![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Про громадські рухи
Monday, 23 December 2013 11:24 amПочну викладати свої думки стосовно громадських рухів (ГР). Під ГР я розумію об'єднання людей безвідносно до юридичної форми організації. ГР може стати офіційно зареєстрованою громадською організацією або неформальним клубом - це на початковому етапі не важливо.
Я також впроваджую для себе обмеження: я не розглядаю ГР, в яких питома вага інтернетної діяльності вища за діяльність у полі. Я розглядаю ГР, для цілей яких соцмережі, сайти, форуми є інформаційним засобом, а не полем прикладання головних зусиль.
1. Як в системному аналізі перше питання слід ставити: а чи є проблема? Це щоб не витрачати марно зусилля на стрільбу з зенітного комплексу по осінньому листю, що злітає з дерев. Як на мене, таке питання, як гучність звуку на сцені у власному центрі протесту, коли там вже місяць знаходяться дорослі люди, загартовані, з досвідом блокування-пікетування, неприязного спілкування з силовиками, найманцями та просто пияками, взагалі, ніякого громадського руху не потребує. Це глупство. Або якась прихована програма за цим.
2. Для мене аксиоматично, що політичного руху без політиків бути не може. Політичних цілей не можливо досягти без політичної діяльності, а відповідно без політиків. Взагалі, політичний ГР має сенс тільки в двох випадках:
а) як громадське крило політичної партії, яке може використовуватися як кадровий інкубатор або для дій та заяв, які партія з метою стати парламентською або вже парламентська хоче, щоб були зроблені, але при тому, щоб була можливість дистанціюватися.
б) як перед-партія, тобто стадія створення партії, коли вже кадровий центр, програма та інші основні речі вже наявні, але ще не все відповідає вимогам закону для реєстрації, наприклад, бракує обласних осередків.
Взагалі, слід враховувати, що політика це найбільш ефективний чинник роз'єднання, а не об'єднання. Дивись наступний пункт.
3. Для створення ГР дуже важливо розуміти, що людей роз'єднує. Серед найбільш розповсюджених питань такі:
а) політика,
б) релігія,
в) мова,
г) національне питання,
д) міжкультурні бар'єри в широкому сенсі,
е) питання особистого смаку...
Можна продовжувати перелік, літер кількох абеток може не вистачити.
Особливо гостро проблема роз'єднання встає там, де люди, часто в одній голові, мають конфліктуючі ідентичності. Надмірна агресивність в деяких випадках, як україномовний селянин-українофоб, єврей - російський імперець, доволі розповсюджене явище. Щоб ГР не перетворився замість об'єднання на джерело громадянського конфлікту його цілі повинні бути чітко окресленими, а якщо вони передбачають роботу у сфері названих і неназваних роз'єднувальних чинників, то ці чинники мусять бути чітко названі, а ніяк не приховані. Може статися, що навпаки - програма ГР має надмірні фільтри.
Серед прикладів можна назвати ВО "Свобода" (це партія, але приклад корисний і для ГР), яка на початковому етапі існування проголошувала себе партією тільки християн. При цьому забули, що серед націонал-радикалів, яких ВОС прагнула залучити, чимало рідновірів та рунвірів, а серед міського середнього класу чимало атеїстів, агностиків, невизначених та взагалі будь-кого. Згодом від цього обмеження відмовилися.
Протилежний приклад, приклад того, як брак чіткості заважав, це практично всі українські націонал-демократичні проекти та проекти мовно-культурного відродження, які пртонули у супечках, чи можна бути українцем, якщо ти не відчуваєш пієтету до сила, чи можна подавати руку Толстоухову, якщо він є "смотрящім" за інститутом філософії та якимсь напівофіційним товариством укрмови і т.д.
Підсумую: роз'єднувальних чинників не можливо уникнути, якщо сфера діяльності власне в їхніх сферах. Навіть якщо вони не є головною метою діяльності, слід враховувати, що в нашому розпорошеному суспільстві навіть сам факт вибора мови, релігії, одягу і т.д. вже сам собою може сприйматися як політична декларація. Це означає, що роз'єднувальні чинники мусять бути не приховуватися, ачітко формулюватися, а зайві, не критичні для цілей ГР чинники просто усунуті та навіть табуйовані.
Практично: якщо ви збираєтеся займатися правозахистом від свавілля правоохоронної системи, ви повинні визначитися, чи захищатимете ви, крім пересічних громадян, ще й постраждалих противників режиму, а головне - його прихильників та вчорашніх правоохоронцев та чиновників, яким раптом підкинули "хабар" у шухлядку, бо хтось більше заплатив за посаду.
