Всі сміються з дніпропетровського діда

А в нього ж автентичний український акцент. Сто відсотків, що у селі народився та довго лишався україномовним. Російську, мабуть, тільки в армії засвоїв. Вік в нього такий, що Голодомор точно не переживав, але батьки його не могли не бути свідками. І от таке уродилося.

Своє, рідне, чистокровне! Не з Москви завезене!

І щоб нічого недоброго не подумали - є й інший Дніпро:

http://sparrow-hawk.livejournal.com/2376904.html

Маскотство

Не знаю, чи слово mascot увійшло до української мови, та який може бути еквівалент. Це символ, часто жива істота, як олімпійський мішка або різні кішки, гуси, козлики, що живуть в казармах американської армії при підрозділах. Російська Вікіпедія пропонує: персонаж-талісман.

В наших майданів з'явилася нездорова тенденція робити маскотів з людей. При чому з людей, які всім серцем симпатизують справі майдану. Згадаймо бабцю Параску помаранчевого майдану.

Тепер на маскота перетворюють хвору дівчину з неймовірную життєвою силою - Лізу.
http://life.pravda.com.ua/person/2013/12/16/145837/

Ось приклад з Твіттера.

Колишній совісливий журналіст, а потім і політик, народний депутат і провідний медійник замість пояснень подій, планів, стратегій в дусі совітського агітпропу переводить все на емоції та ховається за потужний образ сильної духом дівчини:

"@VolodymyrAriev: Знову крики що все пропало? Набрид мирний протест? Знов у когось загубився сенс Майдану? Спитайте у Лізи в чому... fb.me/3hDWxh1fZ"

А йому слушно відповідають:

"@euroukraine: @VolodymyrAriev ліза буде боротися з прокурорами, ментами, суддями? це повна імпотенція, якщо свою бездарність, ви прикриваєте хвор.дівчиною"

І до цієї в теми. Тим, хто критику дій опозиції пересмикує та подає як скиглення або як диспозицію сталінського звинувачення "нєвєріє в успєхі" процитую свій недавній допис:

А об'єктивно ми маємо на вулицях Києва та деяких інших міст сукупність представників формальних і неформальних рухів, окремих індивідів, які виступають від імені України та її народу або принаймні від імені її окремих регіонів. Власне, так само, як і влада, яка також на словах тільки за народ. Я є частиною народу України, тому я прискіпливо прислухатимуся і придивлятимуся до того, що і як чиниться від мого імені. І звісно не мовчатиму. Якщо моя критика співпадає з оцінками з ворожої сторони, то це не моя проблема, а, мабуть, таки щось з опозиціонерами або протестувальниками негаразд. І хай вони тоді йдуть тренуватися та вчитися, а не забезпечують собі штучний позитивчик.