![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Поради з минулого: Підказка щодо написання листів
Tuesday, 27 May 2014 04:23 pmХочу нагадати читачам, що поступово наповнюється матеріалом мій інший, спеціалізований блог, який присвячено мистецтву та практиці писання рукою:
http://atramentaria.wordpress.com
Взагалі, репости звідти до інших моїх блогів не передбачаються, хіба що даватиму посилання та регулярно нагадуватиму читачам, що я не тільки тут, а згодом, скоріш за все, буду і не стільки тут. Втім, я натрапив на цікаву замітку аж з березня 1881 року, яку хочу навести тут повністю бо вона не втрачає актуальності й для нас, якщо, звісно, ми й блогосфері прагнемо висловлення себе, як особистостей, а не поводимося, як кілери опонентів.
Замітку взято з сайту Міжнародної асоціації майстрів каліграфії, граверів, вчителів чистописання, що базується в США, з розділу їхнього сайту, де містяться відцифровані копії старих видань. У ту давню добу, коли друкарські машинки ще не завоювали світ, вміння писати було серйозним здобутком, зокрема для бізнесу, бо рукописним був весь документообіг, включно з банківськими та бехгалтерськими документами.
Пропоную вашій увазі повний текст.
Підказка щодо написання листів
Якщо переглянути статистику нашої чудової поштової служби за будь-який рік, можна переконатися, що ми живемо у добу листування. Зайдіть до величезного палацу - відділення поштової служби в Нью-Йорку, і ви побачите, як цілодобово приходять і виходять тонни кореспонденції.
Написання доброго листа це прекрасний здобуток, але кожен мусить бути обережним, навіть якщо вміє писати листи, щоб ніщо в майбутньому не змусило гірко пожалкувати. Зокрема це стосується молодих людей, яким слід бути особливо уважними, коли вони викладають на папері справи суто особистого характеру, можливо, на все життя скріплюють своїм підписом, і вже не існує жодного шансу відкликати цього листа, коли він вже вийшов з ваших рук. Може прийти час, коли ви б з радістю заплатили гроші, щоб повернути листа, в якому ви жорстко розкритикували іншу особу або розповсюдили неприємну історію про неї. Такі речі мають прикру властивість потрапляти не в ті руки і бути прочитаними особами, які перетворять це на проблему. Є така категорія людей в кожній громаді, яка дуже полюбляє роздмухувати такі справи у проблеми. Впевнений, що ви знаєте таких у вашому місті, і я, звісно, також знаю кількох таких навколо себе. Але я не прагну їхнього товариства. Вони знайдуть спосіб видурити листа в вашого приятеля «на хвилиночку» - і наслідки розростуться, як будяки на занедбаному полі. Будьте особливо обережними, коли ви пишете щось негативне про інших.
Взагалі, злосливі листи це завжди погано. Вони ніколи не роблять нікого кращим, але часто перекаламучують усе товариство, викликаючи напруження й суперечки. Хтось дав наступну пораду людині, яка збиралася «сісти і віддати адресату частину свого розуму». Напишіть листа, викладіть всі вбивчі, найобразливіші аргументи, на які здатні. Потім звільніть свій розум, зробіть його якомога гострішим, перечитайте свого листа, щоб відчути всю його силу, і просто спаліть його, щоб заощадити на поштових витратах. І це буде одне з наймудріших заощаджень у вашому житті. Якщо ви цінуєте «частину свого розуму», не відсилайте її нікому. Дуже ймовірно, що вашого листа передаватимуть з рук в руки як характеристику вашої особи, і завжди зачитуватимуть, щоб вас дискредитувати.
Завжди пишіть якомога приязніше про на теми, які цікавлять вашого партнера з листування, і перетворіть ваші листи на справжню радість для отримувача, коли вони потрапляють до його скриньки. Людей, хто вміє так листуватися, не так вже й багато у світі, і на них великий попит. Практика такого листування принесе вам справжнє відчуття здобутку.
