Чому олігархи так тримаються за жлоб'йо

На перший погляд, олігархи вже давно склали капітал, достатній, щоб не спиратися на політикум, в якому домінує примітивне, тупе, жадібне жлоб'йо, яке не бачить, що пилить сук, на якому сидить. Жлобйо при владі може легко довести суспільство до появи лідерів штибу Хомейні. Не в релігійно-фундаменталістському сенсі, а у сенсі заперечення всього, пов'язаного з попереднім режимом аж до повної експропріації. Ленін з більшовиками з "до основанья, а затєм" - інший приклад. Тільки шахський Іран з його елітним гламуром, "Тегеран - азійський Париж", заснованих наі марнотратстві сировинних олігархів та їхньої челяді, нам ближчий.

З іншого боку, олігархи не можуть не розуміти, що жоден з Тригетьманату, якщо прийде до влади, не здатний проводити таку політику, яка могла б відвернути появу українського Хомейні. Навіщо тоді ускладнювати собі життя?

Отже, не варто дивуватися, що олігархи начебто йдуть проти своїх інтересів, коли погоджуються поступатися новим кандидатам в олігархи від т.з. Сім'ї, дозволяють прогинатися під російську політику (читай: під державно-монополістичний бізнес). В них просто більше немає ніякої альтернативи. Практично не можливо спиратися як на майдани без політиків, так і на непопулярну "плюшеву" оппозицію.