Для першої порції роздумів достатньо.
Я також впроваджую для себе обмеження: я не розглядаю ГР, в яких питома вага інтернетної діяльності вища за діяльність у полі. Я розглядаю ГР, для цілей яких соцмережі, сайти, форуми є інформаційним засобом, а не полем прикладання головних зусиль.
1. Як в системному аналізі перше питання слід ставити: а чи є проблема? Це щоб не витрачати марно зусилля на стрільбу з зенітного комплексу по осінньому листю, що злітає з дерев. Як на мене, таке питання, як гучність звуку на сцені у власному центрі протесту, коли там вже місяць знаходяться дорослі люди, загартовані, з досвідом блокування-пікетування, неприязного спілкування з силовиками, найманцями та просто пияками, взагалі, ніякого громадського руху не потребує. Це глупство. Або якась прихована програма за цим.
2. Для мене аксиоматично, що політичного руху без політиків бути не може. Політичних цілей не можливо досягти без політичної діяльності, а відповідно без політиків. Взагалі, політичний ГР має сенс тільки в двох випадках:
а) як громадське крило політичної партії, яке може використовуватися як кадровий інкубатор або для дій та заяв, які партія з метою стати парламентською або вже парламентська хоче, щоб були зроблені, але при тому, щоб була можливість дистанціюватися.
б) як перед-партія, тобто стадія створення партії, коли вже кадровий центр, програма та інші основні речі вже наявні, але ще не все відповідає вимогам закону для реєстрації, наприклад, бракує обласних осередків.
Взагалі, слід враховувати, що політика це найбільш ефективний чинник роз'єднання, а не об'єднання. Дивись наступний пункт.
3. Для створення ГР дуже важливо розуміти, що людей роз'єднує. Серед найбільш розповсюджених питань такі:
а) політика,
б) релігія,
в) мова,
г) національне питання,
д) міжкультурні бар'єри в широкому сенсі,
е) питання особистого смаку...
Можна продовжувати перелік, літер кількох абеток може не вистачити.
Особливо гостро проблема роз'єднання встає там, де люди, часто в одній голові, мають конфліктуючі ідентичності. Надмірна агресивність в деяких випадках, як україномовний селянин-українофоб, єврей - російський імперець, доволі розповсюджене явище. Щоб ГР не перетворився замість об'єднання на джерело громадянського конфлікту його цілі повинні бути чітко окресленими, а якщо вони передбачають роботу у сфері названих і неназваних роз'єднувальних чинників, то ці чинники мусять бути чітко названі, а ніяк не приховані. Може статися, що навпаки - програма ГР має надмірні фільтри.
Серед прикладів можна назвати ВО "Свобода" (це партія, але приклад корисний і для ГР), яка на початковому етапі існування проголошувала себе партією тільки християн. При цьому забули, що серед націонал-радикалів, яких ВОС прагнула залучити, чимало рідновірів та рунвірів, а серед міського середнього класу чимало атеїстів, агностиків, невизначених та взагалі будь-кого. Згодом від цього обмеження відмовилися.
Протилежний приклад, приклад того, як брак чіткості заважав, це практично всі українські націонал-демократичні проекти та проекти мовно-культурного відродження, які пртонули у супечках, чи можна бути українцем, якщо ти не відчуваєш пієтету до сила, чи можна подавати руку Толстоухову, якщо він є "смотрящім" за інститутом філософії та якимсь напівофіційним товариством укрмови і т.д.
Підсумую: роз'єднувальних чинників не можливо уникнути, якщо сфера діяльності власне в їхніх сферах. Навіть якщо вони не є головною метою діяльності, слід враховувати, що в нашому розпорошеному суспільстві навіть сам факт вибора мови, релігії, одягу і т.д. вже сам собою може сприйматися як політична декларація. Це означає, що роз'єднувальні чинники мусять бути не приховуватися, ачітко формулюватися, а зайві, не критичні для цілей ГР чинники просто усунуті та навіть табуйовані.
Практично: якщо ви збираєтеся займатися правозахистом від свавілля правоохоронної системи, ви повинні визначитися, чи захищатимете ви, крім пересічних громадян, ще й постраждалих противників режиму, а головне - його прихильників та вчорашніх правоохоронцев та чиновників, яким раптом підкинули "хабар" у шухлядку, бо хтось більше заплатив за посаду.
Для першої порції роздумів достатньо.