Olive Gray
The Penman’s Gazette, Jersey City, March, 1881 Vol. III – No 1.
http://www.iampeth.com/vintage_magazines.php
І дійсно, політичні баталії в соцмережах - речі плинні і швидкоминущі, а наші "аргументи" та "культура" залишаться з нами на все наше життя, а, може, й довше.
http://atramentaria.wordpress.com
Взагалі, репости звідти до інших моїх блогів не передбачаються, хіба що даватиму посилання та регулярно нагадуватиму читачам, що я не тільки тут, а згодом, скоріш за все, буду і не стільки тут. Втім, я натрапив на цікаву замітку аж з березня 1881 року, яку хочу навести тут повністю бо вона не втрачає актуальності й для нас, якщо, звісно, ми й блогосфері прагнемо висловлення себе, як особистостей, а не поводимося, як кілери опонентів.
Замітку взято з сайту Міжнародної асоціації майстрів каліграфії, граверів, вчителів чистописання, що базується в США, з розділу їхнього сайту, де містяться відцифровані копії старих видань. У ту давню добу, коли друкарські машинки ще не завоювали світ, вміння писати було серйозним здобутком, зокрема для бізнесу, бо рукописним був весь документообіг, включно з банківськими та бехгалтерськими документами.
Пропоную вашій увазі повний текст.
Підказка щодо написання листів
Якщо переглянути статистику нашої чудової поштової служби за будь-який рік, можна переконатися, що ми живемо у добу листування. Зайдіть до величезного палацу - відділення поштової служби в Нью-Йорку, і ви побачите, як цілодобово приходять і виходять тонни кореспонденції.
Написання доброго листа це прекрасний здобуток, але кожен мусить бути обережним, навіть якщо вміє писати листи, щоб ніщо в майбутньому не змусило гірко пожалкувати. Зокрема це стосується молодих людей, яким слід бути особливо уважними, коли вони викладають на папері справи суто особистого характеру, можливо, на все життя скріплюють своїм підписом, і вже не існує жодного шансу відкликати цього листа, коли він вже вийшов з ваших рук. Може прийти час, коли ви б з радістю заплатили гроші, щоб повернути листа, в якому ви жорстко розкритикували іншу особу або розповсюдили неприємну історію про неї. Такі речі мають прикру властивість потрапляти не в ті руки і бути прочитаними особами, які перетворять це на проблему. Є така категорія людей в кожній громаді, яка дуже полюбляє роздмухувати такі справи у проблеми. Впевнений, що ви знаєте таких у вашому місті, і я, звісно, також знаю кількох таких навколо себе. Але я не прагну їхнього товариства. Вони знайдуть спосіб видурити листа в вашого приятеля «на хвилиночку» - і наслідки розростуться, як будяки на занедбаному полі. Будьте особливо обережними, коли ви пишете щось негативне про інших.
Взагалі, злосливі листи це завжди погано. Вони ніколи не роблять нікого кращим, але часто перекаламучують усе товариство, викликаючи напруження й суперечки. Хтось дав наступну пораду людині, яка збиралася «сісти і віддати адресату частину свого розуму». Напишіть листа, викладіть всі вбивчі, найобразливіші аргументи, на які здатні. Потім звільніть свій розум, зробіть його якомога гострішим, перечитайте свого листа, щоб відчути всю його силу, і просто спаліть його, щоб заощадити на поштових витратах. І це буде одне з наймудріших заощаджень у вашому житті. Якщо ви цінуєте «частину свого розуму», не відсилайте її нікому. Дуже ймовірно, що вашого листа передаватимуть з рук в руки як характеристику вашої особи, і завжди зачитуватимуть, щоб вас дискредитувати.
Завжди пишіть якомога приязніше про на теми, які цікавлять вашого партнера з листування, і перетворіть ваші листи на справжню радість для отримувача, коли вони потрапляють до його скриньки. Людей, хто вміє так листуватися, не так вже й багато у світі, і на них великий попит. Практика такого листування принесе вам справжнє відчуття здобутку.
Olive Gray
The Penman’s Gazette, Jersey City, March, 1881 Vol. III – No 1.
http://www.iampeth.com/vintage_magazines.php
І дійсно, політичні баталії в соцмережах - речі плинні і швидкоминущі, а наші "аргументи" та "культура" залишаться з нами на все наше життя, а, може, й довше.
