції та ховається за потужний образ сильної духом дівчини:
"@VolodymyrAriev: Знову крики що все пропало? Набрид мирний протест? Знов у когось загубився сенс Майдану? Спитайте у Лізи в чому... fb.me/3hDWxh1fZ"
А йому слушно відповідають:
"@euroukraine: @VolodymyrAriev ліза буде боротися з прокурорами, ментами, суддями? це повна імпотенція, якщо свою бездарність, ви прикриваєте хвор.дівчиною"
І до цієї в теми. Тим, хто критику дій опозиції пересмикує та подає як скиглення або як диспозицію сталінського звинувачення "нєвєріє в успєхі" процитую свій недавній допис:
А об'єктивно ми маємо на вулицях Києва та деяких інших міст сукупність представників формальних і неформальних рухів, окремих індивідів, які виступають від імені України та її народу або принаймні від імені її окремих регіонів. Власне, так само, як і влада, яка також на словах тільки за народ. Я є частиною народу України, тому я прискіпливо прислухатимуся і придивлятимуся до того, що і як чиниться від мого імені. І звісно не мовчатиму. Якщо моя критика співпадає з оцінками з ворожої сторони, то це не моя проблема, а, мабуть, таки щось з опозиціонерами або протестувальниками негаразд. І хай вони тоді йдуть тренуватися та вчитися, а не забезпечують собі штучний позитивчик.