Війна: підсумки другого етапу весняної кампанії

Відлік початку війни я веду з 1 березня, коли фактично почалося захоплення Криму. Власне дії у Криму, а також спроби примусити місцеві ради інших регіонів до проголошення виходу зі складу України я вважаю першим етапом весняної кампанії 2014 року. Результат відомий: Крим окупований, з рештою - не вийшло. Потім почався другий етап, на якому противнику вдалося захопити низку міст Донбасу, а також не припинялися спроби дестабілізувати ситуацію в інших областях півдня та сходу. Тільки на цьому етапу вже не йшлося про примус існуючих рад до потрібних декларацій, а проголошувалися т.з. "народні мери". Наразі бачимо, що значна частина Донбасу фактично контролюється сепаратистами.В інших областях не вийшло. Напевно тепер почнеться наступний етап.

Ми самі в соцмережах, а також професійні журналісти та політики часто підкреслюємо, що традиційні "майські" будуть гарячими. Ось цей період я й окреслюватиму, як третій етап весняної кампанії. Можливо, замах на Гепу (Кернеса) є її початком.

Зовнішньо-політична ситуація у воєнному аспекті

Україна користується підтримкою США та інших англомовних країн, а також частини Євросоюзу. Втім, наміри країн Заходу обійтися невоєнними засобами тиску на РФ. Далекосяжний стратегічний план описує "Стретфор": буферний пояс від Естонії до Азербайджану:

http://t.co/xo3ETDO3Wk

Головна причина схильності до саме такого сценарію у тому, що ніхто не має достатньо сил та ресурсів, щоб вести бойові операції на широкій рівнині, якою є Україна. Концентрація такої кількості сил можлива тільки, якщо за це візьмуться США, які, в свою чергу, також вже давно не мають потрібних баз в регіоні, тому збір потрібної групировки затягнувся б на місяці, якщо не на роки. Добра новина, що РФ також не має сил та ресурсів вести фронтову війну, але можливостей для глибоких рейдів, підтримки "п'ятої колони" та різноманітних диверсійних та дестабілізуючих операцій військового і невійськового характеру вони мають достатньо. Саме тому США та НАТО розглядають передовсім допомогу ЗСУ, ВВ та правоохоронцям, щоб вони стали здатними протидіяти саме рейдам та повстанням. На це потрібний час, і, звісно, політична воля отримувача допомоги.

Головне, не припуститися помилки Саакашвілі, який без критичного аналізу прийняв допомогу США та НАТО, в результаті якої ЗС Грузії були натреновані для боротьби з погано організованим противником, озброєним лише стрілецькою зброєю, з мінімальною кількістю засобів транспортування персоналу та озброєнь, здебільшого перелаштованого цивільного призначення, а насправді довелося зіткнутися з боротьбою з наступальними силами російської армії.

Україна: наявні сили

Вже можна точно стверджувати, що від місцевої міліції ніякої користі немає. Вона складається частково з симпатиків сепаратистів, частково з тих, хто прийме волю сильнішого. ЗСУ дуже сильно скорочені за минулі роки, а також є проблеми з лояльністю багатьох офіцерів знизу до найвищих щаблів. Ще більше це стосується СБУ, яка за роки правління Януковича фактично стала резидентурою ФСБ та ГРУ на території України. Виправити ситуацію можливо, але вона потребує політичної волі, ресурсів і часу. Добровільні напіввійськові формування, про утворення яких періодично повідомляють, якщо взагалі не є продуктом пропаганди, то набудуть потрібних навичок дуже не скоро, тому можуть грати тільки допоміжну функцію.

Оперативна обстановка

Донбас фактично контролюється повстанцями. Попри заяви про блокування Славянську насправді повстанці пересуваються всім Донбасом вільно. Взагалі, дуже сумнівно, щоб українські сили мали можливость дійсно оточити анклави повстанців та контролювати всі дороги. Для цього вочевидь замало сил, а також не слід забувати того, що коли ви стоїти обличчям до Славянську, то спиною ви стоїте до РФ або Краматорську, Донецьку і т.д. Оточити - це не просто перекрити проїзди та патрулювати місцевість поза дорогами. Слід ще мати другий ешелон обов'язково та прикриття ваших спин.

Те, що зараз робиться, а саме утримування окремих об'єктів, регулярні рейди по знищенню повстанських блок-постів та окремих повстанців - це правильна тактика, поки не вдасться зібрати достатньо сил або змінити ситуацію іншим шляхом. Наприклад, через підбурювання населення до спротиву сепаратистам. При чому важливо не допустити розповзання безладу до інших областей. Найбільш вразливі Харків та Одеса, але не варто розслаблятися й в інших місцях.

Інформаційна війна

Українська влада абсолютна не вміє вести інформаційну війну, і не має для цього наявних професійних та лояльних структур. Через розуміння цього фактично США зараз займаються інформаційною війною на міжнародній арені, чим фактично виконують нашу роботу. В самій Україні інформаційні кампанії недолугі та контрпродуктивні. Зрозуміло бажання силових органів тиснути на противників в інформаційному просторі, але слід враховувати вплив на лояльних громадян також. Постійні повідомлення про захоплених терористів, затриманих шпигунів без демонстрації саміх осіб, документів, зброї та спецспорядження лише викликають недовіру. Те саме стосується фейсбучної діяльності самого Авакова: регулярні переможні реляції про звільнення сіл та міст, розблокування доріг, після яких сепаратисти знов займають місцеві адмінбудівлі та знов повертаються на блок-пости, це більш деморалізує лояльних громадян, ніж нелояльних.

Також важливий недолік - відсутність регулярних, кілька разів на добу брифінгів для преси, як це робиться під час загострень військовими відомствами країн, таких як Ізраїль, США тощо. Просто оприлюднення прес-релізів замало, потрібне саме спілкування з пресою.

Різні громадські спроби вести інформаційну війну особисто в мене не викликають довіри. Дуже схожі на закамуфльований пі-ар саміх бійців інформаційного фронту. Звісно, коли пишуть квазі-військовим арго, на аватарці - рішуча пика виглядає з уніформи або з-під каски, доведені до істеричного стану панікери отримують заспокоєння, але якщо критично розібрати інформацію, то виявляється, що то той самий Аваков... Хочу помилятися, але поки що маю підстави оцінювати саме так.


Прогноз

Прогнозів не буде, оскільки прогноз це, між іншим, і підказка. Хай ворожі аналітики самі напружують свої прямі звивини.