Чому ті, хто міг би, не йдуть працювати на державу

[kerbasi]

Типові споріднені ситуації для бізнесу (розділяю тільки для легшого розуміння), які повністю можна перенести на політику та держуправління.

1. Консалтинг. Клієнт з величезними планами. Проект. Десь на півдороги клієнт лякається масштабів змін, розраховується та зістрибує. Начебто матеріальних збитків консультанту немає, але роки йдуть, зусиль маса, а в портфоліо жодного закінченого проекту, щоб самі за себе свідчили без пояснень. В результаті, коли чуєш про великий проект, двічі, а то й тричі подумаєш, чи варто заради нього якісь поточні справи відсувати.

2. Великий бос або власник наймає менеджера під великі бізнес-наміри. Менеджер наймає команду. Через деякий час власник або біг-бос передумав. Менеджер пішов. З недоробленими завданнями, з етапом ділової біографії, який в сі-ві викликатиме питання. Команда - то ще гірше, особливо тим, хто розраховує на постійну зайнятість. Отак при зустрічі з черговим ентузіастом з грошима та планами двічі засумніваєшся в глибині та тривалості того ентузіазму.

Українська політика перетворила навіть суто функціональні посади в політичні, коли навіть посади директорів держпідприємств є предметом політичного торгу. Навіть посади шефів райвідділків. Ось тому й бачимо серед наявних кадрів для державних посад (про негідників мови не ведемо) лише авантюристів, політиканів або тих, хто швидко втікає.

Comments

[vladmradio]

і саме з цих причин власники винаймають провідних ведучих шоу зі сторони (російської)

[picterman]

Суцільне шахрайство.
Що говорить про відсутність розуму у "політиків".

[0rest]

зовсім не тому. А тому, що порядна людина зі злодіями за одним столом добровільно не буде сидіти. А допомагати їм красти - тим більше не буде.
А всі решта причин - ситуативні і прекрасно вирішуються банальним менеджментом кадрів і відповідними вливаннями високоліквідних носіїв інформації.

Власне, нерозуміння цих моментів і призведе в найближчому майбутньому до колапсу тупих уйобків і всієї їхньої тупоуйобищної злодійської системи. Нерозуміння того, що є речі, які В ПРИНЦИПІ не продаються. Навіть за бажання.

[kerbasi]

Я мав на увазі команди реформаторів, тобто проти негідників, а не для сидіння з ними за одним столом. Нафіг мені йти в команду прогресивного директора держпідприємства Х, якщо завтра його викинуть. І мене разом з ним.

А стосовно колапсу... Я такі прогнози ще в середині 90-х чув. практика показує, що колапси не до кінця колапси...

[kerbasi]

чужих - поважають. ці знайдуть, що собі в сіві написати.

[kerbasi]

так.

[0rest]

Щось подібне хотів написати другою причиною, але полінувався..
Розумні люди тому й називаються розумними, що вміють ситуацію хоч на одну-дві логічні операції вперед - але прогнозувати. Злодій, натомість, живе рефлексом хапальним - за нього все шаблон прогнозує.
Тобто, погоджуюся: нормальних людей там, практично, нема, бо сидіти з самогубцями за одним столом - теж самогубство. А аргумент про порядність - це те саме, лиш з іншого боку ціннісної шкали вигляд.

Отже, як не крути, а злодій - він так, чи інакше, але бита карта. Так, воно буває велике і потужне, як трухляве дерево. Але все це до найпершого нормального буревію. Ось тоді і побачим, чого мої прогнози про колапс вартують. Я, загалом, за загальний колапс не агітую. Я - за контрольовану дезлодіїзацію. А вона може доволі непомітною бути назовні.

[kerbasi]

Контрольована й означає, що комусь якийсь час доведеться сидіти за одним столом з гельмінтами. Хоча ясно, що революції нам не показані ще довго будуть.

[0rest]

Доводилося. Вірним інструментом - то варто було б дистанційно вже працювати, споглядаючи все це паскудство з прийнятної дистанції. Бо, як над’їде бульдозер, з висоти кабіни можуть не розібрати, хто там свій, а хто чужий за тим столом.
Це як ілюстрація до попереднього коментаря, так ся стало.